2.3.2. Пропозиції щодо покращення стану озер

Як згадувалось вище, одним з визначальних чинників погіршення стану озер парку стало осушення навколишніх земель. В результаті скоротилася площа водного дзеркала водойм, а значить зменшились і глибини на літоральних ділянках, що у свою чергу сприяло інтенсивному розвитку вищої водної рослинності і посиленню процесу евтрофікації. Так, якщо в оліготрофних озерах швидкість накопичення мулу складає 1-2 мм/рік, то в евтрофікованих – цей показник вдесятеро більший і становить 1-2 см/рік. Зазначені процеси викликають зменшення площі нерестовищ і погіршення кормових умов для риби, що в результаті впливає на рибопродуктивність озер.

Серед інших факторів, що негативно впливають на озера і призводять до забруднення і деградації водно-болотних комплексів слід виділити такі:

• скид неочищених та недостатньо очищених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об’єкти та через систему каналізації і поверхневий стік з сільгоспугідь та з забудованих територій;

• збільшення розорювання земель, яке у деяких випадках доходить навіть до урізу води (особливо це стосується власників індивідуального сектора);

• використання мінеральних добрив і пестицидів, без яких неможливо отримати високоякісних врожаїв. У той же час, більшість земель сільськогосподарського використання є легкими за механічним складом, тому мінеральні добрива та залишки пестицидів не затримуються в ґрунті, а досить швидко фільтруються, надходять у підземні води і врешті-решт потрапляють в озера;

• надмірне антропогенне навантаження на водні об’єкти внаслідок екстенсивного способу ведення водного господарства, яке призвело до кризового зменшення річок та виснаження водноресурсного потенціалу;

• недостатня ефективність існуючої системи управління охороною та використанням водних ресурсів внаслідок недосконалості нормативно – правової бази і організаційної структури управління;

• будівництво в прибережних смугах;

• заїзд автотранспорту та його миття біля озер.

Для покращення стану озерних екосистем і забезпечення їх раціонального використання і відтворення пропонується:

Зменшення антропогенного навантаження на озера. З цією метою для кожного озера, яке використовується з рекреаційною метою, необхідно визначити існуючі і встановити максимально-допустимі рівні навантаження.

Відродження і підтримання гідрологічного стану озер та річок шляхом:

• виділення водоохоронних зон та прибережних смуг та оформлення їх в натурі;

• суворого дотримання режиму водоохоронних смуг;

• побудови водопереливних споруд на озерах Луки-Перемут, Світязь, Плотиччя;

• ескалації донних відкладів в мілководних озерах при детальному вивченні їх стану із застосуванням науково обґрунтованих і екологічно-безпечних технологій;

• сприяння збільшенню видового різноманіття тваринного світу та рослинності у водних об’єктах;

• формування русла та прибережної зони річки Прип’ять, що забезпечить можливість розвитку саморегулюючих біоценозів;

• збереження відтворювальної здатності водно-болотних угідь, оптимізація їх структури та забезпечення екологічної рівноваги природних процесів шляхом досягнення оптимального співвідношення угідь різних типів в аквальних екосистемах парку;

• удосконалення системи обліку, моніторингу та контролю за забрудненням поверхневих та підземних вод, розроблення та введення в дію системи ідентифікації та інструментального контролю за всіма стаціонарними джерелами забруднення поверхневих вод із створенням відповідної інформаційної бази даних.

Охорона поверхневих і підземних вод від забруднення, що гарантуватиме екологічну безпеку озер, врівноважить шкідливий вплив на водні об’єкти і забезпечить їх самоочищення та самовідтворення. Метою даного заходу є зниження вмісту в озерах біогенних речовин, нафтопродуктів, пестицидів та інших шкідливих речовин, недопущення засмічення водних об’єктів та удосконалення нормативно-правової бази по захисту водних об’єктів.

Для досягнення намічених цілей в Шацькому НПП необхідно:

• упорядкувати водовідведення в смт. Шацьк, базах відпочинку “Гряда” з метою повного припинення скидання в озера стічних вод.

• в сільських населених пунктах забезпечити централізовану систему каналізації та будівництво єдиної ділянки очисних споруд для одного або декількох сіл, розміщених неподалік одне біля одного.

Важливою умовою реалізації політики регіонального використання та відновлення водних ресурсів та екосистем на найближчі роки є необхідність виконання, насамперед, заходів, які не потребують значних капітальних затрат, а саме:

• підвищення загальної культури виробництва;

• суворе дотримання технологічних норм споживання і використання водних ресурсів;

• підтримання у належному стані діючих очисних споруд і устаткування.

• запобігання аварійним ситуаціям;

• суворий контроль з боку природоохоронних органів за санітарним станом забудованих територій, забезпечення своєчасного їх прибирання та очищення від сміття;

• дотримання законодавства щодо режиму використання прибережних смуг та водоохоронних зон;

• контроль за зберіганням та використанням органічних і мінеральних добрив, отрутохімікатів, детергентів, нафтопродуктів тощо з метою запобігання їх потрапляння у водні об’єкти.