2.3. Використання озер і відновлення озерних комплексів

2.3.1 Аналіз використання водно-болотних комплексів в минулому і в перспективі.

Населення України, і Полісся зокрема, має давні традиції використання водно-болотних угідь. Майже всі населені пункти, що налічують багатовікову історію, засновувалися, як правило, на берегах річок чи великих водойм, що забезпечувало населення питною водою, певними видами харчових продуктів (риба, водоплавна дичина, гриби, ягоди), паливом (торф) та деревиною (дуб, вільха, береза, осика та ін.), кормами для домашніх тварин (пасовища, сіно), покрівельним матеріалом (очерет) тощо. Всі ці корисні властивості водойм людина використовувала вже з початку мезоліту. Велике значення мають водно-болотні угіддя також як місце відправлення обрядових, культових та певних культурних потреб (Водохреще, купальські свята, обряд хрещення тощо).

На території Шацького поозер’я археологічною групою “Шельф” Львівського національного університету в 1978-1979 рр. проводились дослідження. На даній території було виявлено 32 археологічні пам’ятки різних історичних епох, починаючи від мезоліту (10-6 тисяч років до н.е.) та закінчуючи давньоруським періодом. На території парку 30 з цих пам’яток виявлено на берегах озер, а інколи на декілька кілометрів від сучасної берегової лінії, що можна пояснити зменшенням площі озер.

Водно-болотні угіддя здавна зберігалися у природному стані через незначне антропогенне навантаження, завдяки традиціям користування природними ресурсами, що складалися віками, зокрема, навіть через релігійне табування такої поведінки людини, що згубно впливає на стан угідь (наприклад, віра у нечисту силу, що населяє водно-болотні угіддя та охороняє їх).

Екстенсивний характер розвитку продуктивних сил ХХ ст. призвів до широкомасштабного гідротехнічного і меліоративного будівництва. Особливо катастрофічно вплинула на водно-болотні угіддя осушувальна меліорація 1960-80-х років, яка призвела до обміління озер, змін у гідрологічному режимі і деградації водно-болотних комплексів.

Швидкий ріст населення, збільшення міст і промислових центрів, бурхливий розвиток всіх видів транспорту, активізація туристичної діяльності суттєво підвищили рекреаційне, санітарно-гігієнічне, естетичне і соціальне значення Шацьких озер. На сьогодні тут розміщено 95 баз відпочинку, пансіонат “Шацькі озера”, санаторій “Лісова пісня”, три дитячих оздоровчих заклади, шість стаціонарів вищих учбових закладів. За літній сезон на озерах відпочиває близько 100 тис. чол. При цьому водно-болотні угіддя парку використовуються не тільки для прийняття водних та повітряних ванн, але й для любительського лову риби, збору грибів, ягід тощо.

Надмірне, споживацьке використання природних ресурсів Шацького поозер’я призвело до процесів, які з часом можуть призвести до незворотних змін у функціо­ну­ванні водно-болотних екосистем. На сьогодні, до основних факторів, які загрожують водно-болотним угіддям і впливають на їх стан та функції, належать:

• зміна гідрологічного режиму і деградація угідь внаслідок меліорації;

• забруднення промисловими, сільськогосподарськими та комунальними стоками;

• вторинне забруднення вод – заростання водних об’єктів і “цвітіння” води (внаслідок інтенсивного розмноження синьо-зелених водоростей);

• нераціональне рекреаційне використання;

• відведення заболочених земель під будівництво дач і транспортних магістралей;

• інтенсивне ведення лісового господарства у межах водно-болотних угідь (осушення боліт під лісорозведення, рубки догляду, санітарні рубки);

• природні (сукцесійні) процеси і надзвичайні природні явища (шторми, повені, сильні вітри);

• припинення традиційної господарської діяльності на водно-болотних угіддях (сінокосіння, випасання тощо);

• відсутність спеціального менеджменту рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, а також водно-болотних угідь в цілому;

• недостатність інформації про цінності водно-болотних угідь та розуміння необхідності їх збереження.

Для скорочення кількості загрожуючих факторів та зменшення їх впливу на стан водно-болотних угідь, необхідно впровадити систему природокористування, що сприятиме збереженню цих угідь, їх раціональному використанню і відновленню. На сьогодні основними завданнями в цьому напрямку є:

• ведення екологічного моніторингу водно-болотних угідь;

• невиснажливе використання та відтворення водно-болотних угідь.

• вдосконалення нормативно-правової бази збереження та використання водно-болотних угідь;

• удосконалення системи управління водно-болотними угіддями, впровадження екологічно-збалансованих систем їх менеджменту;

• визначення пріоритетів наукових досліджень водно-болотних угідь;

• удосконалення системи екологічної освіти та інформування;

• забезпечення участі громадськості у збереженні, невиснажливому використанні та відтворенні водно-болотних угідь України.

Зазначені заходи набувають сьогодні особливого значення, оскільки плани розвитку регіону потребують вдосконалення та розширення рекреаційної інфраструктури та туристичного бізнесу. В майбутньому планується збільшити кількість місць відпочинку на існуючих базах згідно допустимого рекреаційного навантаження, організувати водні туристичні маршрути. Водно-болотні угіддя передбачається використовувати, як для акватуризму, оздоровлення і відпочинку, так і для аматорського лову риби, збору грибів та ягід.