2.5.2. Відновлення рибних живих ресурсів водойм Шацького нпп

Природні екосистеми здатні на протязі тривалого періоду забезпечувати і компенсувати часом непродуману господарську діяльність людини, пов'язану з експлуатацією їх біологічних ресурсів. Однак, ця здатність природних екосистем до самовідновлення не безмежна, особливо в умовах надмірного антропогенного навантаження. Звідси, збереження природних екосистем від руйнування, особливо унікальних за своїм ресурсним і загально-природним значенням, якими є озерні комплекси Шацького НПП, відкриває можливості тривалого природокористування і забезпечує стабільний розвиток людського суспільства.

З нашої точки зору в сучасних умовах на перше місце виходить ще одна важлива функція парку – це розробка і впровадження науково обґрунтованих методів збереження і відновлення природних комплексів в умовах їх постійного рекреаційного і господарського використання. Особливо сказане стосується водних екосистем і стану їх біологічних ресурсів, в першу чергу, місцевих та інтродукованих видів риб.

Аналіз стану іхтіофауни Шацьких озер за багато років (1950-2005 рр.) вказує на посилення деяких негативних тенденцій, пов'язаних насамперед із зменшенням промислової рибопродуктивності, погіршенням умов природного відтворення, уповільненням темпу росту і чисельності туводних риб, погіршенням якості водного середовища, зниженням рівня розвитку кормових організмів риб та багато іншого. Стає очевидним факт подальшого різкого зниження промислових уловів риби в озерах Шацького НПП. В останні роки (2000-2004 рр.) величина промислової рибо­продуктивності досягла практично мізерних величин – 0,1-0,6 кг/га.

Однак, слід пам'ятати, що Шацькі озера завжди мали високу питому вагу у формуванні річних уловів та забезпеченні населення цінною рибною продукцією.

Важливою умовою стабільного існування екосистеми, яка зазнає значного антропогенного та господарського впливу, є підтримання рівноваги між величинами репродуктивного відношення та продуктивності іхтіофауни і обсягами промислового видобутку. При порушенні цієї рівноваги, що спричиняється нераціональним використанням рибних запасів, суттєвими змінами в кормовій базі, негативними тенденціями в зниженні темпу росту риб, домінуванні у водоймах малоцінних і непромислових представників іхтіофауни, за відсутності заходів по зарибленню, буде відбуватись подальше поглиблення кризових явищ, пов'язаних із зниженням рибопродуктивності.

Серед заходів по поліпшенню якісного складу іхтіофауни та раціонального використання кормових ресурсів водойм важливе місце належить вселенню аборигенних (місцевих) або акліматизації нових, цінних для промислу видів риб. Серед рекомендованих представників іхтіофауни, які за умовами існування найбільше підходять для вселення та акліматизації в озера Шацького НПП із бентофагів слід назвати коропа (сазана), ляща, чудського сига, з плантофагів – рипуса і пелядь, а з хижаків – щуку, судака, вугра європейського. Досвід багаторічної акліматизації різних видів риб в озера Шацького НПП показав, що найбільш успішними ці роботи можна вважати лише для аборигенних видів риб та вугра європейського, а також частково для сига чудського.

Для успішного зариблення аборигенними видами риб та акліматизації новими представниками іхтіофауни надзвичайно важливим є проведення серйозних досліджень та підготовка робіт, тобто вселення нових видів риб повинно бути біологічно доцільним, науково обґрунтованим та добре матеріально і технічно підготовленим. На противагу стихійній акліматизації чи проведеній навмання, без належної підготовки і обґрунтування. Особливо це стосується акліматизації з серйозними негативними наслідками для водних екосистем, що має місце у випадках з ротаном у багатьох водоймах України та карликовим сомиком Шацьких озер.

З одного боку, впливати на негативні процеси, коректуючи рівні вилову окремих видів риб або їх вікових груп, підтримкою і положенням природного нересту риб та інші складові, в якійсь мірі можливо.

Інший шлях впливу пов'язаний із вселенням в озера більш продуктивних туводних риб, що без належного наукового обґрунтування проводилось у водоймах Шацького НПП практично завжди. При цьому навіть нерегулярні вселення коропа(сазана) за рахунок природної кормової бази, можуть дати 150-250 кг/га рибної продукції. Головним завданням такого рибництва може бути покращення відтворення іхтіофауни, штучного розведення, випуск молоді та покращення стада промислових риб шляхом інтродукції та акліматизації. Рекомендації з організації таких форм ведення рибництва і етапів їх підготовки детально описані у багатьох працях.

З усіх досліджених озер найбільше вимогам, які ставляться до рибництва, можуть відповідати (і то частково) лише оз. Люцимер та з меншим успіхом – Чорне Велике. Вказані озера по корисності наближаються до евтрофних і мають задовільні умови природного відтворення. Ці озера є ще досить рибопродуктивними, особливо за своїми потенційними, продуктивними можливостями (Люцимер, Чорне Велике). Основу їх уловів складають, окрім плітки, цінні промислові види риб – лящ, короп, судак, короп (сазан), вугор і срібний карась. В інші озера Шацького НПП (Світязь, Пулемецьке, Острів’янське, Луки-Перемут) вселення аборигенних видів риб можливе та доцільне лише в обсягах, які необхідні для поліпшення структури стад і біологічних показників основних аборигенних цінних промислових риб (лящ, короп чи сазан, судак, щука, карась сріблястий тощо). Використання цих та інших водойм для зариблення цінними аборигенними видами вимагає детальних знань природної кормової бази, нерестових та нагульних площ та науково-біологічного обґрунтування їх сталого використання. Все це знайшло відображення у Наукових основах охорони, використання та відновлення екосистеми Шацьких озер, виконаних Національним аграрним університетом у 2002 р.

Необхідність вселення аборигенних видів риб, одними з яких є короп (сазан) і карась сріблястий, Законодавчо закріплено в Режимі охорони, відтворення та регулювання чисельності риб у водоймах Шацького національного природного парку, розробленого Національним аграрним університетом, погодженого з Мінекоресурсів України та затвердженого Державним комітетом лісового господарства України (наказ №155 від 25.11.2002 р.)

Відтворення живих рибних ресурсів водойм ШНПП – це, в першу чергу, природне і штучне (розведення, переселення, акліматизація тощо) поновлення чисельності популяцій (ретрансформація) риб, які скорочуються в процесі їх вилову або природної смертності та помітно знижують свої біологічні та продуктивні властивості. Природне відтворення аборигенних (місцевих) видів риб відбувається шляхом проведення біотехнічних та рибницько-меліоративних робіт, спрямованих на поліпшення умов їх існування і розмноження, здійснення заходів щодо штучного відтворення живих рибних ресурсів.

У відповідності з затвердженим у 2002 р. Режимом охорони, відтворення та регулювання чисельності риб у водоймах Шацького НПП необхідно проводити:

Рибницько-меліоративні заходи для поліпшення відтворення і збільшення чисельності туводних риб:

• покращення умов нагулу цінних видів риб (водного середовища і кормової бази) – боротьба з коливаннями рівня води в озерах, забрудненням, заморами риб та замуленням водойм ШНПП;

• покращення умов природного розмноження риб – створення проходів для плідників;

• забезпечення зв’язку нерестовищ з нагульними акваторіями, збереження природних нерестовищ, боротьба з їх осушенням, застосування штучних нерестовищ для цінних видів риб озер ШНПП;

• боротьба з заростанням акваторій озер ШНПП – систематичне викошування і видалення жорсткої рослинності, застосування біологічного методу боротьби (білий амур) в окремих озерах;

• розчистка проходів для плідників і мігруючої молоді риб та їх спасіння – поглиблення мілких перекатів, розчистка єриків і протоків, вилов та випуск молоді риб;

• побудова водорегулюючих шлюзів для покращення водного режиму і підвищення продуктивності риб озер ШНПП;

• поглиблення каналів між озерами для покращення гідрологічного режиму і міграцій місцевих видів риб;

• днопоглиблення окремих озер земснарядами та механічна обробка мулів (взмучування);

• насадження лісопосадок в береговій зоні озер для покращення гідрологічного режиму і підвищення чисельності комах;

• в разі необхідності – аерація води в зимовий період для збільшення кисню у водному середовищі озер;

• внесення в окремі озера вапна та мінеральних добрив для покращення хімічного складу води;

• покращення умов вилову риб при проведенні регулювання їх чисельності (меліоративний лов), науково-дослідних та інших ловах – облаштування тоневих ділянок тощо.

Акліматизаційні заходи для поліпшення відтворення і збільшення чисельності інтродукованих видів риб:

• Проведення щорічної інтродукції європейського вугра в озера ШНПП. З нашої точки зору інтродукція вугра в озера ШНПП в сучасних умовах господарювання, враховуючи необхідні обсяги зариблення, виявиться для держави (а раніше та і тепер зарибленням природних водойм більше опікується держава) справою дорогою, малоефективною і для більшості водойм недоцільною. Вирішення проблеми вугрівництва, можливо, необхідно шукати в площині його штучного відтворення та вирощування в замкнутих циклах.

Виключення можливе лише для озера Світязь, єдине де проводиться організований вилов вугра, а також враховуючи надзвичайно важливе рекреаційне значення цієї водойми. Але для цього необхідно створення окремої Державної цільової програми із зариблення озер ШНПП вугром та раціонального використання його запасів.

Для ефективного використання запасів європейського вугра необхідно внести зміни в Режим, з метою його вилову і в осінній період року. Необхідно дозволити вилов вугра в затоці Лука та урочищах Низьке і Лошакове озера Світязь не тільки в весняно-літній а і в осінній періоди;

• Враховуючи низькі біологічні показники аборигенних видів риб, у водойми ШНПП необхідно вселяти такі ж види риб (лящ, плітка, окунь, лин та інші) із інших більш рибопродуктивних водойм. Вказані види риб доцільніше вселяти у дорослому віці (статевозрілими особинами), мінімально із розрахунку 5 екземплярів на гектар. У разі вселення у озера молоді вказаних видів риб їх кількість на 1 га необхідно збільшувати на порядок, однак ефект від такої інтродукції буде значно нижчим, ніж у першому випадку;

• Для зниження чисельності малоцінних та непромислових видів риб у озера ШНПП необхідно переселяти з інших водойм хижих риб – судака, щуку з високими продуктивними показниками, які приведуть до їх поліпшення. Вказані види риб необхідно вселяти в річному віці (цьоголіток восени або річняків весною)в кількості 25 екземплярів на 1 га, якщо статевозрілих особин, то мінімально із розрахунку 5 екземплярів на гектар;

• Враховуючи негативний вплив карликового сомика на стан іхтіофауни озер ШНПП, необхідне проведення меліоративного його вилову та застосування інших ефективних заходів з метою суттєвого зменшення чисельності даного виду риб. Для ефективного використання запасів карликового сомика необхідно внести зміни в існуючий Режим, з метою його вилову протягом усього календарного року. Необхідно дозволити вилов карликового сомика в затоці Лука та урочищі Низьке озера Світязь протягом всього року.

Заходи зі штучного розведення риб для поліпшення відтворення і збільшення чисельності риб шляхом щорічного зариблення:

• розведення та зариблення озер Шацького НПП коропом у кількостях, визначених науково-біологічними обґрунтуваннями. Коропа (сазана) необхідно вселяти в озеро Люцимер цьоголітками (річняками) із розрахунку 150 екз./га, двохлітками (дворічками) – 75 екз./га. В озеро Велике Чорне – відповідно цьоголіток (річняків) 100 екз./га. двохліток (дворічок) 50 екз./га. В інші озера (Світязь, Пулемецьке, Острів’янське, Луки-Перемут та інші) – відповідно цьоголіток (річняків) 25 екз./га. двохліток (дворічок) 10-15 екз./га;

• розведення та зариблення озер Шацького НПП сріблястим карасем у кількостях, визначених науково-біологічними обґрунтуваннями. Карася сріблястого необхідно вселяти в озеро Люцимер цьоголітками (річняками) із розрахунку 100 екз./га, двохлітками (дворічками) – 50 екз/га. В озеро Велике Чорне – відповідно цьоголіток (річняків) 75 екз./га. двохліток (дворічок) 25 екз./га. В інші озера (Світязь, Пулемецьке, Острів’янське, Луки-Перемут та інші) – відповідно цьоголіток (річняків) 20 екз./га. двохліток (дворічок) 10 екз./га;

Враховуючи вищесказане, а також рівень природної кормової бази озер Світязь, Пулемецьке, Люцимер, Острів’янське, Чорне Велике та Луки-Перемут, біологічні та рибородуктивні можливості іхтіофауни, вважаємо за необхідне вселення у водойму у 2006-2015 роках таких видів риб в наступних кількостях (табл. 2:19).

Таблиця 2:19