2.5.6.Порядок охорони, відтворення, використання рибних ресурсів у водоймах шнпп.

Порядок охорони, відтворення і відновлення та використання (регулювання чисельності риб шляхом науково-дослідного, меліоративного, аматорського та спортивного вилову) буде розроблено та затверджено на основі “Проекту організації” та у відповідності з вимогами чинного природоохоронного законодавства України.

2.5.3. Використання рибних ресурсів озер Шацького нпп

З точки зору сталого використання біологічних ресурсів будь-яких озер ведення в них рибного господарства можливе з застосуванням двох напрямків. Перший пов'язаний з вилученням певної частини запасу стад риб, яке дозволяє, маючи певний досвід, виловлювати рибну та інші види продукції в середньому на рівні 15-30 кг/га. Такий спосіб використання біологічних ресурсів характерний для більшості озер Шацького НПП (Світязь, Пулемецьке, Острів’янське, Луки-Перемут та інші).

За такого способу важливою умовою є підтримка рівноважного стану між величинами вилову окремих видів риб та їх відновними репродуктивними можливостями. При нераціональному використанні запасів риб, змінах в кормовій базі, структурі і чисельності іхтіофауни та інших обставинах (що має місце в озерах Шацького НПП) можуть просліджуватись різні негативні процеси, про які говорилось вище.

В більшості випадків такі зміни можуть бути досить стійкими, на їх розвиток та гальмування складно впливати, так як багато складових мають незворотній характер (наприклад, як у випадку з осушувальною меліорацією). Однак, впливати на негативні процеси можливо, коректуючи рівні вилову окремих видів риб або їх вікових груп, підтримуючи природний нерест риб та інші складові, в якійсь мірі можливо.

Інший шлях пов'язаний із культурним випасним виробництвом в озерах, що без належного наукового обґрунтування проводилось у водоймах Шацького НПП практично завжди. При цьому навіть нерегулярні вселення коропа за рахунок природної кормової бази, можуть дати 150-250 кг/га рибної продукції. Головним завданням такого рибництва, поряд з покращенням відтворення іхтіофауни, її штучного розведення, є випуск молоді та поліпшення стад аборигенних промислових риб шляхом інтродукції та акліматизації. Рекомендації з організації таких заходів в озерах і етапи їх проведення детально описані у багатьох працях.

В Шацьких озерах частково проводились окремі види таких робіт, вселялись багато видів риб, що не завжди, як у випадку з карликовим сомиком, приводило до позитивних наслідків для аборигенної іхтіофауни. З усіх досліджених озер вимогам, які ставляться до рибництва, можуть відповідати (і то частково) оз. Люцимер та з меншим успіхом – Чорне Велике. Ці озера по корисності наближаються до евтрофних і мають задовільні умови природного відтворення. Причому, озеро Люцимер після проведення зариблення більш доцільно використовувати для організованого меліоративного вилову, в менших обсягах – для аматорського рибальства. Озеро Чорне Велике – навпаки, в першу чергу, для платного аматорського і спортивного рибальства, в менших обсягах – для меліоративного вилову. Однак, такі озера, як Світязь, Пулемецьке, Пісочне та інші, практично непридатні для цілей риборозведення. І все ж, з багатьох точок зору культурне рибництво навіть в окремих (сприятливих) для вирощування риби водоймах матиме цілий ряд проблем. Ці проблеми в більшості випадків пов'язані з серйозними організаційними та правовими питаннями.

По-перше, більшість водойм Шацького НПП розташовані в густонаселених районах, включаючи багато сіл. На багатьох озерах (Світязь, Пісочне) розвинута і існує потужна інфраструктура відпочинку та рекреаційної діяльності. А це – постійний вилов риби рибалками-аматорами, а ще більше – браконьєрами. Наприклад, доведено, що в озерах, де вирощується короп, аматорське рибальство може знижувати товарну продукцію на 15-20%, а у випадках браконьєрських ловів (особливо із застосуванням промислових та інших знарядь лову, що має місце на Шацьких озерах) збитки збільшуються до 60-70% і більше. З урахуванням високої вартості зарибку таке вирощування буде збитковим.

По-друге, для водойм, на які розповсюджується статус заповідності національного парку, існує цілий ряд заборонних охоронних обмежень, які роблять розвиток рибництва і рибальства досить проблематичним.

І по-третє, ряд Шацьких озер є ще досить рибопродуктивними, особливо за своїми потенційними, продуктивними можливостями (Люцимер, Чорне Велике). Основу їх уловів складають, окрім плітки, цінні промислові види риб – лящ, короп, судак, короп (сазан), вугор і сріблястий карась. Використання цих та інших водойм під товарне вирощування риби вимагатиме детальних знань природної кормової бази, нерестових та нагульних площ та науково-біологічного обґрунтування їх сталого використання.

Досить перспективним шляхом може стати паралельне використання більшості озер Шацького НПП для вирощування і вилову риби через зариблення аборигенними цінними промисловими видами риб та регулювання чисельності їх популяцій, обґрунтування прогнозів та отримання лімітів меліоративного і аматорського лову, а також організований і регульований аматорський спосіб видобутку рибалками-любителями.