2.5.4. Регулювання чисельності рибних живих ресурсів, зміни до Режиму та проекти лімітів меліоративного вилову риб в озерах Шацького нпп на 2006-2015 рр.

Лімітоване регулювання чисельності риби в озерах необхідне з метою підтримання екологічної рівноваги в іхтіоценозах, а також для покращення умов нагулу та збільшення темпу росту цінних промислових видів риб, який пов’язаний з промисловою мірою. Слід зауважити, що концептуально, промислова міра для риб у водоймах Шацького НПП не повинна бути стабільною, а має переглядатись в залежності від зміни ситуації в іхтіо­ценозах. Лови необхідно проводити в переважній більшості озер на основі науково обґрунтованих прогнозних величин, зокрема у Світязі, Пулемецькому, Острів'янському, Люцимері, Чорному Великому, Луки-Перемут та інших.

Для постійного розрідження стад, зниження чисельності найбільш масових непромислових та малоцінних видів риб (наприклад, плітки та карликового сомика), а також покращення забезпеченості їжею промислово-цінних представників іхтіофауни цих риб необхідно, виловлювати без обмеження розмірів і в науково обґрунтованих кількостях.

Порядок регулювання чисельності риб у Шацьких озерах необхідно проводити у відповідності із Режимом охорони, відтворення та регулювання чисельності риб у водоймах Шацького НПП (2002).

Раціональне використання рибних запасів та ведення регульованого рибного господарства в озерах Шацького НПП вимагатиме проведення певних заходів, які призвели б до покращення якості води, підтримання на високому рівні продуктивності кормових гідробіонтів, регулювання чисельності та рибопродуктивності аборигенної іхтіофауни, поступове формування запасів цінних представників риб за рахунок вселення перспективних видів та багато іншого.

В першу чергу, для кожного озера необхідно розробити комплексний план рибоводно-меліоративних заходів, де були б передбачені різні її види (хімічна, екологічна та біологічна). Останнього типу меліорації потребує переважна більшість водойм. Вона повинна в себе включати регульований вилов малоцінних і тугорослих промислових та масових непромислових видів риб згідно з обсягами прогнозу.

Необхідно розробити для кожного із найбільш важливих озер Шацького НПП біологічне обґрунтування і рекомендації по раціональному використанню рибних та інших ресурсів, відновленню продуктивності та поступовому формуванню якісного і кількісного складу іхтіофауни та підтримання його рівноваги.

Доцільно внести уточнюючі невеликі зміни до Режиму охорони, відтворення та регулювання чисельності риб у водоймах Шацького національного природного парку (2002) в пп. 3.2. та 4.2. Місця, строки, знаряддя та способи ловів (табл. 2:20).

В зв'язку з поступовою антропогенною і природною евтрофікацією водойм, їх заростанням, заболоченням, надлишками кормових запасів фітопланктону, вищої водної рослинності, зоопланктону в окремі невеликі за розмірами ізольовані озера було б бажаним вселення риб-біомеліораторів (переважно рослиноїдних).

Для зниження чисельності непромислових масових видів риб необхідно вселити з іших водойм хижих представників іхтіофауни (судак, щука), які б характеризувались високим темпом росту.

В зв'язку з масовою загибеллю вугра в озері Чорне велике навесні 1996 р. необхідно розробити еколого-токсикологічне обґрунтування та план заходів покращення якості води, обмеження попадання у водойму забруднюючих речовин та перспектив більш ефективного рибогосподарського використання водойми, враховуючи найвищу його продуктивність по більшості складових.

Раціональне використання запасів риб повинно передбачити не лише охорону природного відтворення риб, але і своєчасне меліоративне видобування надлишків іхтіомаси. Отже, враховуючи наявні дані аналізу проведених у 1983-2005 рр. науково-дослідних робіт, можливі результати планового зариблення, а також з метою охорони та підтримання екологічної рівноваги в екосистемах озер в 2006-2015 рр. слід проводити лімітований меліоративний щорічний вилов риби з метою регулювання чисельності в межах наведених нижче прогнозних величин (табл. 2:20). Причому, крім озер Світязь, Пулемецьке, Люцимер, Острів'янське, меліоративний лов риби слід проводити також і в оз.Чорне Велике та Луки-Перемут.

Вилов риби необхідно проводити поквартально.

Перший квартал – не більше 25% усього річного вилову, другий квартал – для усіх видів риб (окрім вугра та карликового сомика) заборонений нерестовий період. Лов вугра і карликового сомика весною доцільно проводити , як меліоративний або науково-дослідний.

У третьому кварталі слід виловити до 55% риби, а в четвертому 20%. Меліоративний вилов риби необхідно проводити з додержанням природоохоронного законодавства та в спеціально визначених місцях згідно з дозволом та лімітами, які необхідно виконувати.

Таблиця 2:20

Зміни до Режиму охорони, відтворення та регулювання чисельності риб у водоймах Шацького НПП (2002).

Існуюча редакція Режиму(2002)		Нова редакція Режиму(2005)
№ пункту	Назва(зміст) пункту	№ пункту	Назва(зміст) пункту
3.	Відновлення рибних ресурсів водойм ШНПП	3.	Відновлення рибних ресурсів водойм ШНПП
3.2.	Природне відтворення аборигенних (міс­цевих) видів риб відбувається шля­хом проведення біотехнічних та рибницько-меліоративних робіт, спря­мованих на поліпшення умов їх існу­вання і розмноження, здійснення захо­дів щодо штучного відтворення живих рибних ресурсів	3.2.	Природне відтворення аборигенних (місцевих) видів риб відбувається шляхом проведення біотехнічних та рибницько-меліоративних робіт, спрямованих на поліпшення умов їх існування і розмноження, здійснення заходів щодо штучного відтворення живих рибних ресурсів
3.2.2.	Акліматизаційні заходи, які необхідно провести в озерах ШНПП для поліп­шення відтворення і збільшення чи­сель­ності видів риб	3.2.2.	Акліматизаційні заходи, які необхідно провести в озерах ШНПП для поліп­шення відтворення і збільшення чи­сель­ності видів риб
	· ураховуючи негативний вплив кар­ликового американського сомика на стан іхтіофауни озер ШНПП, нео­б­хідне проведення меліоративного його вилову та застосування нових ефектив­них заходів з метою суттєвого змен­шення чисельності даного виду риб		· ураховуючи негативний вплив карликового американського сомика на стан іхтіофауни озер ШНПП, необхідне проведення меліоративного його вилову протягом року та застосування нових ефективних заходів з метою суттєвого зменшення чисельності даного виду риб
4.	Використання рибних ресурсів водойм ШНПП	4.	Використання рибних ресурсів водойм ШНПП
4.2.	Місця, строки, знаряддя та способи ловів	4.2.	Місця, строки, знаряддя та способи ловів
4.2.1.	Забороняється вилов риби протягом всього року	4.2.1.	Забороняється вилов риби протягом всього року
	- затока Лука (окрім любительського і спортивного)		- затока Лука (окрім меліоративного, любительського і спортивного)
	- урочище Низьке (окрім любитель­сь­ко­го і спортивного)		- урочище Низьке (окрім меліоратив­ного, любительського і спортивного)
4.2.2.	Забороняється всякий вилов риби в такі строки	4.2.2.	Лов раків в період виношування ікри і личинок, а також під час першої і другої линьок з 15 квітня по 20 липня і з 20 серпня по 20 вересня.
4.2.3.	У весняно-літній період дозволяється вилов вугра з дозволу Держуправління екоресурсів у Волинській області в таких місцях:	4.2.3.	У весняно-літній та осінній періоди дозволяється вилов вугра з дозволу Держуправління екоресурсів у Волин­ській області в таких місцях:
	· урочище “Лошакове”		урочище “Лошакове”, оз. Світязь
4.2.4.	Дозволяється застосовувати в озерах ШНПП знаряддя лову:	4.2.4.	Дозволяється застосовувати в озерах ШНПП такі знаряддя лову:
	· високостінні (4-5 м) неводи довжиною 800-1000 м з розміром вічка 40-60 мм;		· високостінні (4-5 м) неводи довжиною 800-1000 м з розміром вічка 40-60 мм (Світязь–2 шт., Пулемецьке–2 шт., Люцимер–1 шт., Острів”янське–1 шт., Чорне Велике–1 шт., Луки-Перемут–1 шт.);
	· “уклійники”, мутники, йоржовики то­що, для вилову малоцінних і непро­мис­лових видів риб;		· “уклійники”, мутники, йоржовики тощо, для вилову малоцінних і непромислових видів риб (Світязь–2 шт., Пулемецьке–2 шт., Люцимер–1 шт., Острів”янське–1 шт., Чорне Велике–1 шт., Луки-Пе­ремут–1 шт.);
	·сітки, ятері та інші живопастки для підльодного лову риби в зимовий період.		·сітки (Світязь–20 шт., Пулемецьке–20 шт., Люцимер–15 шт., Острів”янське–10 шт., Чорне Велике–10 шт., Луки-
			Перемут–10 шт.), ятері та інші живопастки (Світязь–450 шт., Пулемецьке–100 шт., Люцимер–50 шт., Острів”янське–35 шт., Чорне Велике–25 шт., Луки-Перемут–60 шт.) для лову по відкритій воді та підльодного лову риби в зимовий період.
4.4.	Розмір вічка в знаряддях лову:	4.4.	Розмір вічка в знаряддях лову:
4.4.3.	Для добування верховодки та інших дрібночастикових риб дозволяється зас­тосовувати неводи (“уклійники”) з вели­чиною вічка в мотні – 14 мм, в крилах – 16 мм; для добування йоржа – “йоржо­вики” з величиною вічка в мотні – 14 мм, в крилах – 16 мм; для добування малоцінних і непромислових видів риб – ставні одностінні сітки з величиною вічка 18-32 мм; для добування вугра – ятері з розміром вічка в камері – 18 мм, в крилах – 24 мм.	4.4.3.	Для добування верховодки та інших дрібночастикових риб дозволяється застосовувати неводи (“уклійники”) з величиною вічка в мотні – 14 мм, в крилах – 16 мм (Світязь–2 шт., Пулемецьке–2 шт., Люцимер–1 шт., Острів”янське–1 шт., Чорне Велике–1 шт., Луки-Перемут–1 шт.); для добу­вання йоржа – “йоржовики” з величиною вічка в мотні – 14 мм, в крилах – 16 мм (Світязь–2 шт., Пулемецьке–2 шт., Люцимер–1 шт., Острів”янське–1 шт., Чорне Велике–1 шт., Луки-Перемут–1 шт.); для добування малоцінних і непро­мислових видів риб – ставні одностінні сітки з величиною вічка 18-32 мм (Світязь–20 шт., Пулемецьке–20 шт., Люцимер–10 шт., Острів”янське–10 шт., Чорне Велике–10 шт., Луки-Перемут–10 шт.); для добування вугра і американського карликового сомика – ятері з розміром вічка в камері – 18 мм, в крилах – 24 мм (Світязь–450 шт., Пулемецьке–100 шт., Люцимер–50 шт., Острів”янське–35 шт., Чорне Велике–25 шт., Луки-Перемут–60 шт.).
4.5.6	Любительський та спортивний лов в період від сходу льоду до нового льодоставу (літній), за винятком періоду весняної заборони, дозволяється здійснювати поплавковою та донною вудкою з загальною кількістю гачків не більше 3 штук на одного рибалку та спінінгом з блешнею або штучною насадкою, яка замінює блешню. Застосування на вудках ”двійника” чи “трійника” розглядається як один гачок.	4.5.6.	Любительський та спортивний лов в пе­ріод від сходу льоду до нового льодо­ста­ву (літній), за винятком періоду весняної заборони, дозволяється здійснювати поп­лавковою та донною вудкою з загальною кількістю гачків не більше 3 штук на одного рибалку та спінінгом з блешнею або штучною насадкою, яка замінює блешню. Застосування на вудках ”двійника” чи “трійника” розглядається як один гачок. Лов раків дозволяється раколовкою-“хваткою” діаметром не більше 70 см з ячією не більше 22 мм, жилкою з приманкою і рогаткою – “розщепом” при одночасному використанні.

Наявні тенденції невиконання лімітів неможливо пояснити лише зниженням рибопродуктивності водойм та слабкою організацією проведення регулювання чисельності риб через вилов. Швидше в останні роки помітно посилились інші неконтрольовані форми вилову риби, зокрема аматорський та браконьєрський. Навіть за обережними оцінками останній вид промислу поступово стає для озер Шацького НПП домінуючим, про що свідчать інші розрахунки та офіційні дані про збільшення кількості виявлених порушень рибного законодавства на території національного парку.

Аматорське рибальство має надзвичайно важливе значення для сталого використання запасів цінних видів риб і задоволення потреб людей в активному відпочинку на воді та в споживанні рибної продукції. При належній організації аматорського вилову риби можливо беззбиткове задоволення вказаних потреб.

В Україні любительське і спортивне рибальство досить популярне і регулюється спеціальними Правилами, затвердженими в 1999 р., де регламентовані багато питань, що пов'язані з добуванням риби в такий спосіб.

Основні складові вилову риби рибалками-любителями полягають в наступному.

По-перше, при величезному різноманітті іхтіофауни лише деякі види риб стали масовими об'єктами аматорського вилову. Серед них лящ, плітка, окунь, плоскирка, щука, судак, сом, білизна та інші.

Влітку улови можуть складатись із таких цінних видів риб, як лящ, в'язь, щука, сазан, а взимку – із малоцінних – йоржа, окуня, плітки.

По-друге, в силу своєї масовості любительський вилов риби в різних водоймах має значні відмінності в питомій вазі: від 25% до половини (в окремих випадках і більше) усієї маси риби, що виловлюється за рік (Науменко та інші, 1988). Наприклад, в Канівському водосховищі у 80-ті роки на долю рибалок-аматорів припадало понад 40% від загального вилову риби (промислово цінні серед них складали 34%, а такі що не охороняються – 66%). В окремих водоймах в уловах любителів лящ непромислових розмірів налічував від 60 до 100%. Такий тип аматорської рибалки приводить до скорочення запасів щуки і судака. По великому рахунку в Україні рибалками-аматорами виловлюється переважно молода статевонезріла риба (до 70-80%), що наносить збитки рибному господарству.

По-третє, середній улов на одного рибалку-аматора в Канівському водосховищі коливається по сезонах року в таких межах: влітку – 530 г, осінню – 800 г і взимку – 840 г. Відповідно в Запорізькому: влітку – 1200 г і взимку – 640 г. В інших водоймах в різні роки (1970-1984 рр.) середній улов нараховував від 610 до 920 г на добу. Причому, в першій половині 70-х років в уловах домінувала щука, плітка і окунь; надалі зросла кількість ляща (170 г за добу на рибалку). З початком 80-х років любительські улови ляща зросли в середньому до 560 г на одного рибалку, судака – 100 г і щуки – 95 г. в сучасних умовах домінуючими видами в уловах аматорів слід вважати ляща і плітки.

По-четверте, за багатьма оцінками в Україні нараховується від 2 до 4 млн. людей, які займаються любительським виловом риби. Реальний розрахунок вилову риби рибалками-аматорами в два і більше разів переважає показники промислового вилову у природних водоймах.

Слід підкреслити, що у більшості країн світу любительське рибальство проводиться за плату по спеціальним різним дозволам. Наприклад, у США ця плата не перевищує 5 доларів на рік. Розширення масштабів аматорського рибальства буде ще більш посилювати негативний вплив на запаси аборигенних видів риб різних водойм. Досить часто при проведенні любительського та промислового рибальства виникають конфлікти і конкуренція за кращі місця рибалки.

Однак, за умови правильної організації ведення рибного господарства любителі і професіонали можуть плідно співпрацювати на користь іхтіоценозів. У них існує спільна основа для взаємодії із спільними цілями: збереження на необхідному рівні запасів і середовища існування риб, а також, що найголовніше, боротьба з усіма видами браконьєрства. Останнє наносить величезні збитки чисельності риб, в силу своєї безконтрольності, в будь-який період часу (включаючи і заборонений) та будь-якими знаряддями лову (переважно забороненими). І останнє, улови аматорів необхідно враховувати в загальному об'ємі виловленої та реалізуємої рибної продукції конкретного рибопромислового підприємства.

У водоймах Шацького НПП спортивно-любительський вилов риби досить розвинений. Взимку він проводить в озерах Світязь, Пулемецьке і Люцимер, а влітку – у Світязі, Пулемецькому, Люцимері Острів'янському, Чорному Великому та багатьох інших, що розташовані на території Шацького НПП. В інших озерах аматорський вилов відбувається з меншою інтенсивністю.

Проведені обстеження любительського вилову показали, що в середньому в населених районах за один день на кожну водойму виходить до 40-50 рибалок-аматорів. У вихідні та святкові дні на великих озерах кількість людей збільшується до 300 чоловік. Простий розрахунок показує, що протягом одного року рибалка-аматор в середньому виходить на озеро 40-60 разів. Тривалість рибалки при цьому складала: влітку – біля 9,3 год., взимку – 7,1 год. При середніх показниках вилову за один виїзд, що наведені вище рибалка-любитель може виловити за рік від 60 до 110 кг риби. В усіх озерах в любительських уловах переважно домінують плітка, лящ, карась сріблястий, плоскирка, окунь та інші.

Наприкінці слід наголосити, що озера є важливою частиною Шацького НПП. Режим охорони, регулювання та відновлення чисельності іхтіофауни у водоймах, його зміни повинні проводитись з урахуванням стратегічних інтересів розвитку національного парку з метою позитивного впливу на стан іхтіоценозів. Необхідно налагодити постійний контроль за проведенням регулювання чисельності риб шляхом їх вилову, а також, що найбільш важливо, посилити боротьбу з браконьєрством, яке наносить суттєві збитки рибним запасам.