- •Юриспруденція та її склад.
- •2.Поняття та мета загальнотеоретичної юриспруденції.
- •3.Фундаментальний характер загальнотеоретичної юриспруденції.
- •4.Предмет загальнотеоретичної юриспруденції.
- •Первинне та похідне виникнення держави.
- •Ознаки соціальних норм та їх різновиди.
- •Правове регулювання та його особливості.
- •Догма права та її складові.
- •Поняття та види принципів права.
- •Основні властивості права.
- •Аксіоматичні засади (постулати) права.
- •Парадигми праворозуміння. Основні типи праворозуміння.
- •Ціннісно-нормативне праворозуміння.
- •Інтегративне право розуміння
- •Співвідношення права і держави: етатистський та ліберальний підходи.
- •Принципи формування державної влади та її базові ресурси.
- •Інституалізація державної влади та механізм держави.
- •Класифікація правових норм.
- •Класифікація джерел права.
- •Священні тексти як джерело права.
- •Судовий прецедент як джерело права.
- •Звичай як джерело права.
- •Правова доктрина як джерело права.
- •Нормативно-правовий договір як джерело права.
- •Нормативно-правовий акт як джерело права.
- •Система права та її компоненти.
- •Поняття галузі права та їх класифікація.
- •Інститути права та їх особливості.
- •Форми систематизації законодавства.
- •Поняття та ознаки правовідносин.
- •Поняття правосвідомості та її структура.
- •Правова культура та її рівні.
- •Механізм дії права та його складові.
- •Юридичний процес та юридична процедура.
- •Поняття та форми реалізації права.
- •Поняття кодифікації законодавства та її види.
- •Суб'єкт права та суб'єкт правовідносин.
- •Поняття та зміст правосуб'єктності.
- •Фізичні та юридичні особи.
- •Об'єкти правовідносин
- •Поняття та зміст суб'єктивного права
- •Поняття та зміст юридичного обов'язку.
- •Юридичні факти та їх класифікація.
- •Поняття та види фактичних складів.
- •Правова культура особистості та її структура.
- •Правова культура суспільства та її складові.
- •Правова соціалізація та правове виховання
- •Завдання та система правового виховання.
- •Загальносоціальні та спеціальні функції права.
- •Соціальні чинники формування права.
- •Форми та види правотворчості.
- •Принципи і функції правотворчості.
- •Поняття та ознаки юридичного процесу.
- •Види юридичного процесу.
- •Сфери дії правової норми.
- •Предметна дія правової норми.
- •Темпоральна дія правової норми.
- •Просторова дія правової норми.
- •Персональна дія правової норми.
- •Застосування права як засіб забезпечення реалізації права.
- •Ідеологія застосування права.
- •Типове та нетипове застосування права.
- •Акти застосування права: поняття та види.
- •4) Має певну встановлену законом форму. Види актів застосування права:
- •Поняття та призначення тлумачення права.
- •Тлумачення як з'ясування права.
- •Тлумачення як роз'яснення права.
- •Офіційне тлумачення права та його види.
- •Правова система та її компоненти.
- •Класифікація правових систем.
- •Поняття правового стилю. Правові сім'ї сучасного світу.
- •Цінності права та правові цінності.
- •Інструментальна цінність права.
- •Соціальна цінність права.
- •Особистісна цінність права.
- •Право як цінність культури та цивілізації.
- •Верховенство права у системі правових цінностей.
- •Поняття та види правової поведінки.
- •Правомірна поведінка. Типологія правомірної поведінки.
- •Правопорушення, його ознаки та види.
- •Зловживання правом.
- •Об'єктивно-протиправна поведінка.
- •Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •Види юридичної відповідальності.
- •Поняття та основні вимоги законності.
- •Поняття та атрибути правового порядку.
- •Образ держави та поняття держави.
- •Сучасна та досучасна держава.
- •Атрибути та ознаки держави.
- •Типологія держави.
- •Ціннісна характеристика держави.
- •Поняття державної території та її склад.
- •Поняття держави та державності.
- •Зміст поняття форма держави.
- •Статика та динаміка держави.
- •Державний та політичний режими.
- •Взаємодія держави та громадянського суспільства.
- •Поняття та класифікація функцій держави.
- •Функції держави та державна політика.
- •Номенклатура функцій сучасної держави.
- •Форми здійснення функцій держави.
- •Поняття та ознаки правової держави.
- •Співвідношення правової та конституційної держави.
- •Соціальна держава, її ознаки і функції.
- •Правова держава та верховенство права.
- •Вплив глобалізації на розвиток права та держави.
Поняття кодифікації законодавства та її види.
кодифікація — створення нового логічно цілісного нормативно-правового акта (кодексу, основ) на основі старих актів, з частковою або повною зміною їхнього змісту, усуненням прогалин і суперечностей. Кодифікація — один з прийомів правотворчості і як такий може здійснюватися тільки державою.
Різновиди кодифікації за обсягом охоплюваного нормативно-правового матеріалу:
загальна — утворення зведеного акта по всіх галузях законодавства («кодекс кодексів»). Наприклад, такий характер мав Звід законів Російської імперії;
галузева — об'єднання правових норм тієї або іншоїгалузі — Цивільний кодекс України, Кримінальний кодексУкраїни;
міжгалузева (комплексна) — об'єднання правовихнорм різних галузей права, що регулюють суспільні відносини у певній сфері, наприклад, Повітряний кодекс України, Кодекс торговельного мореплавства України;
спеціальна (внутрішньогалузева) — об'єднання пра вових норм окремого інституту або підгалузі права (при кладом є Водний кодекс України, Кодекс України про надра, Лісовий кодекс України).
Суб'єкт права та суб'єкт правовідносин.
Суб'єкти права (від лат. subjectus — підлеглий) — це фізичні або юридичні особи, держава, соціальні спільноти,
які здатні реалізувати безпосередньо або через представника юридичні права та обов'язки. Види суб'єктів права:
фізичні особи;
юридичні особи;
держава, її органи та органи місцевого самовряду вання;
соціальні спільноти (народ, територіальна громада, етнічна або релігійна група).
Реалізація права вимагає певних якостей, визнаних або встановлених законом для всіх суб'єктів права. Сукупність цих якостей утворює поняття правосуб'єктності.
Правосуб'єктність включає наступні юридичні характеристики особи:
правоздатність — зумовлена правом здатність суб'єкта права володіти суб'єктивними юридичними правами та юридичними обов'язками;
дієздатність — зумовлена правом здатність особи своїми діями (бездіяльністю) набувати суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, здійснювати та припиняти їх. Різновидом дієздатності є угодоздатність, тобто здатність особисто, своїми діями здійснювати цивільно-правові операції;
деліктоздатність — зумовлена правом здатністьособи нести юридичну відповідальність за вчинені нею правопорушення.
Таким чином, поняття «суб'єкт права» і «суб'єкт правовідносин» співвідносяться як загальне та часткове явище. Суб'єкт правовідносин — це суб'єкт права, що є учасником правовідносин.
Поняття та зміст правосуб'єктності.
Реалізація права вимагає певних якостей, визнаних або встановлених законом для всіх суб'єктів права. Сукупність цих якостей утворює поняття правосуб'єктності.
Правосуб'єктність включає наступні юридичні характеристики особи:
правоздатність — зумовлена правом здатність суб'єкта права володіти суб'єктивними юридичними правами та юридичними обов'язками;
дієздатність — зумовлена правом здатність особи своїми діями (бездіяльністю) набувати суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, здійснювати та припиняти їх. Різновидом дієздатності є угодоздатність, тобто здатність особисто, своїми діями здійснювати цивільно-правові операції;
деліктоздатність — зумовлена правом здатність особи нести юридичну відповідальність за вчинені нею правопорушення.
Правосуб'єктністю володіють як суб'єкти права, так і суб'єкти (учасники) правовідносин, що дає певну підставу для їх ототожнення. Але коректніше розмежовувати ці поняття. По-перше, суб'єкти права є тільки потенційними учасниками правовідносин. По-друге, володіння правами та їх утілення в життя (реалізація) можливо і поза правовідносинами. По-третє, суб'єкт права може володіти лише однією з перерахованих характеристик, що складають правосуб'єктність, а саме — правоздатністю (дитина, недієздатна особа), — що є достатнім для володіння правами. Набуття прав та виконання юридичних обов'язків від імені таких осіб здійснюють їх законні представники (батьки, усинов-лювачі, опікуни). Таким чином, поняття «суб'єкт права» і «суб'єкт правовідносин» співвідносяться як загальне та часткове явище. Суб'єкт правовідносин — це суб'єкт права, що є учасником правовідносин.