- •Питання до іспиту з курсу "Гроші та кредит"
- •1. Раціоналістична та еволюційна концепція походження грошей.
- •Поняття про функції грошей та їх еволюція.
- •Функція міри вартості; її суть та сфера використання.
- •Функція засобу обігу: її суть та сфери використання
- •Функція засобу платежу: її суть, відмінність від функції засобу обігу, сфера використання.
- •Функція засобу нагромадження: її суть, сфера використання.
- •Світові гроші: їх суть та сфера використання.
- •Сучасний монетаризм як альтернативний напрямок кількісної теорії грошей.
- •Економічна сутність і структура грошового ринку.
- •Інституційна модель грошового ринку.
- •Канали прямого й опосередкованого фінансування.
- •Економічна структура грошового ринку.
- •Суть та форми впливу попиту на гроші
- •Фактори, що визначають зміну попиту на гроші.
- •Суть та механізм формування пропозиції грошей.
- •Грошова база, грошовий мультиплікатор та пропозиція грошей.
- •Графічна модель грошового ринку.
- •Рівновага на грошовому ринку та процент,
- •Суть грошової системи, її призначення та місце в економічній системі країни.
- •Елементи грошової системи, їх характеристика,
- •Необхідність створення грошової системи України.
- •Типи грошових систем та їх еволюція.
- •Суть інфляції, форми вияву.
- •Види та типи інфляції.
- •Причини та соціально - економічні наслідки інфляції.
- •Грошові реформи як засіб стабілізації грошового обігу.
- •Державне регулювання грошової сфери.
- •Методи прямого і опосередкованого впливу на грошову масу зі сторони Центрального банку.
- •Призначення й сфера використання валюти. Види валют.
- •Конвертованість валют. Валютний курс.
- •Поняття валютного ринку. Види операцій на валютному ринку.
- •Функції та операції валютного ринку.
- •Валютний курс. Фактори, які впливають на валютний курс.
- •Платіжний баланс, його структура
- •Трансакційне та інтервенційне призначення золотовалютних резервів.
- •Світова та міжнародна валютні системи.
- •Валютні системи та їх еволюція.
- •Необхідність кредиту. Загальні умови формування кредитних відносин.
- •45 Форми та види кредиту.
- •Характеристика основних видів банківського кредиту.
- •Призначення Центрального банку і його специфічне місце у банківській системі
- •Кредитна система як елемент інфраструктури грошового ринку.
- •Центральні банки, їх походження, призначення та функції.
- •Становлення Центрального Банку в Україні.
- •Комерційні банки як основна ланка кредитної системи.
- •Поняття, призначення та класифікація комерційних банків.
- •Економічний зміст та класифікація активних операцій банків.
- •Пасивні операції банків.
Інституційна модель грошового ринку.
Інституційна модель грошового ринку відображає взаємозв'язки між суб'єктами грошового ринку, що реалізуються через потоки грошей та інструментів.
У загальному вигляді інституційну модель грошового ринку можна подати як схему потоків грошей та інструментів між трьома групами економічних суб'єктів: тими, що заощаджують гроші; тими, що запозичують гроші; фінансовими посередниками.
За інституційним критерієм грошовий ринок можна поділити на два сектори:
- сектор прямого фінансування;
- сектор опосередкованого фінансування.
У секторі прямого фінансування зв'язки між продавцями і покупцями грошей здійснюються безпосередньо, і всі питання купівлі-продажу вони вирішують самостійно один з одним. Функціонуючі тут брокери та дилери виконують скоріше технічну роль звичайних посередників, допомагаючи їм швидше знайти один одного. У цьому секторі виділяють два канали руху грошей:
• канал капітального фінансування, по якому покупці назавжди залучають кошти у свій оборот; для цього використовуються як інструмент акції;
• канал запозичень, по якому покупці тимчасово залучають кошти в свій оборот, використовуючи для цього як інструмент облігації та інші подібні цінні папери.
У секторі опосередкованого фінансування зв'язки між продавцями і покупцями грошей реалізуються через фінансових посередників, які спочатку акумулюють у себе ресурси, що пропонуються на ринку, а потім продають їх кінцевим покупцям від свого імені. Вони створюють власні зобов'язання й вимоги, які можуть бути самостійними інструментами грошового ринку, зумовлювати появу нових грошових потоків.
Канали прямого й опосередкованого фінансування.
У секторі прямого фінансування зв'язки між продавцями і покупцями грошей здійснюються безпосередньо, і всі питання купівлі-продажу вони вирішують самостійно один з одним. Функціонуючі тут брокери та дилери виконують скоріше технічну роль звичайних посередників, допомагаючи їм швидше знайти один одного. У цьому секторі виділяють два канали руху грошей:
^ канал капітального фінансування, по якому покупці назавжди залучають кошти у свій оборот; для цього використовуються як інструмент акції;
^ канал запозичень, по якому покупці тимчасово залучають кошти в свій оборот, використовуючи для цього як інструмент облігації та інші подібні цінні папери.
Наявність сектора прямого фінансування має важливе економічне значення. Для покупців грошей розширюються можливості вибору найвигідніших умов купівлі, зниження ціни грошей та скорочення плати за користування позиками. Продавець грошей тут може знати свого покупця "в обличчя", що дає можливість вибирати найбільш надійних позичальників, уникати зайвих ризиків. Завдяки цим перевагам сектор прямого фінансування розвивається досить інтенсивно в структурі грошового ринку. Крім того, наявність цього сектора загострює конкурентну боротьбу між фінансовими посередниками на грошовому ринку, примушує їх знижувати ціни та розширювати асортимент своїх послуг для суб'єктів цього ринку.
У секторі опосередкованого фінансування зв'язки між продавцями і покупцями грошей реалізуються через фінансових посередників, які спочатку акумулюють у себе ресурси, що пропонуються на ринку, а потім продають їх кінцевим покупцям від свого імені. Вони створюють власні зобов'язання й вимоги, які можуть бути самостійними інструментами грошового ринку, зумовлювати появу нових грошових потоків. Тому фінансові посередники цього сектора істотно відрізняються від технічних посередників першого сектора як за своєю роллю в економіці, так і за технологічними процесами функціонування. Вони активно діють у напрямі мобілізації грошових коштів у тих суб'єктів ринку, які їх заощадили, і цілеспрямовано розміщують їх серед тих суб'єктів, які мають потребу у додаткових грошах, допомагаючи тим самим швидше, зручніше і вигідно перемістити вільні гроші від кредиторів до позичальників. Цю свою діяльність, яка ще називається фінансовим посередництвом, посередники здійснюють заради одержання прибутку, що робить її важливою сферою бізнесу.
Сектор опосередкованого фінансування є об'єктивно необхідною складовою грошового ринку. Він не просто доповнює сектор прямого фінансування, а створює спеціальний механізм реалізації тих зв'язків між кредиторами і позичальниками, які не можуть бути реалізовані через сектор прямого фінансування.