30.Причини та соціально-економічні наслідки інфляції.

Інфляція - це специфічна хвороба паперово-грошового обігу, яка посилювалася в ході ослаблення і розриву зв'язків паперових грошей із золотом. У цих умовах особливого значення набуває кількість паперових грошей, що перебувають в обігу: якщо вона перевищує потреби товарного обігу, то виникає інфляція як наслідок надмірної грошової емісії. Інфляція проявляється як підвищення загального рівня цін, або знецінення грошей, що, по суті, є єдиним процесом.З-поміж причин інфляції найголовнішими вважаються дві: 1) надмірний випуск паперових грошей (інфляція попиту); 2) скорочення виробництва товарів (інфляція пропозиції).Инфляция зарождается на денежном рынке. Именно там, в деформациях денежного обращения, и следует искать ее причины.Во-первых, из-за неправильной денежной политики центрального банка в обращении появляется избыточная, не обеспеченная товарами масса денег. Как известно, в экономике возникают проблемы, решение которых требует проведения краткосрочной денежной политики.Во-вторых, бюжныидефицит неминуемо ведет к инфляции. Однако ее темпы зависят от организации покрытия бюджетного дефицита. Там, где на центральный банк смотрят как на подразделение министерства финансов и отсутствует обоснованная стратегия, дефицит финансируется посредством денежной эмиссии, что ведет к резкому ускорению инфляции.В-третьих, милитаризация экономики способствует возникновению по крайней мере трех инфляционных эффектов. Так, чрезмерное развитие военно-промышленного комплекса создает постоянное напряжение в расходной части государственного бюджета. Возрастает дефицит, а вслед за ним и инфляционное давление (первый инфляционный эффект).В-четвертых, поддержание устойчивого макроэкономического равновесия между инвестиционным спросом и предложением сбережений. Такое выравнивание не происходит автоматически, чаще встречается неравновесие.Іноді дослідники відзначають і деякі другорядні причини інфляції:* імпортована інфляція (внаслідок інфляції в країні-експортері, зростання цін імпортних сировинних товарів і як наслідок товарів власного виробництва в країні-імпортері);* інфляція очікування (очікування інфляції стимулює ажіотажний попит, що веде до підвищення цін. Одним з наслідків цього явища може бути скорочення інвестицій, що спричинює інфляцію пропозиції в майбутньому);* дефіцит державного бюджету (зростання внутрішнього боргу здійснює певний інфляційний тиск на курс грошової одиниці).

15. Раціоналістична та еволюційна концепція походження грошей.

Гро́ші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу. З утворенням світового ринку деякі національні гроші виконують функції світових.Раціоналістична концепція пояснює походження грошей угодами між людьми, які переконалися в тому, що для пересування вартостей в міновому обороті необхідні спеціальні інструменти. В основі цієї концепції лежить суб'єктивістською-психологічний підхід до походження грошей. Вперше цю концепцію висунув Аристотель. У роботі «Нікомахова етика» він пише: «Все, що бере участь в обміні, має бути якимось чином можна порівняти ... Для здійснення обміну повинна існувати якась одиниця (вимірювання), причому заснована на умовності». Також Арістотель стверджував: «Загальним засобом обміну гроші зробилися за угодою. Вони тому так і називаються, що існують не за природою, а по встановленню, і в нашої влади замінити їх і зробити марними ».Еволюційна концепція доводить, що гроші з'явилися поза волею людей в результаті тривалого розвитку обміну, коли з величезної товарного світу виділився особливий товар, що виконував роль грошей.

Вперше цю теорію висунув К. Маркс, заслуга якого в розвитку теорії грошей полягає в тому, що він довів їх товарне походження. Маркс писав, що загадковість грошей зникне, якщо показати виникнення грошей «від найпростішої, найбільш скромною форми обміну аж до його сліпучою - грошової форми».

І дійсно, розвиток обміну проходить тривалий шлях зміни наступних форм вартості:

-простий, або випадковою;

-повної, або розгорнутої;

-загальної;

-грошової.