- •50.Форми та еволюція грошей
- •51. Форми та види кредиту.
- •52.Формування європейської валютної системи
- •53.Формування пропозиції грошей і його чинники
- •54.Функції та операції нбу
- •55.Функції та принципи дія-сті ком.Банків,порядок створення та реєстрації
- •60.Центральний банк
- •26.Поняття про функції грошей та їх еволюція.
- •30.Причини та соціально-економічні наслідки інфляції.
- •15. Раціоналістична та еволюційна концепція походження грошей.
- •34. Рівновага на грошовому ринку та процент.
- •35. Роль грошей у розвитку економіки.
- •38. Світові гроші: їх суть та сфера використання.
- •41. Суть грошової системи, її призначення та місце в економічній системі країни.
- •42.Суть інфляції, форми вияву.
- •Світова та міжнародна валютні системи.
- •Світові гроші: їх суть та сфера використання
- •Створення, статус, принципи організації та функції нбу.
- •Сутність валюти, її види та сфери використання. Конвертованість валюти.
- •41. Суть грошової системи, її призначення та місце в економічній системі країни.
- •42. Суть інфляції, форми вияву.
- •43. Суть та механізм формування пропозиції грошей.
- •44. Суть та форми впливу попиту на гроші.
- •45. Сучасний монетаризм як альтернативний напрямок розвитку кількісної теорії грошей.
- •29. Принципи кредитування, їх характеристика
- •21. Організаційно-правова форма застосування комерційних банків.
- •22. Основи класичної кількості теорії грошей.
- •23.Пасивні операції банків.
- •24. Платіжний баланс та золотовалютні резерви: сутність та призначення.
- •30. Причини та соціально - економічні наслідки інфляції.
- •25. Поняття валютного ринку. Види операцій на валютному ринку.
55.Функції та принципи дія-сті ком.Банків,порядок створення та реєстрації
Комбанки – кредитні установи, що здійснюють універсальні банк. операції для п/п, установ і населення головним чином за рах. гр. коштів, залучених у вигляді внесків і депозитів. Вони здійснюють розрах-кас. обслуговування юр та фіз осіб, приймають вклади, ведуть рах. банків- кореспондентів тощо. Їм забороняється займатися дія-тю в сфері матер. вир-ва і торгівлі матер. цінностями, страхуванням, монополізувати ринок банк. посл.
Створення національної дворівневої банківської системи незал. Укр. почалося після прийняття у березні 1991р. З-ну Укр. "Про банки і банк. д-ть". Цим з-ом визначено: І рівень банк. системи представляє НБУ, ІІ рівень ком. банки різних форм власності. Реєстрація ком. банків здійснювалась Нац. банком держави. Переважна к-ть ком. банків - це акціонерні товариства (85,2%): 72% - відкриті і 28% - закриті. ТОВ лише 14% від заг. к-ті. З 1994 р. в Укр. з’явились ком. банки з участю іноземного капіталу (до поч. 2000р. їх к-ть 30). За розміром активів укр. ком. банки поділяються на найбільші (активи >1млрд грн.), великі (>100млн грн.), середні (>10 млн грн.), малі (<10млн грн.). Чималої шкоди процесу накоп. банк. капіталу завдає девальвація грн. Домінуючим видом зобов’язань є депозити до запитання, причому переважно в іноз. валюті. Зростають суми депозитів населення, більшість з яких ком. банки. Збільш. питома вага кредитів на інвест. д-ть. Відбув. поступовий розвиток кредит-ня насел., воно займає незначне місце в кред. операціях. Як позитивне явище: зміни в асортименті кред. послуг банків.Гострими проблемами є недост-ть у багатьох капіталу і неякісна стр-ра активів.
Ком. банки різних видів і форм власності створюються у вигляді акц. товариств та ТОВ. Банк вважається створеним і набуває статусу юр. особи з моменту його реєстрації в НБУ. Його засновниками можуть бути вітчизняні та іноземні юр. та фіз. особи за винятком Рад народних депутатів та ін. виконавчих органів влади, спілок, партій. У створенні банку не можуть брати участі військовослужбовці та посадові особи органів суду, прокуратури, держбезпеки. Стат. фонд новостворюваного ком. банку формується тільки за рахунок власних коштів засновників у грош. формі. Розмір стат. фонду визначається засновниками банку, але е може бути меншим за нормативні вимоги НБУ. Згідно з діючим положенням, мін. рівень стат. фонду пов. бути еквівалентний 1млн євро. Організація ком. банку передбачає ліцензування банк. д-ті: надання НБУ офіційного дозволу на здійснення певних банк. операцій. При ліцензуванні враховується обсяг капіталу банку, його фін. стан, дотримання екон. нормативів регулювання банк. д-ті. Орг-на стр-ра та упр-ня ком. банком визначається функц. підрозділами та службами та керівн. органами. Вищим органом упр. банком є заг. збори акціонерів (учасників), які виріш. стратег. завдання в його д-ті. Контроль за д-тю правління здійснює ревізійна комісія. Ком. банки бувають спеціаліз-ми (ощадні, інвестиційні, іпотечні)та універс.
57.Ф-я засобу нагромадження
Функція Гр.- це певна дія чи “робота” Гр. щодо обслуговування руху варт в процесі суспільн. відтворення. Існує 5 функцій Гр: міри вартості, засоби обігу, засобу платежу, засобу нагромадження вартості і світових Гр. Засіб нагромадження – це функція, в як. Гр обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення. Нагромадження з’явилось тоді, коли товаровиробник міг відкласти Гр на майбутнє від виручки. Поначалу нагромадження Гр мало лише одну мету – збереження вартості в драг. металі. Така форма називалась скарбом. Але людина не хотіла приховувати свої доходи, а навпаки показувати їх, виникла естетична форма скарбу (предмети розкоші). Це було, як компенсація за те, що скарб не може стати капіталом і приносити прибуток. Згодом з’явилась ще одна ціль нагромадження скарбу – резерв платіжних засобів, як збереження і зростання прибутку. Так скарб став активно забезпечувати потреби суспільного відтворення, як регулятор Гр обігу. Розширюється вир-во й товаровиробники одержують додатковий прибуток у вигляді %%, дивідендів. Гр знаки (паперові, депозитні, електронні) успішно виконували роль багатства взагалі. Позитивний вплив нагромадження Гр: обсяги нагромадження вийшли за межі видобутку благородн. металів; нагромадження швидше капіталізовували через знецінення Гр знаків розвиток банків, ринку ЦП, зріст позичкового капіталу; оборот індивід. капіталу.
59.Ф-я міри вартості
Функція Гр.- це певна дія чи “робота” Гр. щодо обслуговування руху варт в процесі суспільн. відтворення. Існує 5 функцій Гр: міри вартості, засоби обігу, засобу платежу, засобу нагромадження вартості і світових Гр. Міра варт – це функція, в якій Гр забезпечують вираження і вимірювання варт товарів, надаючи їй форму ціни. Гр виконують ідеально функцію міри варт. Виробних визначає ціну на товар, але встановлює її остаточно після зустрічі з покупцем і наявністю реальних Гр у нього. Ціна визначається в момент операції купівлі-подажу. Гр. як міра варт використовуються як рахункові (одиниця рахування) на мікрорівні, як визначення підприємством своїх витрат і доходів від реалізації пр-ції, так і на макрорівні – показники обсягу нац. доходу, ВНПр, інвестицій тощо.