Задача 6

Найти диаметр стакана-дозатора для бесстопорной разливки заготовки сечением 100х100 мм при скорости разливки 6,5 м/мин. Высота металла в промковше составит 0,7 м, толщина шлака в промковше – 0,05 м.

Решение

Массовый расход металла при разливке составит

М _Р = _жм ^, , 1)

Г

де μ – коэффициент расхода,

ρ_жм – плотность жидкого металла, т/м³;

d – диаметр стакана-дозатора, м;

q – ускорение силы тяжести, м/с²;

H – высота металла в промковше, м;

h – высота шлака в промковше, м;

ρ_шл - плотность шлака, т/м³.

Зная сечение заготовки и скорость разливки, массовый расход можно также определить по формуле

М_Р = а×в××V = 0.1×0.1×7,65×6.5 = 0.49 т/мин,

где а, в – толщина и ширина заготовки, м;

 – плотность стали, т/м³;

V – скорость разливки, м/мин.

Из выражения 1 определим необходимый диаметр стакана-дозатора:

Ответ: диаметр стакана-дозатора – 0,02 м.

Задача 3.1

Задача 3.2
	, , ,

Задача 3.3
	, , , ,
,

Задача 3.4
	, , ?
,

Задача 3.5
Фд=1860 часов Квн=1,15		?
Задача 4.1
	, , , , ,

Задача 4.2
	, , , ,

Задача 4.3
	, , , Исходная база %, % перевыполнения исходной базы =%, % роста расценки =, % роста расценки),

Задача 5.1
Стоимость 1т слитка=1480грн Выход годного=86%, Угар металла=3%, Цена отходов =104грн/т В расчёте на 1т. Слябов расходы по переделу =52грн/т, общезаводские расходы = 15грн/т.	=1.1627 т.слитка, себестоимость одной т. сляба
Задача 5.3

Задача 5.2
Выход годного=88%, угар=7%, сред. Цена 1т. отходов =125грн/т., расходы по переделу =170грн/т., общезаводские расходы = 40грн/т., прочие произв. расходы =15грн/т. Чугун = расход на 1т. стали, т =0,621, Цена 1т. сырья,грн = 1570; Металлолом =0,492=1160; Раскислители=0,012=1800

Задача 5.4
12% Усл. Пост загр. = 45% Доп. Копитальн. Затраты=30грн/т	, ,

Задача 5.5
	,

Задача 6.1
	, =
Дп-?, Дф-?, -?

Задача 6.2

Задача 6.3
	,

2.1 Розрахунок необхідного повітрообміну по кількості шкідливих речовин, які виділяються у виробничому приміщенні.

При виділенні шкідливих речовин у виробничому приміщенні визначають необхідний повітрообмін виходячи з рівності маси шкідливих речовин у приміщенні й у повітрі, що виводиться з приміщення (рисунок 1.1). Цю умову можна представити у виді матеріального балансу

G + Lq_пр = Lq_в, (1.3)

де G – маса шкідливих речовин, що виділяються в приміщенні, мг/год;

L – необхідний повітрообмін, м³/год;

q_пр, – концентрація шкідливих речовин у припливному повітрі, мг/м³;

q_в, – концентрація шкідливих речовин у повітрі, що виводиться з приміщення, мг/м³.

Тоді

м³/год (1.4)

Для забезпечення санітарних норм у приміщенні приймають

q_в = q_ГПК,

де q_ГПК – гранично-припустима концентрація шкідливої речовини в повітрі робочої зони (за ГОСТ 12.1.005-88), мг/ м³.

Тому

м³/год (1.5)

Якщо зовнішнє повітря не містить шкідливості, то

м³/год (1.6)

Якщо в приміщенні виділяються декілька не односпрямованої дії шкідливі речовини, то визначають необхідний повітрообмін для кожної речовини окремо, а подальший розрахунок системи вентиляції ведуть для найбільшої величини з ряду отриманих значень необхідного повітрообміну.

Якщо в приміщенні виділяються декілька шкідливих речовин односпрямованої дії, то визначають необхідний повітрообмін для кожної речовини окремо, а подальший розрахунок системи вентиляції ведуть по їх сумі.

2.2 Розрахунок необхідного повітрообміну по кількості тепла, яке виділяється у виробничому приміщенні.

При виділенні тепла у виробничому приміщенні визначають необхідний повітрообмін виходячи з рівності виділюваного тепла в приміщенні і що виводиться вентиляцією (рисунок 1.1).

Цю умову можна представити у виді теплового балансу

cmt_пр + Q_н = cmt_в, (1.7)

де c – теплоємність повітря, кДж/(кгК);

m – маса повітря, подаваного в приміщення, кг/год;

Q_н – надлишкова кількість тепла, тобто різниця між його приходом і відходом, кДж/год;

t_пр і t_в – відповідно температура припливного повітря і повітря, що виводиться з приміщення, ˚С.

Вирішуючи рівняння, одержимо

кг/год (1.8)

З урахуванням співвідношення між масою повітря й об'ємом

кг/м³

одержимо

м³/год (1.9)

де _п – щільність припливного повітря, кг/м³.

У зв'язку з тим, що загальнообмінна вентиляція повинна забезпечити припустиму температуру повітря на робочі місця, то

t_в = t_р.з. + t(H – 2), (1.10)

де t_р.з. – припустима температура повітря в робочій зоні відповідно до ГОСТ 12.1.005-88, ˚C;

H – висота виробничого приміщення, м;

Δt – температурний градієнт по висоті приміщення, ˚C/м ;

2 – висота робочої зони, м.

Звичайно приймають t = 2–5 ˚C/м.

2.3 Розрахунок необхідного повітрообміну по кількості пари води, яка виділяється у виробничому приміщенні.

Якщо в приміщенні виділяються пари води, то необхідний повітрообмін для їхнього виведення можна визначити по формулі

, м³/год (1.11)

де G_вп – маса пари води, що виділяється в приміщенні, г/год;

d_в і d_пр – відповідно вологовміст припливного повітря і повітря, що виводиться з приміщення, г/кг.

2.4 Розрахунок вентиляції по кратності повітрообміну

Цей метод розрахунку застосовують для орієнтованих розрахунків, коли невідомі види і кількість шкідливих речовин, що виділяються у приміщеннях.

Кратність повітрообміну показує, скільки разів у годину міняється повітря в приміщенні і дорівнює відношенню витрати повітря на вентиляцію до об'єму цього приміщення.

K = L/V, 1/год (1.12)

де L – витрати повітря на вентиляцію (необхідний повітрообмін), м³/год;

V – об'єм виробничого приміщення, м³.

Нормами вентиляції встановлена кратність повітрообміну для всіх побутових приміщень, а також для приміщень допоміжного і виробничого призначення K = 1 – 10. Для вибухонебезпечних приміщень K  6.

При заданій кратності повітрообміну необхідний повітрообмін дорівнює

L = KV, м³/год (1.13)

2.5 Розрахунок необхідного повітрообміну для приміщень, у яких неможливо організувати природне провітрювання.

Якщо неможливо у виробничому приміщенні організувати природне провітрювання (наприклад, пост керування в сталеплавильному цеху), то згідно ДНАОП 0.03-3.01-71 у даному приміщенні необхідно забезпечити повітрообмін не менш 60 м³/год на одного працюючого.

Необхідний повітрообмін для даного типу приміщень можна визначити по формулі

L = 60N, м³/год (1.14)

де N – число працюючих у даному приміщенні.

Варто звернути увагу на те, що відповідно до ДНАОП 0.03-3.01-71 при розрахунку вентиляції виробничих приміщень із значними виділеннями шкідливих речовин і тепла необхідний повітрообмін варто визначати тільки по кількості цих виділень (по формулам 1.5, 1.6, 1.9, 1.11), а для постів керування – по формулі 1.14. Перевіряють отримані значення повітрообміну по кратності (по формулі 1.12). Якщо розрахункове значення кратності менше необхідного по нормах, то в розрахунок приймають необхідне значення кратності, а необхідний повітрообмін визначають по формулі 1.13, який подалі використовується для розрахунку системи вентиляції (повітроводів, вентиляторів, фільтрів та тощо).