- •1. Опішить сучасні уяви на будову і властивості металевих розплавів
- •2. Як тріщиностійкість пов’язана з діаграмою стану сплавів?
- •3.Як визначаються масові витрати сталі через стакан-дозатори?
- •4. Розкрийте сутність основних масообмінних процесів які відбуваються при вторинному окислені металу під час його розливання?
- •5. Охарактеризуйте складові коефіцієнта витрат металу із сталерозливного ковша
- •7. Як експериментально та аналітично визначається глибина рідкої лунки безперервної заготовки?
- •8. За якими умовами можливе концентраційне переохолодження рідкого розплаву?
- •10. Наведіть основні типи мблз, їх переваги та недоліки
- •12. Як пов’язана ліквація з градієнтом температур та інтервалом кристалізації?
- •11. Наведіть схему мблз, розкрити призначення основних конструктивних узлів
- •13. Як поверхневе тяжіння та в’язкість сталі впливають на кристалізацію сталі?
- •14. Які вимоги ставляться до конфігурації сталерозливних стаканів?
- •17. Розкрийте особливості утворення слідів гойдання на поверхні безперервно литої заготовки.
- •15. Зіставити хім.. Неоднорідність зливків спок, напів спок та кіп сталі (справочнік)
- •16. Розкрийте термодинамічні основи зародження і зростання кристалів.
- •19.Розкрити механізм формування позацентрової ліквації.
- •18. Охарактеризуйте склад і значення коеф. Твердіння зливків і безперервно литих заготовок
- •20. Розкрити механізм утворення вістової ліквації.
- •1. Характеристика топлива доменной плавки и основные требования к нему. Функции кокса в процессе выплавки чугуна
- •3. Заменители металлургического кокса, их характеристики, и эффективность применения в доменнной плавке?
- •2. Характеристика десульфурации чугуна в доменной печи, факторы определяющие ее эффективность.
- •4. Охарактеризовать технологические и экономические преимущества использования пут. Дайте оценку его эффективности по сравнению с природным газом?
- •6. Охарактеризовать поведение извести в доменной печи
- •5. Характеристика процесса коксования угольной шихты в коксовой камере
- •7. Какими условиями достигается необходимое распределение шихты по поперечному сечению доменной печи?
- •8. Приведите и охарактеризуйте виды чугунов, которые выплавляют в доменной печи?
- •11. Физико-химические процессы происходящие в фурменной зоне доменной печи?
- •9. Основные требования к качеству железных руд?
- •10. Охарактеризовать способы окускования железных руд, их сущность?
- •12. Описать назначение, сущность и технологическую схему производства агломерата?
- •14. Охарактеризуйте противоток материалов и газов в доменной печи, его рациональную организацию?
- •13. Охарактеризуйте качество и принципиальные расхождения между агломератом и окатышами как сырье для доменных печей?
- •15. Опишите назначение, сущность и технологическую схему производства окатышей?
- •16. Какое предназначение и сущность основных методов обогащения железных руд и их эффективность?
- •2 0. Проведите диаграмму равновесного состояния оксидов железа и газа н2. Приведите реакции восстановления оксидов железа газом н2?
- •17. Описать технологическую схему доменного производства?
- •19. Проведите диаграмму равновесного состояния оксидов железа и газа со. Приведите реакции восстановления оксидов железа газом со?
- •1. Проаналізуйте класифікацію електричних плавильних печей.
- •2.Проаналізуйте особливості та область застосування електричних печей опору.
- •3.Проаналізуйте принцип дії, типи та особливості застосування індукційних плавильних печей.
- •5. Проаналізуйте основні елементи конструкції і механізми дугової сталеплавильної печі.
- •7. Проаналізуйте способи завантаження шихти в дсп.
- •8. Проаналізуйте металевий лом як шихтовий матеріал для виплавки сталі в дсп.
- •9. Проаналізуйте шлакоутворювальні матеріали електроплавки.
- •14. Проаналізуйте особливості використання кисню під час виплавки сталі в дсп.
- •10. Проаналізуйте стадії плавлення шихти в дсп.
- •11. Проаналізуйте матеріали, що використовують для легування та розкиснення електросталі.
- •12.Проаналізуйте методи виплавки сталі в дугових печах.
- •13. Проаналізуйте особливості технології виробництва сталі з використанням надпотужних дсп.
- •15.Проаналізуйте завдання і особливості технології відновлювального періоду плавки в дсп.
- •16. Проаналізуйте особливості виплавки неіржавіючих сталей в дсп.
- •18. Проаналізуйте технологічні вимоги, що висувають до флюсів ешп.
- •20. Проаналізуйте переваги та недоліки дугових печей постійного струму.
- •17. Наведіть схему процесу ешп та проаналізуйте особливості технології плавки.
- •19. Наведіть схему процесу вдп та проаналізуйте особливості технології плавки.
- •1.Охарактеризуйте вплив температури на розчинність та межу розчинності кисню у рідкому залізі.
- •20.Опишить характер залежності активності та концентрації розчиненого у металі кисню від концентрації розкислювача.
- •2.Обгрунтуйте відсутність можливості протікання реакції окиснення вуглецю у однорідному обємі рідкого металу.
- •7.Поясніть, чому у періоді чистого кипіння у періоді рудного кипіння мартенівської ванни маса разової присадки залізної руди не повинна перевищувати 1-1,5% від маси металу.
- •4. Охарактеризуйте механізм реакцій які протікають при окислюванні металу при продуванні газоподібним киснем.
- •5. Охарактеризуйте основні закономірності змінювання хімічного складу металу при продуванні газоподібним киснем.
- •11. Поясніть, чим обумовлена суттєво різна ефективність дусульфурації металу в окислювальному та відновлювальному періодах плавки при виробництві сталі в дугових електросталеплавильних печах.
- •6.Охарактеризуйте механізм реакцій які протікають при окислюванні домішок металу киснем газової фази сталеплавильного агрегату.
- •8.Обґрунтуйте потребу у періоді «чистого» кипіння у перебігу доводки плавки в мартенівський печі.
- •9. Обґрунтуйте потребу у присутності певної кількості кремнію та марганцю у складі металевої шихти при виробництві сталі у кисневих конверторах.
- •12. Поясніть, чому при виробництві сталі у лд-конверторах в середині плавки може спостерігатися підвищення вмісту сірки у металі.
- •13. Поясніть залежність швидкості розчинення вапна в сталеплавильних шлаках від вмісту оксидів заліза та марганцю у їх складі.
- •10.Поясніть низьку ефективності десульфурації металу при виробництві сталі у кисневих конверторах і мартенівських печах, а також в окислювальному періоді плавки в дугових електросталеплавильних печах.
- •14. Назвіть способи інтенсифікації шлакоутворення при виробництві сталі в агрегатах з основною футерівкою.
- •16.Поясніть причини виникнення ліквації при кристалізації сталі. Охарактеризуйте вплив умов твердення на розвиток зональної ліквації в сталевих зливках та заготовках.
- •18. Можливі варіанти хімічного складу сталі наведені в таблиці.
- •19.Поясніть головні вимоги до організації процесів глибокого зневуглецювання високо хромистих розплавів.
- •3. Обгрунтуйте переваги та недоліки конверторного виробництва в порівнянні з іншими способами виплавки.
- •2. Як футерується кисневий конвертер?
- •4. Охарактеризуйте шихтові матеріали киснево-конверторної плавки. Переробний чавун та вимоги до нього.
- •5. Охарактеризуйте шихтові матеріали киснево-конверторної плавки. Металургійне вапно.
- •6. Які вимоги пред’являють до стального скрапу киснево-конверторної плавки?
- •7. Обґрунтуйте переваги та недоліки переробки низько-кремнієвих і низько марганцевих чугунів
- •8. Опишіть технологічні періоди к/к плавки та їх послідовність (с. 284)
- •9. Обгрунтуйте особливості шлакоутворення киснев-конверторної плавки
- •10. Якими способами прискорюють шлакоутворення конвертерної плавки?
- •19. Опишіть способи комбінованої продувки в кисневих конвертерах
- •20. Які технологічні особливості комбінованої продувки конвертерної плавки
- •13. Опишіть температурний(тепловой) режим конверторої плавки.
- •11. Охарактеризуйте періоди продувки металу в конверторі (с.286)
- •12. Обґрунтуйте механізм окислення домішок при взаємодії металу з газоподібним киснем?
- •14. Обґрунтуйте дуттєвий режим конверторної плавки
- •18. Опишіть конструкцію продувної фурми при подачі кисню знизу
- •15. Охарактеризуйте матеріальній и тепловий баланси конвертерної плавки
- •17. Як інтенсифікується шлакоутворення при донній продувці металу киснем?
- •16. Обґрунтуйте технологічні особливості продувки металу киснем знизу.
- •Задача 1
- •Решение
- •Задача 3
- •Решение
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
15.Проаналізуйте завдання і особливості технології відновлювального періоду плавки в дсп.
Задачами восстановительного периода являются:
а) раскисление металла;
б) удаление серы;
в) доведение химического состава стали до заданного;
г) корректировка температуры.
Все эти задачи решаются параллельно в течение всего восстановительного периода; раскисление металла производят одновременно осаждающим и диффузионным методами.
После удаления окислительного шлака в печь присаживают ферромарганец в количестве, необходимом для обеспечения содержания марганца в металле на его нижнем пределе для выплавляемой стали, а также ферросилиций из расчета введения в металл 0.10-0.15% кремния и алюминий в количестве 0.03-0.1%. Эти добавки вводят для обеспечения осаждающего раскисления металла. Далее наводят шлак, вводя в печь известь, плавиковый шпат и шамотный бой.
Через 10-15 мин. шлаковая смесь расплавляется и после образования жидкоподвижного шлака приступают к диффузионному раскислению. В начале, в течение 15-20 мин. раскисление ведут смесью, состоящей из извести, плавикового шпата и кокса в соотношении 8:2:1, иногда присаживают один кокс. Далее начинают раскисление молотым 45 или 75%-ным ферросилицием, который вводят в состав раскислительной смеси, содержащей известь, плавиковый шпат, кокс и ферросилиций в соотношении 4:1:1:1, содержание в этой смеси уменьшают.
На некоторых марках стали в конце восстановительного периода в состав раскислительной смеси вводят более сильные раскислители – молотый силикокальций и порошкообразный алюминий, а при выплавке ряда низкоуглеродистых сталей диффузионное раскисление ведут без введения кокса в состав раскислительных смесей.
Суть диффузионного раскисления, протекающего в течение всего периода, заключается в следующем. Так как раскисляющие вещества применяют в порошкообразном виде, плотность их невелика и они очень медленно опускаются через слой шлака. В шлаке протекают следующие реакции раскисления: (FeO) + C = Fe + CO; 2*(FeO) + Si = 2*Fe + (SiO2) и т.д., в результате содержание FeO в шлаке уменьшается и в соответствии с законом распределения (FeO)/[FeO] = const кислород (в виде FeO) начинает путем диффузии переходить из металла в шлак (диффузионное раскисление).
Преимущество диффузионного раскисления заключается в том, что поскольку реакции раскисления идут в шлаке, выплавляемая сталь не загрязняется продуктами раскисления – образующимися окислами. Это способствует получению стали с пониженным содержанием неметаллических включений.
По мере диффузионного раскисления постепенно уменьшается содержание FeO в шлаке и пробы застывшего шлака светлеют, а затем становятся почти белыми. Белый шлак конца восстановительного периода электроплавки имеет следующий состав, %: 53-60 CaO; 15-25 SiO2; 7-15 MgO; 5-8 Al2O3; 5-10 CaF 2; 0.8-1.5 CaS; < 0.5 FeO; < 0.5 MnO.
Во время восстановительного периода успешно идет десульфурация, поскольку условия для её протекания более благоприятные, чем в других сталеплавильных агрегатах. Хорошая десульфурация объясняется высокой основностью шлака восстановительного периода (CaO/SiO2 = 2.7-3.3) и низким (< 0.5 %) содержанием FeO в шлаке, обеспечивающим сдвиг равновесия реакции десульфурации [FeS] + (CaO) = (CaS) + (FeO) вправо (в сторону более полного перехода серы в шлак). Коэффициент распределения серы между шлаком и металлом (S)/[S] в восстановительный период электроплавки составляет 20-50 и может доходить до 60. в электропечи с основной футеровкой можно удалить серу до тысячных долей процента.
Для улучшения перемешивания шлака и металла и интенсификации медленно идущих процессов перехода в шлак серы, кислорода и неметаллических включений в восстановительный период рекомендуется применять электромагнитное перемешивание, особенно на большегрузных печах, где удельная поверхность контакта металл-шлак значительно меньше, чем в печах малой емкости.
Длительность восстановительного периода составляет 40-100 мин. За 10-20 мин. до выпуска проводят корректировку содержания кремния в металле, вводя в печь кусковой ферросилиций. Для конечного раскисления за 2-3 мин. до выпуска в металл присаживают 0.4-1.0 кг алюминия на 1 т стали.