
- •1. Опішить сучасні уяви на будову і властивості металевих розплавів
- •2. Як тріщиностійкість пов’язана з діаграмою стану сплавів?
- •3.Як визначаються масові витрати сталі через стакан-дозатори?
- •4. Розкрийте сутність основних масообмінних процесів які відбуваються при вторинному окислені металу під час його розливання?
- •5. Охарактеризуйте складові коефіцієнта витрат металу із сталерозливного ковша
- •7. Як експериментально та аналітично визначається глибина рідкої лунки безперервної заготовки?
- •8. За якими умовами можливе концентраційне переохолодження рідкого розплаву?
- •10. Наведіть основні типи мблз, їх переваги та недоліки
- •12. Як пов’язана ліквація з градієнтом температур та інтервалом кристалізації?
- •11. Наведіть схему мблз, розкрити призначення основних конструктивних узлів
- •13. Як поверхневе тяжіння та в’язкість сталі впливають на кристалізацію сталі?
- •14. Які вимоги ставляться до конфігурації сталерозливних стаканів?
- •17. Розкрийте особливості утворення слідів гойдання на поверхні безперервно литої заготовки.
- •15. Зіставити хім.. Неоднорідність зливків спок, напів спок та кіп сталі (справочнік)
- •16. Розкрийте термодинамічні основи зародження і зростання кристалів.
- •19.Розкрити механізм формування позацентрової ліквації.
- •18. Охарактеризуйте склад і значення коеф. Твердіння зливків і безперервно литих заготовок
- •20. Розкрити механізм утворення вістової ліквації.
- •1. Характеристика топлива доменной плавки и основные требования к нему. Функции кокса в процессе выплавки чугуна
- •3. Заменители металлургического кокса, их характеристики, и эффективность применения в доменнной плавке?
- •2. Характеристика десульфурации чугуна в доменной печи, факторы определяющие ее эффективность.
- •4. Охарактеризовать технологические и экономические преимущества использования пут. Дайте оценку его эффективности по сравнению с природным газом?
- •6. Охарактеризовать поведение извести в доменной печи
- •5. Характеристика процесса коксования угольной шихты в коксовой камере
- •7. Какими условиями достигается необходимое распределение шихты по поперечному сечению доменной печи?
- •8. Приведите и охарактеризуйте виды чугунов, которые выплавляют в доменной печи?
- •11. Физико-химические процессы происходящие в фурменной зоне доменной печи?
- •9. Основные требования к качеству железных руд?
- •10. Охарактеризовать способы окускования железных руд, их сущность?
- •12. Описать назначение, сущность и технологическую схему производства агломерата?
- •14. Охарактеризуйте противоток материалов и газов в доменной печи, его рациональную организацию?
- •13. Охарактеризуйте качество и принципиальные расхождения между агломератом и окатышами как сырье для доменных печей?
- •15. Опишите назначение, сущность и технологическую схему производства окатышей?
- •16. Какое предназначение и сущность основных методов обогащения железных руд и их эффективность?
- •2 0. Проведите диаграмму равновесного состояния оксидов железа и газа н2. Приведите реакции восстановления оксидов железа газом н2?
- •17. Описать технологическую схему доменного производства?
- •19. Проведите диаграмму равновесного состояния оксидов железа и газа со. Приведите реакции восстановления оксидов железа газом со?
- •1. Проаналізуйте класифікацію електричних плавильних печей.
- •2.Проаналізуйте особливості та область застосування електричних печей опору.
- •3.Проаналізуйте принцип дії, типи та особливості застосування індукційних плавильних печей.
- •5. Проаналізуйте основні елементи конструкції і механізми дугової сталеплавильної печі.
- •7. Проаналізуйте способи завантаження шихти в дсп.
- •8. Проаналізуйте металевий лом як шихтовий матеріал для виплавки сталі в дсп.
- •9. Проаналізуйте шлакоутворювальні матеріали електроплавки.
- •14. Проаналізуйте особливості використання кисню під час виплавки сталі в дсп.
- •10. Проаналізуйте стадії плавлення шихти в дсп.
- •11. Проаналізуйте матеріали, що використовують для легування та розкиснення електросталі.
- •12.Проаналізуйте методи виплавки сталі в дугових печах.
- •13. Проаналізуйте особливості технології виробництва сталі з використанням надпотужних дсп.
- •15.Проаналізуйте завдання і особливості технології відновлювального періоду плавки в дсп.
- •16. Проаналізуйте особливості виплавки неіржавіючих сталей в дсп.
- •18. Проаналізуйте технологічні вимоги, що висувають до флюсів ешп.
- •20. Проаналізуйте переваги та недоліки дугових печей постійного струму.
- •17. Наведіть схему процесу ешп та проаналізуйте особливості технології плавки.
- •19. Наведіть схему процесу вдп та проаналізуйте особливості технології плавки.
- •1.Охарактеризуйте вплив температури на розчинність та межу розчинності кисню у рідкому залізі.
- •20.Опишить характер залежності активності та концентрації розчиненого у металі кисню від концентрації розкислювача.
- •2.Обгрунтуйте відсутність можливості протікання реакції окиснення вуглецю у однорідному обємі рідкого металу.
- •7.Поясніть, чому у періоді чистого кипіння у періоді рудного кипіння мартенівської ванни маса разової присадки залізної руди не повинна перевищувати 1-1,5% від маси металу.
- •4. Охарактеризуйте механізм реакцій які протікають при окислюванні металу при продуванні газоподібним киснем.
- •5. Охарактеризуйте основні закономірності змінювання хімічного складу металу при продуванні газоподібним киснем.
- •11. Поясніть, чим обумовлена суттєво різна ефективність дусульфурації металу в окислювальному та відновлювальному періодах плавки при виробництві сталі в дугових електросталеплавильних печах.
- •6.Охарактеризуйте механізм реакцій які протікають при окислюванні домішок металу киснем газової фази сталеплавильного агрегату.
- •8.Обґрунтуйте потребу у періоді «чистого» кипіння у перебігу доводки плавки в мартенівський печі.
- •9. Обґрунтуйте потребу у присутності певної кількості кремнію та марганцю у складі металевої шихти при виробництві сталі у кисневих конверторах.
- •12. Поясніть, чому при виробництві сталі у лд-конверторах в середині плавки може спостерігатися підвищення вмісту сірки у металі.
- •13. Поясніть залежність швидкості розчинення вапна в сталеплавильних шлаках від вмісту оксидів заліза та марганцю у їх складі.
- •10.Поясніть низьку ефективності десульфурації металу при виробництві сталі у кисневих конверторах і мартенівських печах, а також в окислювальному періоді плавки в дугових електросталеплавильних печах.
- •14. Назвіть способи інтенсифікації шлакоутворення при виробництві сталі в агрегатах з основною футерівкою.
- •16.Поясніть причини виникнення ліквації при кристалізації сталі. Охарактеризуйте вплив умов твердення на розвиток зональної ліквації в сталевих зливках та заготовках.
- •18. Можливі варіанти хімічного складу сталі наведені в таблиці.
- •19.Поясніть головні вимоги до організації процесів глибокого зневуглецювання високо хромистих розплавів.
- •3. Обгрунтуйте переваги та недоліки конверторного виробництва в порівнянні з іншими способами виплавки.
- •2. Як футерується кисневий конвертер?
- •4. Охарактеризуйте шихтові матеріали киснево-конверторної плавки. Переробний чавун та вимоги до нього.
- •5. Охарактеризуйте шихтові матеріали киснево-конверторної плавки. Металургійне вапно.
- •6. Які вимоги пред’являють до стального скрапу киснево-конверторної плавки?
- •7. Обґрунтуйте переваги та недоліки переробки низько-кремнієвих і низько марганцевих чугунів
- •8. Опишіть технологічні періоди к/к плавки та їх послідовність (с. 284)
- •9. Обгрунтуйте особливості шлакоутворення киснев-конверторної плавки
- •10. Якими способами прискорюють шлакоутворення конвертерної плавки?
- •19. Опишіть способи комбінованої продувки в кисневих конвертерах
- •20. Які технологічні особливості комбінованої продувки конвертерної плавки
- •13. Опишіть температурний(тепловой) режим конверторої плавки.
- •11. Охарактеризуйте періоди продувки металу в конверторі (с.286)
- •12. Обґрунтуйте механізм окислення домішок при взаємодії металу з газоподібним киснем?
- •14. Обґрунтуйте дуттєвий режим конверторної плавки
- •18. Опишіть конструкцію продувної фурми при подачі кисню знизу
- •15. Охарактеризуйте матеріальній и тепловий баланси конвертерної плавки
- •17. Як інтенсифікується шлакоутворення при донній продувці металу киснем?
- •16. Обґрунтуйте технологічні особливості продувки металу киснем знизу.
- •Задача 1
- •Решение
- •Задача 3
- •Решение
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
9. Проаналізуйте шлакоутворювальні матеріали електроплавки.
Для раннего образования шлака, предохраняющего металл от окисления, и для дефосфорации в процессе плавления во время завалки вводят известь в количестве 2 - 3 %. В зависимости от состояния подины известь загружают либо на подину, либо на часть ранее загруженной металлической шихты. Для дефосфорации металла уже в период плавления на плавках с полным окислением во время завалки дают 1,0 - 1,5 % железной руды. При зарастании подины руду засыпают непосредственно на подину, в остальных случаях ее загружают в бадью поверх части металлической шихты. Также вводятся некоторые легирующие, которые должны быть правильно распределены в печи.Также в печь вводят: известняк, плавиковый шпат, используются разжижителем шлака при обработки стали на УКП4; шамотный бой; песок.
14. Проаналізуйте особливості використання кисню під час виплавки сталі в дсп.
Вспенивание шлака
После формирования жидкоподвижного шлака в ванну в течение всего окислительного периода ведут продувку кислородом; печь для слива шлака в течение периода наклонена в сторону рабочего окна. Присадка руды вызывает интенсивное кипение ванны – окисляется углерод, реагируя с окислами железа руды с выделением большого количества пузырьков СО. Под воздействием газов шлак вспенивается, уровень его повышается и он стекает в шлаковую чашу через порог рабочего окна. Новую порцию руды присаживают, когда интенсвность кипения металла начинает ослабевать. Общий расход руды составляет 3-6.5% от массы металла. С тем, чтобы предотвратить сильное охлаждение металла, единовременная порция руды не должна быть более 05-1%.
Применение кислорода для интенсификации плавки
Широко используют интенсификацию плавления при помощи газообразного кислорода, вводимого через водоохлаждаемые фурмы (боковые или сводовые) или футерованные трубы через рабочее окно непосредственно в жидкий металл. Выделение значительного количества тепла при окислении железа, марганца, кремния, углерода и других примесей способствует быстрому повышению температуры жидкого металла и растворению в нем оставшейся шихты.
Чем раньше начинают продувку, тем больше интенсивность плавления, но вместе с тем и больше угар железа и окисляемых элементов. Применение кислорода для интенсификации плавления оправдано, если стоимость кислорода и повышенный угар компенсируют экономией от ускоренного плавления. Подача кислорода в рабочее пространство ДСП в период плавления в количестве от 8 до 30 м3/т завалки через трубки, фурмы или стеновые горелки позволяет:
- сократить расход электроэнергии на 10,8— 12,6 МДж (3,0 - 3,5 кВт • ч) на каждый кубический метр израсходованного кислорода
- и время плавления примерно на 1,5 - 1,0 мин на каждый кубический метр в зависимости от удельной активной мощности печи;
- сохранить примерно на том же уровне расход первичных энергетических ресурсов;
- ускорить плавление лома в холодных зонах печей между электродами у водоохлаждаемых панелей.
10. Проаналізуйте стадії плавлення шихти в дсп.
Длительность периода плавления зависит от емкости печи, мощности трансформатора, состава выплавляемой стали, электрического режима и других факторов. Абсолютная продолжительность этого периода изменяется от 0.5 до 4 ч
Расплавление ведут на максимальной мощности трансформатора и при максимальном напряжении на дуге. Лишь в самом начале плавления, когда дуги открыты и расположены высоко (рис. 1) излучение длинных дуг может привести к перегреву футеровки свода и стен, поэтому в первые минуты рекомендуется применять более низкое напряжение. После образования колодцев дуги оказываются экранированными шихтой, что позволяет вести плавление при максимальных значениях напряжения и мощности.
Рис. 1 Стадии плавления шихты: а — начало плавления; б — проплавление колодца; в — конец плавления
Работа на самой высокой ступени напряжения в период плавления целесообразна по двум причинам:
во-первых, чем выше напряжение, тем при той же мощности меньше сила тока и тем меньше потери в цепи, т. е. тем выше электрический к. п. д.;
во-вторых, чем выше напряжение, тем длиннее дуга и тем на большую поверхность шихты распространяется ее излучение.
Если шихта правильно подобрана и уложена, то расположенная сверху мелкая шихта быстро проплавляется и дуги погружаются в шихту, не оказав на футеровку заметного воздействия. В этом случае плавление с самого начала можно вести при максимальной мощности.
Дуги прожигают в твердой шихте колодцы диаметром на 30—40 % больше диаметра электродов. В процессе прожигания колодцев тепловосприятие шихты максимально, так как дуга горит непосредственно в твердой шихте, а боковое излучение дуг воспринимается стенками колодцев. Через 30 - 40 мин, считая от начала плавления, электроды опускаются в крайнее нижнее положение – до поверхности скопившегося на подине жидкого металла (см. рис. 1 в). С этого момента скорость плавления несколько снижается, так как тепло аккумулируется в основном жидким металлом, он перегревается и растворяет твердую шихту.Лишь небольшая часть тепла дуги передается твердой шихте излучением на стенки колодцев.
В процессе плавления происходит окисление ценных примесей, вносимых шихтой. Почти полностью окисляются алюминий, титан, кремний, значительное количество хрома, марганца и других примесей.
После полного расплавления шихты и тщательного перемешивания ванны отбирают пробу металла на полный химический анализ и скачивают 75 % шлака, с которым удаляется значительная часть окислившегося фосфора. В случае получения в первой пробе пониженного содержания углерода шлак скачивают полностью и науглероживают металл коксом или электродным боем. Затем в печь присаживают известь с плавиковым шпатом в количестве 1,5 - 2,0 % от массы металла и после их растворения начинают проведение окислительного периода.