
- •1. Опішить сучасні уяви на будову і властивості металевих розплавів
- •2. Як тріщиностійкість пов’язана з діаграмою стану сплавів?
- •3.Як визначаються масові витрати сталі через стакан-дозатори?
- •4. Розкрийте сутність основних масообмінних процесів які відбуваються при вторинному окислені металу під час його розливання?
- •5. Охарактеризуйте складові коефіцієнта витрат металу із сталерозливного ковша
- •7. Як експериментально та аналітично визначається глибина рідкої лунки безперервної заготовки?
- •8. За якими умовами можливе концентраційне переохолодження рідкого розплаву?
- •10. Наведіть основні типи мблз, їх переваги та недоліки
- •12. Як пов’язана ліквація з градієнтом температур та інтервалом кристалізації?
- •11. Наведіть схему мблз, розкрити призначення основних конструктивних узлів
- •13. Як поверхневе тяжіння та в’язкість сталі впливають на кристалізацію сталі?
- •14. Які вимоги ставляться до конфігурації сталерозливних стаканів?
- •17. Розкрийте особливості утворення слідів гойдання на поверхні безперервно литої заготовки.
- •15. Зіставити хім.. Неоднорідність зливків спок, напів спок та кіп сталі (справочнік)
- •16. Розкрийте термодинамічні основи зародження і зростання кристалів.
- •19.Розкрити механізм формування позацентрової ліквації.
- •18. Охарактеризуйте склад і значення коеф. Твердіння зливків і безперервно литих заготовок
- •20. Розкрити механізм утворення вістової ліквації.
- •1. Характеристика топлива доменной плавки и основные требования к нему. Функции кокса в процессе выплавки чугуна
- •3. Заменители металлургического кокса, их характеристики, и эффективность применения в доменнной плавке?
- •2. Характеристика десульфурации чугуна в доменной печи, факторы определяющие ее эффективность.
- •4. Охарактеризовать технологические и экономические преимущества использования пут. Дайте оценку его эффективности по сравнению с природным газом?
- •6. Охарактеризовать поведение извести в доменной печи
- •5. Характеристика процесса коксования угольной шихты в коксовой камере
- •7. Какими условиями достигается необходимое распределение шихты по поперечному сечению доменной печи?
- •8. Приведите и охарактеризуйте виды чугунов, которые выплавляют в доменной печи?
- •11. Физико-химические процессы происходящие в фурменной зоне доменной печи?
- •9. Основные требования к качеству железных руд?
- •10. Охарактеризовать способы окускования железных руд, их сущность?
- •12. Описать назначение, сущность и технологическую схему производства агломерата?
- •14. Охарактеризуйте противоток материалов и газов в доменной печи, его рациональную организацию?
- •13. Охарактеризуйте качество и принципиальные расхождения между агломератом и окатышами как сырье для доменных печей?
- •15. Опишите назначение, сущность и технологическую схему производства окатышей?
- •16. Какое предназначение и сущность основных методов обогащения железных руд и их эффективность?
- •2 0. Проведите диаграмму равновесного состояния оксидов железа и газа н2. Приведите реакции восстановления оксидов железа газом н2?
- •17. Описать технологическую схему доменного производства?
- •19. Проведите диаграмму равновесного состояния оксидов железа и газа со. Приведите реакции восстановления оксидов железа газом со?
- •1. Проаналізуйте класифікацію електричних плавильних печей.
- •2.Проаналізуйте особливості та область застосування електричних печей опору.
- •3.Проаналізуйте принцип дії, типи та особливості застосування індукційних плавильних печей.
- •5. Проаналізуйте основні елементи конструкції і механізми дугової сталеплавильної печі.
- •7. Проаналізуйте способи завантаження шихти в дсп.
- •8. Проаналізуйте металевий лом як шихтовий матеріал для виплавки сталі в дсп.
- •9. Проаналізуйте шлакоутворювальні матеріали електроплавки.
- •14. Проаналізуйте особливості використання кисню під час виплавки сталі в дсп.
- •10. Проаналізуйте стадії плавлення шихти в дсп.
- •11. Проаналізуйте матеріали, що використовують для легування та розкиснення електросталі.
- •12.Проаналізуйте методи виплавки сталі в дугових печах.
- •13. Проаналізуйте особливості технології виробництва сталі з використанням надпотужних дсп.
- •15.Проаналізуйте завдання і особливості технології відновлювального періоду плавки в дсп.
- •16. Проаналізуйте особливості виплавки неіржавіючих сталей в дсп.
- •18. Проаналізуйте технологічні вимоги, що висувають до флюсів ешп.
- •20. Проаналізуйте переваги та недоліки дугових печей постійного струму.
- •17. Наведіть схему процесу ешп та проаналізуйте особливості технології плавки.
- •19. Наведіть схему процесу вдп та проаналізуйте особливості технології плавки.
- •1.Охарактеризуйте вплив температури на розчинність та межу розчинності кисню у рідкому залізі.
- •20.Опишить характер залежності активності та концентрації розчиненого у металі кисню від концентрації розкислювача.
- •2.Обгрунтуйте відсутність можливості протікання реакції окиснення вуглецю у однорідному обємі рідкого металу.
- •7.Поясніть, чому у періоді чистого кипіння у періоді рудного кипіння мартенівської ванни маса разової присадки залізної руди не повинна перевищувати 1-1,5% від маси металу.
- •4. Охарактеризуйте механізм реакцій які протікають при окислюванні металу при продуванні газоподібним киснем.
- •5. Охарактеризуйте основні закономірності змінювання хімічного складу металу при продуванні газоподібним киснем.
- •11. Поясніть, чим обумовлена суттєво різна ефективність дусульфурації металу в окислювальному та відновлювальному періодах плавки при виробництві сталі в дугових електросталеплавильних печах.
- •6.Охарактеризуйте механізм реакцій які протікають при окислюванні домішок металу киснем газової фази сталеплавильного агрегату.
- •8.Обґрунтуйте потребу у періоді «чистого» кипіння у перебігу доводки плавки в мартенівський печі.
- •9. Обґрунтуйте потребу у присутності певної кількості кремнію та марганцю у складі металевої шихти при виробництві сталі у кисневих конверторах.
- •12. Поясніть, чому при виробництві сталі у лд-конверторах в середині плавки може спостерігатися підвищення вмісту сірки у металі.
- •13. Поясніть залежність швидкості розчинення вапна в сталеплавильних шлаках від вмісту оксидів заліза та марганцю у їх складі.
- •10.Поясніть низьку ефективності десульфурації металу при виробництві сталі у кисневих конверторах і мартенівських печах, а також в окислювальному періоді плавки в дугових електросталеплавильних печах.
- •14. Назвіть способи інтенсифікації шлакоутворення при виробництві сталі в агрегатах з основною футерівкою.
- •16.Поясніть причини виникнення ліквації при кристалізації сталі. Охарактеризуйте вплив умов твердення на розвиток зональної ліквації в сталевих зливках та заготовках.
- •18. Можливі варіанти хімічного складу сталі наведені в таблиці.
- •19.Поясніть головні вимоги до організації процесів глибокого зневуглецювання високо хромистих розплавів.
- •3. Обгрунтуйте переваги та недоліки конверторного виробництва в порівнянні з іншими способами виплавки.
- •2. Як футерується кисневий конвертер?
- •4. Охарактеризуйте шихтові матеріали киснево-конверторної плавки. Переробний чавун та вимоги до нього.
- •5. Охарактеризуйте шихтові матеріали киснево-конверторної плавки. Металургійне вапно.
- •6. Які вимоги пред’являють до стального скрапу киснево-конверторної плавки?
- •7. Обґрунтуйте переваги та недоліки переробки низько-кремнієвих і низько марганцевих чугунів
- •8. Опишіть технологічні періоди к/к плавки та їх послідовність (с. 284)
- •9. Обгрунтуйте особливості шлакоутворення киснев-конверторної плавки
- •10. Якими способами прискорюють шлакоутворення конвертерної плавки?
- •19. Опишіть способи комбінованої продувки в кисневих конвертерах
- •20. Які технологічні особливості комбінованої продувки конвертерної плавки
- •13. Опишіть температурний(тепловой) режим конверторої плавки.
- •11. Охарактеризуйте періоди продувки металу в конверторі (с.286)
- •12. Обґрунтуйте механізм окислення домішок при взаємодії металу з газоподібним киснем?
- •14. Обґрунтуйте дуттєвий режим конверторної плавки
- •18. Опишіть конструкцію продувної фурми при подачі кисню знизу
- •15. Охарактеризуйте матеріальній и тепловий баланси конвертерної плавки
- •17. Як інтенсифікується шлакоутворення при донній продувці металу киснем?
- •16. Обґрунтуйте технологічні особливості продувки металу киснем знизу.
- •Задача 1
- •Решение
- •Задача 3
- •Решение
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
10. Охарактеризовать способы окускования железных руд, их сущность?
Окускованием железных руд называются процессы превращения мелких руд и концентратов в кусковые материалы с целью улучшения хода металлургических процессов в печах различного типа для получения металла из руд. В настоящее время известны три метода окускования руд и концентратов: агломерация, окатывание, брикетирование. Один из способов окускования (см. Агломерат) железного концентрата, широко распространившийся в последние годы,— окатывание. Цель его — получить твердое кусковое сырье для домен и других металлургических агрегатов. Куски должны быть определенных размеров и формы. Благодаря этому повышается производительность металлургических агрегатов.
Окатывание производится в машинах, основная часть которых — большой барабан. В него загружают железный концентрат, смешанный с клеящим веществом, и барабан начинает вращаться.
Вспомните, как вы лепите зимой снеговика. Берете снежный комок и катаете его по снегу. И постепенно комок делается все больше и больше: снежинки налипают на него, пока не получится шар нужных вам размеров. То же самое происходит и при окатывании. Перекатываясь по внутренней поверхности барабана, частицы порошка слепляются в круглые комочки — окатыши. И как только окатыши достигают размеров шарика для настольного тенниса, сила инерции выбрасывает их из барабана в приемный лоток. Затем окатыши обжигают, чтобы выжечь из них вредные примеси и придать необходимую твердость. Этот метод окускования считается наиболее эффективным. Кроме доменных окатышей с высоким содержанием железа — металлизованные окатыши — широко применяются в электрометаллургических печах, где из них выплавляют сталь, а также в установках прямого восстановления железа.
Способы брикетирования разделяют на две группы: без связующих добавок и со связующими добавками. Брикетировать без добавок можно лишь высокоглиноземистые руды, в которых глина служит естественной связкой. В качестве связующих добавок применяют хлористый магний (0,5-2,0%), известь-пушонку (2-6%), известковое молоко (4-8%), жидкое стекло(1-5%), измельченную чугунную стружку(5-10%),некоторые огранические связующие(пек, смолу и т.д.) Прессовать по этим способам можно при низких (5-15 Мн/м2) и более высоких давлениях. Брикеты обычно упрочняют обжигом при тем-ре 1000-1200С.
Агломерация в металлургии, термический процесс окускования мелких материалов (руды, рудных концентратов, содержащих металлы отходов и др.), являющихся составными частями металлургической шихты, путем их спекания с целью придания формы и свойств (химического состава, структуры), необходимых для плавки. Спекание происходит непосредственным слипанием отдельных нагретых частиц шихты при поверхностном их размягчении либо в результате образования легкоплавких соединений, связывающих частицы при остывании агломерируемого продукта. Тепло, необходимое для спекания, получается от горения углеродистого топлива, прибавляемого к агломерируемому материалу, либо от окисления сульфидов, если агломерации подвергаются сернистые рудные концентраты. На практике чаще всего осуществляется на колосниковых решётках, с просасыванием воздуха сверху вниз сквозь лежащую на решётке шихту. При этом происходит последовательное горение топлива в лежащих один под другим её слоях. Шихта должна быть максимально однородной. Для равномерного окисления горючего в процессе спекания и получения прочного и пористого агломерата соответствующего химического состава требуется.
Основные исходные материалы: мелкая сырая руда (8—10 мм) и её концентрат, а также топливо (коксовая и антрацитовая мелочь до 3 мм), флюс (известняк и доломит до 3 мм), в отдельных случаях — мелкие отходы (колошниковая пыль, окалина и др.). Конечный продукт — агломерат. Более 95% агломерата используется в чёрной металлургии; в цветной металлургии агломерат применяется в алюминиевом, никелевом и свинцовом производствах. Агломерация включает: подготовку шихты (дозировка отдельных компонентов, смешивание, увлажнение и окомкование), спекание подготовленной шихты на англомерационных машинах, обработку горячего спека (дробление, рассев с удалением кусков до 5-10 мм, охлаждение до 100°С, сортировка). Процесс спекания тесно связан с работой узлов и агрегатов, обеспечивающих подготовку сырых материалов для агломерации. Поэтому первостепенное значение имеет стабилизация основных входных параметров процесса (усреднение и дозировка материалов, химический состав, влажность и т.д.), которые открывают пути к комплексной автоматизации агломерационного процесса. Агломерация осуществляется на агломерационных фабриках, в состав которых входят склады для усреднения и хранения запасов шихтовых материалов, приёмные бункера, отделения для измельчения кокса и известняка (иногда и обжига известняка), шихтовое, спекательное и обарботки готового агломерата.