Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка по аерогеодезии1 і геодезії (орігінал...doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
2.75 Mб
Скачать

Обробка журналу № 2 фотограмметричного нівелювання (табл. 2.4).

Журнал № 2 фотограмметричного нівелювання відрізняється від журналу № 1 тим, що всі перевищення в ньому визначаються відносно вихідної точки, а не послідовно.

Заповнюють журнал і обчислюють поздовжні паралакси (графи 1-4), як в журналі № 1.

Далі обробку журналу № 2 виконують таким чином.

1. Обчислюють висоту фотографування над точкою “початок траси” (ПК0):

У приведеному прикладі (Табл. 2.3)

2. Різниці поздовжніх паралаксів точок траси відносно ПК 0 обчислюють за формулою

і записують в графу 5.

Приклад

3. Перевищення “плюсових” точок на трасі відносно ПК 0

Приклад

……………………………………………………………

Журнал № 2

фотограмметричного нівелювання

b0 = 62.4 мм Н0 = 980 м. Нпк 0 = 963,02 м.

Точка траси

Абсциса точок, мм

Поздовжній паралакс

Рі = хі^ - хіпр, мм

Різниця поздовжніх паралаксів

Pi=Pi –Pпк 0, мм

Перевищення

hi, м

Відмітка точки

Аі, м

хі^

xiпр

1

2

3

4

5

6

7

Базис

62,4

-

-

ПТ

-5,7

-69,2

63,5

-

-

300,0

1

+2,0

-60,7

62,7

-0,8

-12,3

287,7

2

+13,5

-47,8

61,3

-2,2

-34,6

265,4

3

+25,1

-36,4

61,5

-2,0

-31,3

268,7

4

+38,6

-24,4

63,0

-0,5

-7,6

292,4

КТ

+67,4

+4,9

62,5

-1,0

-15,4

284,6

3. Відмітки точок траси

А=Апт+hі

Приклад

А1 = АПТ + h1 = 300,0 - 12,3 = 287,7 м;

А2 = АПТ + h2 = 300,0 – 34,6 = 265,4 м;

………………………………………

АКТ = АПТ + hКТ = 300,0 - 15,4 = 284,6 м.

Примітка. Розходження в обчислених відмітках точок по трасі в журналі №1 викликані за рахунок заокруглення чисел при розрахунках.

Побудова поздовжнього профілю

Поздовжній профіль траси будують по переломних (плюсових) точках рельєфу в масштабі: горизонтальний 1: 5000 , вертикальний 1:500.

Частина 5. Розрахунок основних параметрів фотознімання і їх визначення

Аерофотознімальний процес складається із підготовчих, льотно-знімальних та фото лабораторних робіт.

В підготовчий період вибирають фотоапарат, позначають положення аерофотознімальних маршрутів, межі (границі), об’єм та терміни робіт та ін. Курс літака визначають за польотною картою.

Положення аерофотознімальних маршрутів на польотній карті та основні параметри аерофотознімальних робіт встановлюють за такими даними:

  • масштабом фотографування ;

  • фокусною відстанню АФА - ;

  • форматом, розміром знімка – 1х1 ;

  • взаємним поздовжнім та поперечним перекриттям аерознімків;

  • шириною та довжиною смуги місцевості – D ; C.

Для отримання аерознімків потрібного масштабу екіпаж знімального літака мусить підібрати відповідну висоту польоту.

Коливання висоти польоту приводить до різномасштабності аерознімків. Через це для збереження постійності масштабу екіпаж літака мусить строго витримувати висоту фотографування протягом виконання всього завдання. Витримати постійну висоту протягом одного маршруту легко. Важче добитися постійної висоти на різних маршрутах. Найважче витримати постійну висоту у різних польотах. Задана висота повітряного фотографування відраховується від середнього рівня місцевості знімання.

Для забезпечення заданого перекриття між аерознімками повітряне фотографування мусить проводитися з постійної висоти та на постійній строго визначеній відстані. Ця відстань між точками експозиції називається базисом повітряного фотографування, позначається В . Знаходиться між центрами зв’язок проектуючих променів т. S1, S2….

.

Відстань між центрами змонтованих аерознімків або базис повітряного фотографування в масштабі знімання є рівним:

Масштаб аерознімка знаходимо із формули

Вихідні дані і формули для обчислення основних параметрів аерозйомки наведені (3.4)

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Кузьмін В.І., Білятинський О.А., Інженерна геодезія в дорожньому будівництві.-К: вища школа, 2006.-280 с.

2. Ратушняк Г.С. Інженерна геодезія.-К: Вища школа. 1992.-262 с.

3. Федоров В.И., Шилов П.И. Инженерная геодезия.- М.:- Недра. 1082.-358 с.

4. Войтенко С.П. Інженерна геодезія. К.: Знання.- 2009.-590 с.

5. Умовні знаки для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500.-к.: Укргеоінформ, 2001-255 с.

6. Справочник по инженерной геодезии под ред. Н.Г. Видуева-К: Высшая шк., 1978.-375 с.

7. Митин М.О. Таблицы для разбивки кривых.

8. Федоров В.И. Аэроизыскания автомобильных дорог и мостовых переходов. – М.: Транспорт, 1975. – 200 с.

9. Федоров В.И. и др. Практикум по инженерной геодезии и аэрогеодезии. – М.: Недра, 1987. – 365 с.

10. Федоров В.И. Инженерная аэрогеодезия. – М.: Недра, 1988. – 212 с.

11. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу „Інженерна геодезія і аерогеодезія”/ Уклад. О.А.Білятинський, К.С.Демчишина, С.К.Омельчук– К.: НТУ, 2004. – 32 с.

Д О Д А Т К И

Дод. 3.1

Міністерство освіти і науки України

Національний транспортний університет

Кафедра проектування доріг

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.