- •Курсова робота
- •1. Склад і об’єм курсової роботи.
- •1. Розбивка траси автомобільної дороги.
- •2. Нівелювання траси.
- •3. Вказівки до вивчення теми.
- •Розділ 2. Трасування автомобільних доріг по матеріалах аерофотозйомки.
- •2.1. Пояснювальна записка
- •2.2. Креслення
- •2.3 Структура та склад пояснювальної записки і графічних матеріалів.
- •Частина 1. Вивчення аерофотознімків і вправи по їхньому аналізу
- •Порядок виконання роботи.
- •Визначення поздовжнього перекриття аерознімків.
- •Визначення кута зносу літака при аерозніманні.
- •Визначення непрямолінійності маршруту.
- •Визначення кута нахилу аерознімка .
- •Визначення середнього масштабу аерофотознімків.
- •Частина 2. Дешифрування аерознімків, укладка траси під стереоскопом і побудова плану траси
- •Виконання дешифрування аерознімків.
- •Визначення на знімку напрямку істинного меридіану.
- •Частина 3. Прокладання траси автомобільної дороги на аерознімках.
- •Побудова плану траси.
- •Частина 4. Фотограмметричне нівелювання
- •Визначення відміток точок.
- •Порядок виконання роботи Орієнтування аерознімків.
- •Вимірювання поздовжніх паралаксів.
- •Обробка журналу № 1 фотограмметричного нівелювання.
- •Обробка журналу № 2 фотограмметричного нівелювання (табл. 2.4).
- •Приклад
- •Приклад
- •3. Відмітки точок траси
- •Приклад
- •Побудова поздовжнього профілю
- •Частина 5. Розрахунок основних параметрів фотознімання і їх визначення
- •Курсова робота
- •„Інженерна геодезія і аерогеодезія”
- •Розрахунок основних параметрів аерофотозйомки
- •Гідрографія і гідротехнічні споруди
- •Рослинність і ґрунти
Обробка журналу № 1 фотограмметричного нівелювання.
Обчислювати журнал фотограмметричного нівелювання і заповняти його потрібно в такій послідовності.
1. В графу 1 записують всі точки, заплановані до нівелювання. В цю ж графу в першому ряду записують базис в0 (середній базис стереопари), тому що він пов’язаний з висотою фотографування, яка впливає на величину перевищення між точками. Базис записують в графу 4, оскільки він є одночасно паралаксом головної точки. В рядок базису в графі 5 записують висоту фотографування над базисом:
2. Виміряні на лівому і правому знімках абсциси точок траси записують в графи 2 і 3.(Табл.. 2.3).
3. Поздовжні паралакси точок траси, що нівелюються, визначають по різницях їх абсцис, виміряних на лівому і правому знімках стереопари:
і записують в графу 4.
4. Обчислюють різниці поздовжніх паралаксів:
Журнал № 1 Таблиця 2.3
фотограмметричного нівелювання
b0 = 62.4 мм Н0 = 980 м. Апк 0 = 300,0 м.
-
Точка траси
Абсциса точок, мм
Поздовжній паралакс точок
Р = хі^ - хіпр,
мм
Висота
фотографування над точкою
Ні, м
Різниця поздовжніх
паралаксів
P=Pi –Pі-1,
мм
Перевищення,
м
Відмітка точки
Аі, м
xі^
xiпр
обчислене,
hі
виправлене,
h/і
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Базис
62,4
980,0
+1,1
+17,0
+17,1
ПТ
-5,7
-69,2
63,5
963,0
300,0
-0,8
-12,3
-12,3
1
+2,0
-60,7
62,7
975,3
287,7
-1,4
-22,3
-22,3
2
+13,5
-47,8
61,3
997,6
265,4
+0,2
+3,2
+3,2
3
+25,1
-36,4
61,5
994,4
268,6
+1,5
+23,7
+23,7
4
+38,6
-24,4
63,0
970,7
292,3
-0,5
-7,8
-7,8
КТ
+67,4
+4,9
62,5
978,5
284,5
-0,1
-1,6
-1,6
Базис
62,4
980,1
282,9
+43,9 +44,0
-44,0 -44,0
-0,1 0
м м
і записують їх в графу 6 між рядками, що відносяться до відповідних точок, із зазначенням знаків цих різниць.
Приклад.
мм;
мм і т.д.
5. Обчислюють перевищення між точками
і висоту фотографування над точками
.
Величини і повинні обчислюватися послідовно, оскільки вони залежать від аналогічних значень і попередніх точок.
Перевищення, як і різниці паралаксів, слід записувати між рядками відповідних точок в графу 7, а висоти – в графу 5.
Приклад.
м;
м і т.д.
Висота фотографування цих точок
м;
м і т.д.
Нівелірний хід є замкненим, так як починається з базису і закінчується на ньому. Тому нев’язка цього ходу
,
а допустима нев’язка
.
Якщо , то нев’язка розподілиться із зворотним знаком нарівно на всі обчислені перевищення. Однак, якщо нев’язка
мала, дрібнити її не треба, а слід поправки округлити до 0,1 м і розподілити в будь-які перевищення.
7. Відмітки точок траси обчислюються по виправлених перевищеннях:
Примітка. Перевищення, висоти фотографування і відмітки точок слід обчислювати з точністю до 0,1 м.