Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка.docx
Скачиваний:
15
Добавлен:
29.02.2016
Размер:
42.65 Кб
Скачать

Методологія наукових досліджень. Програма курсу для магістрів усіх спеціальностей (в межах кредитно-модульної системи навчання). / Укл.: Синяков C.B. — доктор філос. наук, професор. — К.: НТУ, 2009. -23 с.

Обговорено та затверджено на засіданнях кафедри філософії та педагогіки наук протокол № 1 від 28.08.2008 року та Ради факультету економіки, менеджменту і права № 1 від 29.08.2008 року

Рецензент: Арістова А.В. - доктор філос. наук, доцент

Навчально-методичне видання

І. МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСУ

Курс “Методологія наукових досліджень” призначений для слухачів магістратури, крім цього, він може бути прослуханий і викладачами з достатнім досвідом.

Теми програми курсу логічно взаємопов’язані і послідовно розгля­дають питання логіки, гносеології, організації наукових досліджень, яких необхідні магістру вищого навчального закладу.

Питання, які передбачені програмою, пов’язані із: загальними положеннями організації наукової роботи у вищих навча­льних закладах;

& освітньо-кваліфікаційними характеристиками, освітньо-професійними програмами підготовки фахівців.

Мета курсу: формування культури та навичок проведення наукових досліджень, впровадження їх результатів у практику.

Основними завданнями, що мають бути вирішені у процесі викла­дання дисципліни є:

  • вивчення методологічних основ проведення наукових досліджень;

  • аналіз способів вирішення актуальних проблем наукового пізнання в історії філософії;

  • дослідження загальних положень організації науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах як невід’ємною складовою освітньої діяльності;

  • засвоєння сутності, специфіки та проблем наукових досліджень;

  • набуття вмінь та навичок організації науково-дослідної роботи;

  • опанування основних етапів та форм процесу наукового дослідження:

  • оволодіння традиційними і сучасними інноваційними методами прове­дення наукових досліджень;

  • набуття навичок оформлення результатів наукових досліджень та їх впровадження у практику.

Даний курс вивчається після філософії, передує написанню магі­стерської роботи.

Навчальна програма з курсу “Методологія наукових досліджень’’ підготовлена відповідно до вимог Міністерства освіти та науки України для вищих навчальних закладів.

У процесі вивчення курсу важливо не тільки засвоїти основні теоре­тичні положення, а й навчитися застосовувати основні закономірності, методи та форми наукового пізнання на практиці під час аналізу явищ і процесів, пов’язаних з управлінською, юридичною, економічною діяльні­стю тощо. Водночас цей курс сприятиме усвідомленому, глибокому засво­єнню проблем теорії, логіки та методології наукового дослідження, фор­муванню як загальної так і логічної культури особистості.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

  • методологію, методи і основні наукові концепції, які застосовуються в науці менеджменту;

  • форми та методи організації наукових досліджень;

  • організацію підготовки наукових кадрів в Україні;

  • методи планування експерименту при проведенні дослідження в менеджменті;

  • методи організації і проектування дослідницьких ділових ігор;

  • методи проведення і методи експертних оцінок.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти:

  • проводити наукові дослідження систем і процесів менеджменту;

  • планування експерименту;

  • збирати данні;

  • формувати опитувальні анкети;

  • організовувати проведення експерименту;

  • розробляти дослідницькі ділові ігри;

  • оформляти результати наукових досліджень.

Магістри, які успішно проходять усі види поточного контролю, отри­мають залік на останньому занятті. В разі, коли знання не досить успішні може бути запропоноване контролююче тестування. Незарахованим резу­льтат може бути тоді, коли знання та уміння не відповідають основним вимогам, навчальний матеріал у межах програми не засвоєний. Поточний контроль знань та умінь здійснюються на семінарських, практичних занят­тях за критеріями системи комплексної діагностики знань. Підсумковий контроль-залік.

  1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН Розподіл навчального часу за темами

з/п

Назва теми

Кількість годин

Форми

конт­

ролю

Усього

аудит.

У тому числі

лекц.

сем.,

практ.

сам.

роб.

1

2

3

4

5

6

7

1,

Методологія: сутність, зміст, поняття

2

2

2.

Проблеми наукового пізнання в історії філософії

6

4

2

3.

Діалектичні та логічні основи наукового пізнання

4

2

2

4.

Специфіка наукового пізнання

8

2

2

4

5.

Концептуальні основи наукового знання

6

6

Конт­

рольна

робота

6.

Зміст та структура наукового дослідження. Проблема істини

6

2

2

2

7.

Основні етапи та форми процесу наукового дослідження

4

2

2

8.

Рівні та методи наукового дослідження

4

2

2

9.

Організація науково-дослідної роботи магістрів

6

2

4

10.

Оформлення результатів наукових досліджень та їх впровадження у практику

8

2

6

Аналіз

прак­

тичних

завдань

Разом:

54

16

16

22

III. Зміст курсу

Тема 1. Методологія: сутність, зміст, поняття

Поняття про діяльність людини: пізнавальну (гносеологічну), аксіологічну, праксіологічну. Наука як результат і особливий вид пізнавальної діяльності людини.

Роль філософії в обґрунтуванні проблем наукового дослідження. Логічний аналіз об’єкта, суб’єкта і предмета методології наукового дослідження. Зміст, структура і значення курсу для наукової підготовки спеціаліста, магістра, аспіранта.

Тема 2. Проблеми наукового пізнання в історії філософії

Специфіка пізнавального відношення людини до світу. Поняття гносеології і її місце в системі філософського знання. Особливості пізнання природної соціокультурної і духовної сфер. Проблема пізнання світу. Агностицизм і його основні різновиди. Проблеми наукового пізнання в філософії XVIII - XIX ст. Класична наука і філософська егіістемологічна рефлексія. Споглядальна концепція пізнання. Принцип відображення (Локк, Гольбах). Діяльнісна концепція пізнання. Принцип конструктивізму (Кант, Фіхте). Гегелівська гносеологія. Принцип тотожності. Марксистська концепція пізнання. Принцип практики (Маркс, Енгельс). Некласична наука і філософська епістимологічна рефлексія. Неопозитивістська концепція пізнання (Мах, Авєнаріус). Прагматична пізнавальна концепція (Ч. Пірс, У. Джеме, Дж. Дьюі). Проблеми теорії пізнання в філософії неотомізму (Веттер, Марітен). Феноменологія Гуссерля. Філософія і методологія соціальних наук. Специфіка соціального пізнання.

Тема 3. Діалектичні та логічні основи наукового пізнання

Діалектика як система принципів, законів і категорій. Закони та категорії діалектики в науковому дослідженні. Поняття принципів діалектики та їх роль у науковому пізнанні. Принцип об’єктивності, всебічності та взаємозв’язку, розвитку, історичного та логічного в науковому пізнанні.

Закони єдності та боротьби протилежностей, якості та кількості, заперечення та їх роль у процесі пізнання.

Категорії діалектики, їх роль у пізнанні реального світу. Одиничне, особливе та загальне, сутність і явище, причина і наслідок, зміст і форма, необхідність і випадковість, можливість і дійсність у процесі дослідження предметів та явищ матеріального і духовного світу.

Значення діалектики в науковому пізнанні та практичній діяльності людей.

3.2.3Акони логіки в науковому дослідженні

Поняття про логічний закон. Закон логіки — форма вираження внутрішніх суттєвих структурних зв’язків наших думок, які відображують закономірні зв’язки буття реального світу. Співвідношення законів формальної та діалектичної логіки. Закон тотожності, його сутність і об’єктивна основа. Вимоги закону визначеності та однозначності думки у процесі наукового пізнання. Значення закону суперечності для пізнавальної та практичної діяльності людей. Закон виключеного третього, його визначення та логічний зміст. Об’єктивні основні вимоги цього закону. Роль закону виключеного третього в науковій і практичній діяльності людей. Закон достатньої підстави, його сутність та основні вимоги. Логічні помилки, пов’язані з порушенням вимог закону. Значення цього закону в науково-пізнавальній і практичній діяльності людей у різних сферах суспільного життя. Поняття аргументацій, доказу та їх структура.

Види і правила доказу в процесі наукового пізнання. Прямий і непрямий докази. Основні правила, що впливають із законів тотожності, несуперечності та достатньої підстави яких необхідно дотримуватись у процесі наукового пізнання.

Поняття спростування та його логічна структура. Значення аргументації та доказу в пізнані, науці.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.