- •III. Зміст курсу
- •Тема 1. Методологія: сутність, зміст, поняття
- •Тема 2. Проблеми наукового пізнання в історії філософії
- •Тема 3. Діалектичні та логічні основи наукового пізнання
- •3.2.3Акони логіки в науковому дослідженні
- •Тема 4. Специфіка наукового пЬнання
- •Тема 5. Концептуальні основи наукового знання
- •Тема 6. Зміст та структура процесу наукового дослідження. Проблема істини
- •Тема 7. Основні етапи та форми процесу наукового дослідження
- •Тема 8. Рівні та методи наукового дослідження
- •Тема 9. Організація науково-дослідної роботи магістрів
- •Тема 10. Оформлення результатів наукових досліджень та їх впровадження у практику
- •Плани семінарських зайнять та теми для міні-проектів, доповідей
- •Тема 2. Семінар. Проблеми наукового пізнання в історії філософії. План
- •Тема 3. Семінар. Діалектичні та логічні основи наукового
- •Тема 4. Семінар. Специфіка наукового пізнання План
- •Тема 5. Концептуальні основи наукового знання. Питання до самостійного вивчення
- •Тема 6. Семінар. Зміст та структура наукового дослідження. Проблема істини. План
- •Тема 7. Семінар. Основні етапи та форми процесу наукового дослідження План
- •Тема 8. Семінар. Рівні та методи наукового дослідження План
- •Тема 9. Семінар. Організація науково-дослідної роботи магістрів.
Плани семінарських зайнять та теми для міні-проектів, доповідей
Тема 2. Семінар. Проблеми наукового пізнання в історії філософії. План
Споглядальна концепція пізнання в матеріалістичній філософії ХУІІ-ХУІІІ ст.
Пізнання як діяльність (І.Кант, І. Фіхте, Гегель).
Марксистська теорія пізнання.
Прагматична та неопозитивістська теорії пізнання.
Теми МІНІ-ПРОЕКТІВ, ДОПОВІДЕЙ
Вчення Ф. Бекона про індукцію та її роль у науковому дослідженні
Теорія пізнання І. Канта.
Вчення Г. Гегеля про логіку і раціональне пізнання.
Теорія пізнання у філософії марксизму.
Теорія пізнання у філософії неотомізму.
Теорія пізнання у філософії неопозитивізму.
Пізнання як відображення та творчість.
Тема 3. Семінар. Діалектичні та логічні основи наукового
пізнання
План
Співвідношення теорії, методології і методу у діалектиці.
Гносеологічне значення принципів, законів і категорій діалектики.
Поняття доказу та його логічна структура.
Види і правила доказу.
Теми МШІ-ПРОЕКТІВ, ДОПОВІДЕЙ
Аристотель — засновник учення про логіку, про доказ і спростування.
Логіка пізнавального ставлення людини до світу.
Суб'єкт і об'єкт у науковому дослідженні.
Діалектика як філософська методологія науки.
Принципи діалектики та їх роль у науковому дослідженні.
Закони діалектики та їх роль у науковому дослідженні.
Категорії діалектики та їх роль у науковому дослідженні.
Закони логіки та їх роль у науковому дослідженні.
Доказ у науковому дослідженні.
Тема 4. Семінар. Специфіка наукового пізнання План
Наука як об’єкт філософського дослідження.
Дисциплінарний та міждисциплінарний аналіз науки. Специфіка філософсько-методологічного дослідження науки.
Генезис та основні етапи соціалізації науки.
Програмні вимоги позитивізму:
Конвенціоналізм А.Пуанкаре — 2-й поверх розвитку філософії науки.
Психофізика Э.Маху. Принцип економії мислення.
Віденський кружок. Аналіз мови науки.
г Дилема К. Гемпеля і теорема про неповноту К. Геделя.
Критичний раціоналізм К. Поппера.
Наука як результат та особливий вид пізнавальної діяльності вчених.
Філософський світогляд і його роль у науковому дослідженні.
Філософія як методологія наукового дослідження.
Поняття про метод і методологію наукового дослідження.
Специфіка дослідження соціальної дійсності.
Наукове і звичайне пізнання.
Роль практики в науковому дослідженні.
Стиль наукового мислення.
Норми та ідеали наукового пізнання.
Наукова картина світу.
Тема 5. Концептуальні основи наукового знання. Питання до самостійного вивчення
Соціокультурна обумовленість наукового знання.
Зовнішні і внутрішні фактори розвитку науки: екстерналізм та інтерналізм.
Антропологічні орієнтації в епістемології.
Історико-еволюційний напрямок (Т. Кун).
Логіко-нормативна модель знань И. Лакатоса.
Плюралізм у епістемології П. Фейерабенда.