Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка по аерогеодезии1 і геодезії (орігінал...doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
2.75 Mб
Скачать

Визначення кута зносу літака при аерозніманні.

Кут зносу літака при аерозніманні трансформується на накидному монтажі в кут між базисом фотографування і сторонами знімків. Базисом фотографування В називається відстань між точками експозиції. Зображення базису фотографування в - це відстань між головними точками суміжних знімків.

Кут зносу виміряють на накидному монтажі транспортиром так, як показано на рис. 2.5.

Рис. 2.5

Визначення непрямолінійності маршруту.

Виражене у відсотках відношення найбільшого відхилення головних точок аерознімків від прямої, що з’єднує головні точки першого і останнього знімків на маршруті, до довжини цієї прямої називається непрямолінійністю маршруту, тобто - це відношення стрілки прогину до довжини маршруту.

D

O2 O3

О1

Δι

О n-1 Оn

Рис. 2.6

Непрямолінійність маршруту визначається по накидному монтажу, після складення якого головні точки кожного знімку необхідно переколоти на ватман. З’єднавши головні точки першого і останнього знімків, слід виміряти відстань D між ними і найбільше відхилення Δ l головних точок знімків маршруту від прямої між головними точками першого і останнього знімків (рис. 2.6) і обчислити прямолінійність.

.

Визначення кута нахилу аерознімка .

Кути нахилу аерознімків за допомогою зображення круглого рівня в одному із кутів знімку. Ціна поділку цього рівня дорівнює 0,50. При поганому зображенні рівня кути нахилу необхідно визначити виміром того ж самого базису на суміжних аерознімках. Методика визначення кутів нахилу в поздовжньому напрямку полягає в наступному.

В радіусі 2...3 мм від головних точок кожного аерознімку вибрати робочі центри, які слід упізнати і нанести на обидва суміжних знімка. Через ці точки перпендикулярно до базису фотографування провести прямі лінії, на яких вибрати по дві точки і упізнати їх на суміжних знімках. Ретельно вимірявши відстані х1 і х2 (рис. 2.7), обчислити поздовжні кути нахилу:

де ρ = 57,30.

Рис 2.7

Визначення середнього масштабу аерофотознімків.

Середній масштаб горизонтальних аерофотознімків визначають за середньою висотою фотографування Н0 і фокусною відстанню фотокамери fk : ,

звідки знаменник масштабу

.

Дані результатів вивчення аерознімкув заносять в журнал фотограмметричних вимірювань (табл. 2.1).

Частина 2. Дешифрування аерознімків, укладка траси під стереоскопом і побудова плану траси

Мета роботи – відпрацювати навички отримання моделі місцевості за допомогою стереоскопа і навчитися розпізнавати об’єкти місцевості по їх фотозображенню.

Відпрацювання навичок роботи із стереоскопом

Таблиця 2.1

Журнал

фотограмметричних вимірювань і оцінка матеріалів аерозйомки

№ знімка в маршруті

Дата

аерозйомки

Шифр маршруту

Фотографічна якість

Викривлення фотографічного зображення

Фотограмметрична якість

Фокусна відстань фотокамери

fk, м

Cередній масштаб аерознімка

Середній масштаб зальоту

Перекриття аерознімків,

%

Кут нахилу аерознімків,

0

Кут зносу літака “ялинка”,…0

Непрямолінійність маршруту, %

Показання статоскопа

Показання радіовисотоміру

Оцінка якості

Поздовжнє

Попереч не

Поздовжнє

Попереч

не

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

403

29.05.

04-05

У-31

Добре

0

62

-

0,5

-

2,5

969

Хор.

0,6996

1:1385

1:1400

404

29.05.

04-05

У-31

Задов.

0,3

65

-

1,2

-

2,0

0,8

Немає

980

Хор.

1:1400

405

29.05.

04-05

У-31

Задов.

0,2

0,8

-

1,0

990

Хор.

1:1415

Зір одним оком називають монокулярним. Він характеризується гостротою та дозволяючою властивістю, тобто властивістю розрізняти дрібні деталі спостережувального об’єкта.

Зір двома очима називають бінокулярним. Він має стереоскопічні властивості, тобто, при розгляданні предмета двома очима зорово сприймаються об’ємність і положення предметів у просторі.

Найпростішим приладом, за допомогою якого можна отримати стереоскопічну модель місцевості, є стереоскоп. Для створення стереомоделі місцевості аерознімки стереопари (стереопарою називають два суміжних знімки, які мають поздовжнє перекриття не менше 53%) необхідно укласти під стереоскоп так, щоб лівий знімок лежав під лівим дзеркалом, правий під правим, а базис стереопари був паралельний зоровому базису. Орієнтуючи відповідним чином аерознімки (розсуваючи їх, повертаючи), слід досягти усунення роздвоєння однойменних контурів і отримати максимально прямий стереоефект (рис. 2.8). Стереоефект – сприйняття об’ємної моделі місцевості. При прямому стереоефекті форми рельєфу місцевості відповідають дійсним, тобто, при цьому опуклі форми рельєфу місцевості сприймаються опуклими і на стереомоделі, а угнуті форми рельєфу місцевості – угнутими.

Рис. 2.8 Рис.2.9

Помінявши аерознімки місцями (лівий покласти справа, а правий – зліва), спостерігають зворотній стереоефект: опуклі форми рельєфу місцевості сприймаються спостерігачем угнутими, і навпаки (рис. 2.9).

Розгорнувши кожний аерознімок на 90о відносно головного базису, як показано на рисунку 2.10, спостерігають нульовий стереоефект. При такому розташування аерознімків відображення не трансформується в об’ємну модель.

Рис. 2.10

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.