7.Система економ законів та категорій

Щоб пояснити суть екон науки використовують специфічні наукові поняття,які шен аз наукові категорії.екон ознаки предметів та явищ відображають екон катерогії,тобто прир властивості речей і предметів екон категорії не хар-ють. Екн категорії дуже однорідні ,їх є багато тому їх класи за видами :

1)загальні- це екон категорії ,хар-ні для всіх економ сис-м.

2) особливі- категорії хар-ні певній сфері .

3) специфічні- це іт екон катерогії шоі снують в певному типі госп-ва(При влас,)

Економ категорії класи залежно від їх значення: основні і похідні..

Мета категорії розкрити суть екон явищ і екон законів.

Закон –це сталі, постійні, систе-ні ,такі шо періодично повтор зв’язки, у процесах чи явищах.а екон закони відображу ці зв’язки в екон явищах. Закони природи та екон закони мають спільні ознаки: те шо вони є об’єктивні,тобто не залежать від людини,її свідомості та відмінні ознаки:

1)закони природи відображають найсуттєвіше у навкол природі, а екон закони у екон процесах.

2) закони природи виник і проявляються без участі людини, а екон закони тільки у процесі діяльності людей.

3)закони природи вічні, а екон закони втрачають силу у зв’язку виникн нових екон умов.

Екон закони клас на 3 види:

1) загальні- це закони хар-ні для всіх екон сис-м закон зростання потреб..

2)особливі_ діють не у всіх а у деяких екон сис-х закон грошового обігу…

3) специфічні – це екон закони як ідіють в конкретній екон сис-мі хакон феодалізму.

8.Поняття власності, суть відносин власності, право та економічний зміст власності.

Соціально-економічна сутність власності розкривається і реалізується не в системі зв'язків "людина — річ", а в площині взаємодії "людина — людина" з приводу при¬власнення об'єктів власності.

Привласнення — процес, що виникає у результаті поєднан¬ня об'єкта і суб'єкта привласнення, тобто це конкретно-суспіль- ний спосіб оволодіння річчю.

Власність — це сукупність відносин між суб'єктами гос¬подарювання з приводу привласнення засобів виробництва та його результатів.

Варто зауважити, що категорія "привласнення" породжує свій антипод — категорію "відчуження.

Відчуження — це позбавлення суб'єкта права на володіння, користування і розпорядження тим чи іншим об'єктом влас¬ності.

Отже, процес привласнення і відчуження — це дві діалектичні сторони сутності відносин власності.

Відносини власності утворюють певну систему, що містить у собі три види відносин:

• відносини з приводу привласнення об'єктів власності;

• відносини з приводу економічних форм реалізації об'єк¬тів власності (тобто одержання від них доходу);

• відносини з приводу господарського використання об'єктів власності.

Відносини власності виявляються через суб'єкти та об'єк¬ти власності.

Об'єкти власності — це все те, що можна привласнити чи відчужити:

Суб'єкти власності — це персоніфіковані носії відносин власності:

Власність має і правовий аспект, виступаючи як юридична категорія. Юридичний аспект власності реалізується через пра¬во власності

Право власності — це сукупність узаконених державою прав та норм економічних взаємовідносин фізичних і юри¬дичних осіб, які складаються між ними з приводу привлас¬нення й використання об'єктів власності.

Право власності визначається ще з часів римського права трьома основними правочинностями — володіння, користуван¬ня і розпорядження.

Суб'єкти, які тимчасово отримують право на володіння і користування чужою власністю (наприклад, орен¬дар) без права на розпорядження, не є повними власниками.