5. Потреби,поняття та структура та види потреб. Закон зростання потреб

Потреба-це попит на МБ і духовні блага.е об’єктивні умови існування людини . Щоб здовліьнити потреби люди займаються вир-м.втр-во породжує нові потреби які даний ступінь розвитку вир-ва зможе задовільнити тоді коли зростатимуть продуктивні сили.а їх розвиток призведе до появи нових потреб, які зможе задов. Ще досконаліше вир-во.Процес « потреби- вир-во» є безперервним і це свідчить про ет що в екон-ці діє об’єктивний закон-зростання потре.згідно класиф видів екон заків данйи закон відноситься до загальних. Всі отреби поділ на виробничі-задовіл за допом засобів вир-ва, та особисті-предметами споживання.Особисті поділ на:

1)фізичні-житєєві блага одяг,житло,прожукти.

2) соціальні- потреби у праці,спілкуванні,здобутті освіти, в забезп прав,соціа захисті,охороні здоровя.

3)духовні- потреби в духовн і культ цінностях,творчості.

За ступенем реалізації :

1) абсолютні- потреби шо формуют щодо світового розвитку рівня ир-ва.

2)дійсні-що можуть бути досягнуті при певному рівні розвитку вир-ва у д-ві.

3)платоспроможні-співвідношення цін на потреби споживання і грош доходів населення, те шо людина може оплатити.

За ступенем значимості для людини: фізичні-потреби у самозбереженні-соціальні-у повазі-у самоутвердження.Є 3 етапи розвитку потреб:

І-до середини 50х р коли переважали фізичні,

ІІ- сер 50-80 активно формуються і зростають соціал потреби.

ІІІ-80 і дальше розвиваються духовні потреби,для яких потрібно мати вільний час.

Формування потреб повинно контролюватися д-ю,щоб не допускати розвитку шкідливих потреб.

6. Зміст екон. Інтересів:сутність,види.,взаємодія.

Усві­домлення потреб і прагнення задовольнити їх зумовлюють мо­тивацію поведінки людини, спонукаючи її до певної цільової дії. У реальній дійсності потреби набувають конкретної форми інте­ресів

Інтерес (від лат. Interesse — мати важливе значення) — форма вияву потреби, усвідомлене прагнення людини до її задоволення.

Економічні інтереси є сутнісною характеристикою рушійних сил формування та розвитку економічних суб'єктів.

Економічні інтереси — усвідомлене прагнення суб'єктів господарювання до задоволення економічних потреб, що є об'єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності.

За своєю сутністю економічні інтереси є об'єктивними. Вони відображають місце і роль суб'єктів господарювання у системі суспільного поділу праці та економічних відносин. Водночас економічні інтереси є суб'єктивними і завжди мають своїх носіїв.

Суб'єкти економічних інтересів — окремі індивіди, домо- господарства, колективи (групи) людей, суспільство в цілому.

Об'єкти економічних інтересів — економічні блага (това­ри, послуги, інформація тощо

Економічні інтереси суспільства можуть бути класифіковані за різними критеріями, а саме:

За суб'єктами: особисті; колективні, групові;суспільні.

За нагальністю, важливістю: головні, першочергові; другорядні.

За часовою ознакою: поточні; перспективні.

За об'єктами: майнові; фінансові;інтелектуальні тощо.

За ступенем усвідомлення: дійсні; уявні.

За можливостями реалізації: реальні; утопічні.

Система взаємопов'язаних і взаємодіючих інтересів суспіль­ства завжди суперечлива.

Єдність інтересів досягається у процесі їхньої взаємодії та взаємореалізації.

Шляхи поєднання економічних інтересів:

субординоване підпорядкування одних економічних інте­ресів іншим;

координоване узгодження різнобічних інтересів усіх еко­номічних суб'єктів