Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Цивільне право Госи Документ Microsoft Office W...docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
86.6 Кб
Скачать

32)Зобовязання зі страхування

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Страхування може бути добровільним або обов'язковим.Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком ( життя, ещасних випадків) обов'язкове страхування встановлюються відповідними актами законодавства України. функцій: а) компенсаційну,; б) превентивну, бо з цих фондів фінансуються профілактичні заходи по відверненню шкідливого впливу стихійних сил природи та інших негативних наслідків; в) функцію сприяння розвиткові економіки, тому що частина прибутку страхових організацій перераховується у доход державного бюджету. Учасниками страхового зобов'язання, які пов'язані між собою правами та обов'язками, є, з одного боку, страховик, а з другого — страхувальник. Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і пов'язана з ними фінансова діяльність. Страховики можуть утворювати спілки, асоціації та інші об'єднання для координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів і здійснення спільних програм, Об'єднання страховиків діють на підставі статутів і набувають прав юридичної особи після їх державної реєстрації. Страховики здійснюють страхову діяльність через страхових посередників — страхових агентів та брокерів. Страхувальниками визнаються дієздатні громадяни або юридичні особи, які уклали із страховиками договори страхування свого майнового інтересу і вносять страхові платежі. Страхові внески страхувальник може сплачувати страховикові одноразово чи періодичними платежами.

33)Правове регулювання кредитно-розрахункових відносин. кредитний договір, банківського вкладу, банківського рахунку, факторингу.

під кредитними правовідносинами розуміють усі кредитні відносини, що виникають при наданні (передачі, використанні та поверненні) коштів або інших речей, визначених родовими ознаками, на умовах повернення. Кредитний договір — цивільно-правовий документ, який визначає взаємні юридичні права і зобов'язання та економічну відповідальність між фінансовою установою (комерційним банком, кредитні спілки, тощо) і клієнта (позичальника) з приводу проведення кредитної операції. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зо­бов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Договір банківського вкладу За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зо­бов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).

Зміст договору становить право вимоги вкладника та обов'язок банку (іншої кредитно-фінансової установи). За депозитним договором допускається одностороннє його розірвання за ініціативою вкладника. Договір банківського рахунка За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахуігок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або

зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи(боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.2. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Договір факторингу є іменним, двостороннім. Може бути як реальним (коли фактор передає клієнтові грошові кошти), так і консенсуальним (якщо фактор зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта). ередати грошові кошти у розпорядження клієнта). Сторони в договорі. Фактором можуть виступати банки, фінансові установи, суб'єкти підприємницької діяльності, а клієнтом — суб'єкти підприємницької діяльності, які можуть бути як юридичними, так і фізичними особами.