- •1) Цивільне право, метод, принципи, функції
- •2)Поняття та структура цивільного законодавства
- •3)Цивільні правовідносини, поняття, елементи, види. Підстави виникнення зміни та припинення правовідносин
- •4)Обєкти цивільних прав
- •5)Здійснення та захист цивільних прав
- •6)Громадяни як суб’єкти цивільного права. Правоздатність та дієздатність громадян. Види цивільної дієздатності фізичних осіб. Визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення його померлим
- •7)Опіка та піклування
- •8)Юридична особа як суб’єкт цивільного права, поняття та відмінні ознаки, види юридичних осіб
- •9)Держава як суб’єкт цивільного права. Територіальні громади та Автономна Республіка Крим як суб’єкти цивільного права
- •10)Порядок створення і припинення юридичних осіб за цивільним законодавством Укрїни
- •12) Поняття та значення правових строків та правових термінів в цивільному праві. Позовна давність поняття та види
- •13)Початок перебігу позовної давності. Зупинення та перерва позовної давності. Правові наслідки пропущення позовної давності
- •14)Поняття і значення правочинів в цивільному обороті.. Види правочинів. Умови дійсності правочинів та правові наслідки їх недотримання. Види недійсних правочинів.
- •15)Поняття та види особистих немайнових прав фізичної особи. Захист особистих немайнових прав
- •17)Право спільної сумісної та часткової власності. Права співвласників
- •18) Захист права власності, поняття, характерні ознаки та способи. Віндикаційний, негаторний та позов про визнання права власності, поняття, порядок пред’явлення та умови задоволення
- •19)Цивільно правове регулювання відносин повязаних з творчою діяльність. Право інтелектуальної власності. Загальні положення авторського і суміжного права; поняття, джерела, суб’єкти та об’єкти
- •20)Зобовязальні правовідносини. Поняття, елементи, система, підстави виникнення . Принципи виконання зобов’язань. Припинення зобов’язань
- •21)Способи забезпечення виконання зобов’язань , поняття, види, значення. Характеристика речово-правових та зобов’язально правових способів забезпечення виконання зобов’язань.
- •22)Цивільно-правовий договір., поняття, значення, функції та види. Порядок укладення, зміни та розірвання цивільно-правового договору
- •24)Права споживачів відповідно до чинного законодавства України
- •25) Договір поставки, поняття, значення, характеристика, елементи. Виконання договору поставки
- •26)Договір контрактації
- •27)Договір міни, дарування, ренти,поняття, характеристика, елементи. Договір довічного утримання.
- •28)Система підрядних договорів. Договір побутового підряду., будівельного підряду..
- •30)Договір позички Договір позички
- •31)Загальні положення про послуги за цивільним законодавством. Договір доручення, комісії схову.
- •32)Зобовязання зі страхування
- •34)Деліктні зобов’язання, поняття, елементи, ознаки, правила відшкодування.
- •35)Загальні положення спадкового права.Спадкування за законом. Спадкування за заповітом.Спадковий договір.
- •38)Специфіка майнових правовідносин батьків та дітей.Обовязки дітей щодо батьків Особисті права та обов’язки батьків. Встановлення батьківства. Порядок встановлення походження дитини.
- •39) Поняття шлюбу. Умови вступу в шлюб та перешкоди укладання шлюбу.
- •40)Визнання шлюбу недійсним. Правові наслідки визнання шлюбу недійсним. Поняття та підстави припинення шлюбу.
- •41)Розірвання шлюбу в судовому порядку. Порядок та випадки розірвання шлюбу в органах рацс
- •42) Обовязки подружжя по вазаємному утриманню. Майнові відносини подружжя. Режим власності подружжя. Шлюбний договір.
- •44)Джерела та принципи сімейного права
30)Договір позички Договір позички
За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це, або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.Договір безоплатний, Договір позички може бути як реальним, так і консенсуальним, Якщо ж момент укладення договору приурочується до досягнення згоди за всіма істотними умовами, то наявний консенсуальний договір. Якщо сторони не зазначили в договорі момент укладення, договір треба вважати консенсуальним. коли договір позички укладається за реальною схемою, позич-кодавець несе обов'язки, що покладаються ЦК на наймодавця, а саме: попередити користувача про особливі властивості та недоліки речі, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна користувача або третіх осіб, а у разі непопередження — відшкодувати завдану шкоду; попередити користувача про усі права третіх осіб на річ, що передається у користування,
31)Загальні положення про послуги за цивільним законодавством. Договір доручення, комісії схову.
послуги як самостійний об'єкт цивільного права, що є вагомим аргументом, який підтверджує право договору на надання послуг на існування.Новелою у цивільному законодавстві є правова регламентація нового правового інституту — договору про надання послуг. Включення даного правочину у Цивільний кодекс України е закономірним процесом, який спрямований не лише на розширення інститутів зобов'язального права, із метою проведення більш детальної' правової регламентації вже існуючих договорів, так і таких, що не мали правового регулювання в Цивільному кодексі УРСР 1963 р., але й важливим напрямком реформування приватного права України, надання йому статусу певної довершеності та одночасно впевненості на стабільність у майбутньому. раїни не дають його єдиного визначення Сталим є лише розуміння послуги як дії, що приносить користь2. 5. Принциповим для правильного розуміння "послуг" як об'єкта цивільних прав є їх відмежування від "робіт". Зокрема, "роботи" — це діяльність, результати якої мають матеріальне вираження і можуть бути реалізовані для задоволення потреб фізичних чи юридичних осіб. В той час як "послуги" — це діяльність, результати якої не мають, як правило, матеріального вираження, вони реалізуються і споживаються в процесі здійснення цієї діяльності.
2. Включення договору про надання послуг у ЦК України також обумовлено тим, що ЦК УРСР, регулюючи окремі договори на надання послуг (комісію, доручення, перевезення та ін.) не мав змоги повністю охопити всю різноманітність даних договорів, негативним наслідком чого стала або ж повна відсутність їх правового регулювання, або регулювання на рівні відомчих нормативних актів, що не лише відкинуло їх поза межі цілісного кодифікованого приватноправового нормативного акта ЦК УРСР, а й призвело до значних прогалин у цивільному законодавстві. . Договір доручення За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується виконати від імені і за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії Отже, сторонами договору виступають повірений і довіритель. Повірений — особа, яка зобов'язується виконати юридичні дії, а довіритель — особа, яка доручає повіреному виконати ці дії. Повіреним і довірителем можуть бути як громадяни, так і юридичні особи. Громадяни, які виступають повіреними чи довірителями, мають бути дієздатними. повірений виконує юридичні дії від імені і за рахунок довірителя, Повірений виступає як представник свого довірителя перед третіми особами, припинення договору шляхом скасування договору довірителем і відмови повіреного, тобто на підставі односторонніх дій сторін цього договору. Договір комісії – це двосторонній договір, тобто кожна сторона (комісіонер i комітент) має певні права та обов’язки. Сторонами за договором комісії виступають комітент, з одного боку, і комісіонер – з іншого. за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Договір комісії є консесуальним, платний, Істотною умовою договору комісії є ціна, за якою комісіонер має продати або купити товар. Договір схову. За договором схову одна сторона (охоронець) зобов‘язується зберігати майно, передане їй іншою стороною, і повернути це майно в належному стані. в договорі схову між юридичними особами може бути передбачений обов‘язок охоронця прийняти на схов майно, яке буде передане йому іншою стороною. Як правило неоплатний, якщо інше не встановлено договором. Особа, яка здала майно на схов, вправі в будь-який час вимагати йог повернення від охоронця, а охоронець зобов‘язаний повернути майно на першу вимогу особи, що здала його на зберігання, незалежно від строку схову. Охоронець зобов‘язаний вжити всіх заходів, передбачених договором, або необхідних для збереження майна. Коли на схов здано речі, визначені родовими ознаками, то за відсутності іншої угоди ці речі переходять у власність охоронця, і він зобов‘язаний повернути стороні, яка здала їх на схов, рівну, або обумовлену сторонами кількість речей такого самого роду і якості.