21)Способи забезпечення виконання зобов’язань , поняття, види, значення. Характеристика речово-правових та зобов’язально правових способів забезпечення виконання зобов’язань.

Під способами забезпечення виконання зобов'язань розуміють додаткові забезпечувальні заходи, які мають спеціальний (додатковий) характер і дають можливість досягнути виконання незалежно від того, чи заподіяні кредиторові збитки і чи є у боржника майно, на яке можна звернути стягнення за виконавчими документами

Види. 1. За кількістю учасників забезпечувальних правовідносин: а) двосторонні (кредитор, боржник); б) багатосторонні (кредитор, боржник, третя особа - гарант, поручитель).

2. За підставами встановлення:а) як законом, так і договором (неустойка, застава, завдаток, утримання);б) виключно договором (порука, гарантія).3. За формою встановлення:а) проста письмова (неустойка, порука, застава, гарантія);б) нотаріальна (застава нерухомості, транспортних засобів).4. За ступенем визначеності:а) вид і розмір, визначений на момент укладання договору;б) розмір залежить від характеру і строку невиконання зобов´язання;в) вид і розмір сторонами не визначений.5. За характером забезпечувальних засобів:а) боржник втрачає заздалегідь визначену грошову суму (завдаток, неустойку); речово-правові Існує кілька підстав виникнення застави: 1) договір; 2) закон; 3) судове рішення; 4) заповіт.. Застава на підставі закону застосовується незалежно від волі сторін при відповідних правовідносинах, передбачених у законі. Головним джерелом виникнення заставного права залишається договір, коли для виникнення застави між заставодержателем і заставодавцем має бути досягнуто згоди про встановлення застави. За загальним правилом, застава може збільшуватися або зменшуватися у сумі залежно від зміни суми основної вимоги.З обовязально правові неустойка, порука, гарантія неустойка — це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. порука — це договір, за яким до зобов'язання основного боржника

додатково приєднується зобов'язання іншої особи, що за нього ручається. гарантія, як і порука, має за мету залучення до зобов'язання інших осіб, майно яких поряд із майном боржника теж могло би слугувати для задоволення вимог кредитора за основним зобов'язанням, а тому є

надійним, твердим забезпеченням виконання зобов'язань

22)Цивільно-правовий договір., поняття, значення, функції та види. Порядок укладення, зміни та розірвання цивільно-правового договору

Цивільно-правовий договір це угода між громадянином і організацією (підприємством тощо) на виконання першим певної роботи (а саме договір підряду, договір доручення, тощо) предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство. функції: ініціативна, програмно-координаційна, інформаційна, гарантійна та захисна. Ініціативна функція договору полягає в тому, що як результат погодження волі сторін договір є водночас актом вияву ініціативи і реалізації диспозитивності учасників договору.Програмна-координаційна функція означає, з одного боку, що договір є своєрідною програмою поведінки його учасників один щодо одного, а з другого, — засобом координації цієї поведінки сторін на засадах рівності, диспозитивності та ініціативи.Інформаційна функція виявляється в тому, що завдяки чітко сформульованим умовам договір містить певну інформацію щодо наявних прав та обов'язків у сторін, яка в разі спору може бути врахована і юрисдикційним органом для правильної кваліфікації взаємовідносин сторін і прийняття законного та обгрунтованого рішення з цього спору.

Гарантійна функція зводиться до залучення для стимулювання належного виконання зобов'язань системи забезпечувальних засобів, які також набувають договірної форми захисна функція полягає в тому, що завдяки договору включається в дію механізм захисту порушених прав шляхом примусу до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, застосування заходів оперативного впливу види 1) двосторонні;2) багатосторонні.За розподілом прав та обов’язків між сторонами:1) односторонні);2) двосторонні За наявністю, або відсутністю майнового еквіваленту:1) відплатні;2) безвідплатні.За моментом укладення:1) консенсуальні;2) реальні.

За їх взаємозв’язком та значенням:1)головні 2) додаткові.За послідовністю досягнення цілей:

1) основні;2) попередні.За характером прав, які встановлюються договором:1) зобов’язальні;

2) речові. Укладення договору1. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли

згоди з усіх істотних умов договору. 2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони

укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. 1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. 2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду 3. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

23)Договір купівлі-продажу, поняття, юридична характеристика, значення, види. Елементи договору купівлі-продажу. Договір купівлі-продажу — цивільно-правовий договір, за яким одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму, договір є оплатним, може бути концесуальним, реальним, двостороннім, сторони продавець, покупець.

Договір купівлі-продажу — договір, за яким продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Види договору купівлі продажу:роздрібної торгівлі,поставки,контрактації с/г продукції,

постачання енергетичними та ін. ресурсами через приєднану мережу,міни. Зміст договору

1. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

2. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи piзних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору., свобода договору.