Моральне, естетичне та трудове виховання учнів: завдання, зміст та методика здійснення.

Моральне виховання – процес формування моральних якостей , рис характеру, навичок і звичок поведінки, серед яких пріоритетними є загально людські цінності, ідеали правди, добра, любові, справедливості. Ефективність морального виховання значно зростає в разі його опори на народну мораль, традиції, звичаї, обряди.

Основним завданням трудового виховання є формування творчої особистості цивілізованого господаря. В процесі трудового виховання і навчання виробляються відповідні уміння і навички, професійна майстерність, готовність до життєдіяльності в умовах ринкових відносин. Трудове виховання учнів здійснюється в усіх видах праці, передусім у навчальній праці. Складовою системи трудового виховання школярів є також організація їхсуспільне корисної праці. Його зміст визначається навчальною програмою з трудового навчання для кожного классу,і поділяєтьтся на 3 етапи, 1 – початкові класи, 2- 5-9 класи, 3 10 -12

Естетичне виховання передбачає формування в учнів здатності повноцінного сприймання і правильного розуміння прекрасного в мистецтві і дійсності, високої естетичної культури, понять, почуттів. Опираючись на народно естетичні погляди, смаки, виховання сприяє формуванню навичок гарної поведінки, доброзичливого ставлення до людей.

Розумове та фізичне виховання учнів: завдання, зміст та методика здійснення.

Розумове виховання — діяльність вихователя, спрямована на розвиток інтелектуальних сил і мислення учнів з метою прищеплення культури розумової праці.

Розумове виховання відбувається у процесі засвоєння знань і не зводиться до нагромадження певного їх обсягу. Процес здобуття знань і якісне їх поглиблення є чинником розумового виховання лише тоді, коли знання стають особистими переконаннями, духовним багатством людини.

У процесі навчання та виховання реалізується головна мета розумового формування особистості учня — розумовий розвиток.

Розумовий розвиток — процес розвитку інтелектуальних сил, пізнавальних здібностей мислення учнів.

Під час розумового виховання відбувається накопичення певного фонду знань: термінології, символів, імен, назв, дат, понять, існуючих між ними зв'язків і залежностей, відображених у правилах, законах, закономірностях, формулах.

Фізичне виховання — система заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я людини, загартування її організму, розвиток фізичних можливостей, рухових навичок і вмінь.

Його завданням є створення оптимальних умов для забезпечення оптимального фізичного розвитку особистості, збереження її здоров'я, отримання знань про особливості організму, фізіологічні процеси в ньому, набуття санітарно-гігієнічних умінь та навичок догляду за власним тілом, підтримання і розвиток його потенціальних можливостей. До основних засобів фізичного виховання в школі належать: — теоретичні відомості; — заняття гімнастикою; — заняття з легкої атлетики; — рухливі ігри; — спортивні ігри.

Поняття про методи та прийоми виховання. Класифікація методів виховання та їх характеристика

Педагогічна діяльність здійснювана за допомогою системи засобів, які використовуються з метою формування особистості вихованців – їх називають формами і методами виховання.

Класифікація методів: -    метод формування свідомості особистості (бесіда, лекція, дискусія, переконування, навіювання); -    методи організації діяльності, та формування позитивного досвіду суспільної поведінки (привчання, тренування, пед. вимога, громадська думка, створення виховної ситуації, метод прогнозування). -    методи стимулювання діяльності і поведінки; -    методи самовиховання (самопізнання, самооцінка, саморегуляція).

В кожному конкретному випадку вчитель вибирає ті, які на його думку будуть найдоцільнішими, зважаючи на: -    мету виховання і завдання, які мають бути розв’язані на даному етапі; -    зміст виховання: способи педагогічної діяльності визначені виходячи з змісту діяльності; -    врахування вікових особливостей дітей; -    врахування статевих і індивідуальних особливостей; -    стиль педагогічного спілкування; -    психологічний клімат колективу; -    засоби виховання (наочності, твори образотворчого мистецтва, музики, різні види діяльності), які застосовуються в тісній єдності з методами; -    рівень педагогічної  майстерності педагога; -    очікувані результати: педагогічна інтуїція і вміння прогнозувати допоможуть уявити, до чого приведе застосування того чи іншого методу.