Характеристика предметної та операційної систем трудового навчання

Предметна система мала певні позитивні сторони: вона забезпечувала інтерес учнів до роботи, давала їм можливість виявляти деяку самостійність, сприяла розвиткові технічної уяви. Але ця система вимагала багато часу на навчання і не забезпечувала формування в учнів загальних умінь і навичок у такій мірі, як це було потрібно їм для самостійної трудової діяльності. Тому ця система у ХІХ ст. була витіснена більш прогресивною операційною системою. Появі операційної системи передувало виділення операції із загального потоку виробництва і синтезування її як узагальненого елементу технології виготовлення виробів. Конкретно операційна система була представлена набором зразків – моделей, кожна з яких присвячувалась певним операціям. У навчальній програмі операцій йшли одна за одною у визначеній послідовності. До вивчення наступної операції переходили тільки після вивчення попередньої.

Операційна система являла собою перехідний етап від методики кустарної до методики індустріальної. Навчання за операційною системою забезпечувало формування в учнів загальних навичок, що давало їм можливість швидше «пристосовуватись» до нових умов трудової діяльності. Вона мала і має велике значення для наукового обгрунтування навчання ручного і механізованого процесу праці. Проте операційна система не могла стати універсальною. Вона потребувала багато часу на засвоєння кожної операції, оскільки перехід до оволодіння нової операції здійснювався тільки після міцного засвоєння попередньої, а це не давало можливості своєчасно закріплювати на практиці вивчені трудові прийоми і приводило до послаблення сформованих навичок. Виникала потреба відновлювати їх за допомогою нових вправлянь. До того ж вправляння в операціях на об’єктах невиробничого характеру знижувало навчальний інтерес учнів, що негативно позначалося на процесі навчання.

Санітарно гігієнічні вимоги до навчальних майстерень.

В майстерні повинні дотримуватись такі санітарно-гігієнічні вимоги:

1. фон стін має бути світлих тонів (світло-кремового, світло-зеленого і світло-блакитного кольорів). Стіни фарбуються клейовими фарбами. Стеля побілена набіло. Підлога пофарбована масляними емалями.

2. “Природне і штучне освітлення” має бути не менш як 300 лк(люксів) незалежно від типу освітлення. Освітлення має бути рівномірним, давати напрям світлового потоку з лівого.

3. Сонцезахист в майстерні забезпечують розсувними сонцезахисними шторами світлих тонів або жалюзями.

Майстерні забезпечуються опаленням і припливно-витяжною вентиляцією з таким розрахунком, щоб у приміщеннях підтримувалась температура у межах 20-23С в теплу пору року та 17-20С в холодну пору року; вологість-40-60%. Тепловий і повітряний режим підтримується систематичним провітрюванням (природна або штучна вентиляція) та вологим прибиранням.

Учнівські столи і стільці повинні відповідати нормам ГОСТ 11015-93 “Столи учнівські. Типи і функціональні розміри”, ГОСТ 11016-93 “Стільці учнівські. Типи і функціональні розміри”. Відстань між першим рядом столів і дошкою повинна бути не менш як 1,5 м, а від демонстраційного стола - не менш як 0,8м. Демонстраційний стіл установлюється на подіумі заввишки 0,15м

Відстань від останнього ряду учнівських столів до дошки не повинна перевищувати 10м.

Відповідно до ДБН В.2.2-3-97 “Будинки та споруди навчальних закладів” майстерня забезпечується водопроводом і каналізацією. В майстерні встановлюються раковини з підведенням холодної води. На одному з кранів має бути постійно закріплена гумова трубка.