Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Педагогіка.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
355.33 Кб
Скачать

Загальна характеристика методів трудового навчання.

У дидактиці метод навчання - це певний спосіб цілеспрямованої реалізації процесу навчання, досягнення поставленої мети

Найпоширеніші в педагогіці такі класифікації методів навчання:

за джерелом передачі та сприймання навчальної інформації - словесні, наочні, практичні (С. Петровський, Є. Голант);

за характером пізнавальної діяльності учнів - пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемне викладання, частково-пошуковий, дослідницький (І. Лернер, М. Скаткін);

залежно від основної дидактичної мети і завдань - методи оволодіння новими знаннями, формування вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок (М. Данилов, Б. Єсипов); методи усного викладу знань, закріплення навчального матеріалу, самостійної роботи учнів з осмислення й засвоєння нового матеріалу роботи із застосування знань на практиці та вироблення вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок (І. Харламов);

класифікація з точки зору цілісного підходу до діяльності у процесі навчання - методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання й мотивація учіння, контролю, самоконтролю, взаємоконтролю і корекції, самокорекції, взаємокорекції в навчанні (Ю. Бабанський).

Найбільш поширеною в дидактиці останніх років, як показує аналіз, є класифікація методів навчання, яку запропонував видатний дидакт Ю. Бабанський. За його підходом, доцільно виділяти чотири великих групи методів навчання.

Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.

Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності.

Методи контролю (самоконтролю, взаємоконтролю), корекції (самокорекції, взаємокорекції) за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.

Бінарні, інтегровані (універсальні) методи.

Форми позакласної роботи з трудового навчання

У шкільній практиці розрізняють такі форми позакласної роботи: індивідуальна, групова, масова. До індивідуальної роботи можна віднести виготовлення наочного приладдя,рисування діаграм, підготовку і добір матеріалу для складання задач. Індивідуальна робота — це самостійна робота, яка дає учням добрі практичні навички.

До групової форми належать робота математичного гуртка, проведення математичних ігор, випуск математичної газети. При цій формі роботи підбирають групу учнів, які мають однаковий вік і однакові інтереси. Роботу групи планує вчитель, але ініціатива при складанні плану повинна належати учням.

Масовими заходами є проведення екскурсій, математичних вечорів, конкурсів, олімпіад тощо.

Різні форми позакласної роботи дають можливість будувати її з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Одні діти проявляють інтерес до розв’язування задач, інші хочуть майструвати — виготовляти наочне приладдя,а ще інші успішно можуть виступити перед своїми товаришами і т.д. Тому важливе значення має вивчення індивідуальних особливостей учнів і добір для них найбільш цікавої форми роботи.

Як правило, позакласну роботу проводять систематично, за заздалегідь розробленим планом. Але це не виключає епізодичного проведення, особливо в I та II класах, окремих заходів: математичних ігор, годин цікавої арифметики та ін.

Зміст позакласних заходів треба добирати так, щоб дати можливість учням вивчати в більш ранньому віці елементи сучасної науки в доступній для них формі.