- •Педагогіка – наука про виховання, її становлення і розвиток
- •Вчитель національної школи, вимоги до його особистості
- •Мета і завдання виховання. Процес виховання в українській національній школі.
- •Суть процесів перевиховання та самовиховання. Функції перевиховання. Умови успішної організації самовиховання
- •Моральне, естетичне та трудове виховання учнів: завдання, зміст та методика здійснення.
- •Розумове та фізичне виховання учнів: завдання, зміст та методика здійснення.
- •Поняття про методи та прийоми виховання. Класифікація методів виховання та їх характеристика
- •Методи організації діяльності та формування досвіду суспільної поведінки учнів.
- •Позакласна та позашкільна виховна робота. Форми позакласної виховної роботи, їх характеристика
- •Класний керівник сучасної школи, вимоги до його особистості. Функції, завдання, зміст роботи класного керівника
- •Сім'я як соціально-педагогічне середовище. Умови правильного сімейного виховання. Форми взаємодії педагогів і батьків.
- •Поняття про дидактику. Становлення та розвиток дидактики як науки. Завдання дидактики на сучасному етапі розвитку суспільства.
- •Принципи навчання,їх характеристика
- •Зміст освіти в національній школі. Базовий і шкільний компоненти змісту освіти.
- •Поняття про методи і прийоми навчання. Класифікація методів навчання в сучасній дидактиці.
- •Урок-основна форма організації навчального процесу. Вимоги до сучасного уроку.
- •Позаурочні форми навчання, доцільність їх використання у навчальному процесі школи.
- •Контроль та оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Критерії оцінювання знань, умінь, навичок учнів.
- •Система освіти в Україні. Принципи побудови системи освіти, її структура
- •Роль методичної роботи у підвищенні професійної майстерності вчителя. Основні форми методичної роботи в школі, їх характеристика.
- •Метод науково-педагогічних досліджень та їх використання в наукових пошуках і шкільній практиці
- •Поняття про передовий педагогічний досвід. Виявлення та вивчення передового педагогічного досвіду.
- •Урок – як основна форма навчальної роботи на заняттях в майстерні. Його особливості.
- •Принципи дидактики у трудовому навчанні. Принцип науковості, доступності, свідомості та активності
- •Документація кабінету трудового навчання:
- •Типи уроків трудового навчання.
- •Структура комбінованого уроку з трудового навчання. Характеристика етапів
- •Базовий, інваріантний та варіативний модулі трудового навчання
- •Завдання оцінювання знань, умінь, навичок учнів
- •Поточний та заключний інструктажі як етапи уроку трудового навчання
- •Профорієнтація. Єдині положення, на основі яких будується профорієнтаційна робота
- •Характеристика предметної та операційної систем трудового навчання
- •Санітарно гігієнічні вимоги до навчальних майстерень.
- •Інструктаж, як метод трудового навчання. Класифікація інструктажу
- •Підготовка вчителя до уроку
- •Проектно - технологічна система трудового навчання
- •Трудове виховання учнів у процесі трудового навчання
- •Методи педагогічних досліджень в теорії і методиці трудового навчання
- •Методика організації і проведенні екскурсії
- •Практичні методи трудового навчання
- •Загальна характеристика методів трудового навчання.
- •Форми позакласної роботи з трудового навчання
- •Позаурочні форми навчання, доцільність їх використання в навчальному процесі.
- •Перенос та інтерференція в трудовому навчанні
- •Урок - основна форма організації навчального процесу. Вимоги до сучасного уроку. Типи уроків в залежності від дидактичної мети.
- •Організація роботи гуртків.
- •Завдання та зміст предмету теорії методики трудового навчання.
- •Методи контролю і самоконтролю в навчанні
- •Методи стимулювання і мотивації навчальної діяльності школярів у процесі навчання
- •Творчий проект, як результат навчальної діяльності учнів з трудового навчання.
- •Етапи проектно-технологічної діяльності учнів на заняттях з трудового навчання
- •Мотиви проектно-технологічної діяльності учнів на заняттях з трудового навчання
- •Інтерактивні методи в трудовому навчанні
- •Предметна система навчання
- •Операційна система трудового навчання
- •Моторно-тренувальна система трудового навчання
- •Операційно-комплексна система трудового навчання
- •Використання наочних посібників на уроках трудового навчання
- •Організаційна частина та актуалізація опорних знань, як етапи уроку трудового навчання
Педагогіка – наука про виховання, її становлення і розвиток
Педагогіка — сукупність теоретичних і прикладних наук, що вивчають процеси виховання, навчання і розвитку особистості.
У своєму розвитку педагогіка пройшла такі стадії: народна педагогіка — духовна педагогіка — світська педагогіка. Народна педагогіка — галузь педагогічних знань і досвіду народу, що виявляється в домінуючих у нього поглядах на мету, завдання, засоби і методи виховання та навчання. Духовна педагогіка — галузь педагогічних знань і досвіду з виховання і навчання особистості засобами релігії. Світська педагогіка пройшла тривалий етап становлення. Своїм корінням вона сягає давнього світу. В Китаї, Індії, Греції, Римі було зроблено перші спроби узагальнити досвід виховання, сформулювати певні педагогічні положення, ідеї.
У процесі становлення педагогіка структурно розвивалася як наука, що має свої закони та закономірності. Суть кожної науки виражено в законах. Тому теорія навчання і теорія виховання повинні бути системою закономірностей. Щоправда, педагогічні закономірності мають свої специфічні особливості. Водночас педагогіка розвивалась і як практика, що допомагає оперативно вирішувати складні педагогічні проблеми навчально-виховного процесу, і як мистецтво, яке потребує творчого натхнення вчителя, майстерності педагогічного впливу.
Педагогіка у своєму розвитку спирається на такі джерела: 1. Педагогічну спадщину минулого. Чимало положень вищезазначених видатних педагогів минулого і нині є злободенними. 2. Сучасні педагогічні дослідження. Вони збагачують педагогічну думку новими ідеями. 3. Передовий педагогічний досвід. Різнобічне вивчення та узагальнення педагогічного досвіду дає змогу визначити певні закономірності, закони, що живлять нові теорії, концепції, прогнози. Отже, здобуте в процесі вивчення педагогічного досвіду знання стає джерелом існування та розвитку педагогічних наук.
Вчитель національної школи, вимоги до його особистості
Провідне місце у навчанні, духовному і фізичному зростанні належить народному вчителеві. Він має бути національно свідомою людиною, володіти високим рівнем культури, педагогічними здобутками попередніх поколінь, скарбами народної педагогіки, здатний творчо використовувати їх на практиці.
Завдання вчителя – своєю поведінкою, характером викликати любов і довір’я дітей, по-батьківському ставитися до них, добре знати вікові та індивідуальні особливості своїх вихованців.
Сучасні вимоги до педагога на межі тисячоліть висвітлені в законі «Про загальну середню освіту»: «Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в навчальних закладах середньої освіти». Він повинен бути людиною культури і вселюдських цінностей, провідником ідей державотворення і демократичних змін, людиною великої душі й доброго серця.
Ще однією важливою характеристикою діяльності вчителя є його мовна культура. Мова — найважливіший засіб спілкування вчителя з учнями, головний інструмент педагогічної праці. Вона є засобом безпосереднього впливу на свідомість і поведінку учнів.
.
Процес розвитку особистості. Вплив спадковості, середовища і виховання на формування особистості.
Розвиток людини — процес становлення та формування п особистості під впливом зовнішніх і внутрішнє, керованих і некерованих чинників, серед яких провідну роль відіграють цілеспрямоване виховання та навчання.
Формування особистості — становлення людини як соціальної істоти внаслідок впливу середовища і виховання на внутрішні сили розвитку.
Розвиток особистості залежить від спадковості, середовища та виховання. Його джерелом і внутрішнім змістом є такі внутрішні і зовнішні суперечності: процеси збудження і гальмування; в емоційній сфері — задоволення і незадоволення, радість і горе; між спадковими даними і потребами виховання; між рівнем розвитку особистості й ідеалом: оскільки ідеал завжди досконаліший за конкретного вихованця, він спонукає до самовдосконалення особистості; між потребами особистості та моральним обовязком: щоб потреба не вийшла за межі суспільних норм, вона «стримується» моральним обовязком людини, сприяючи формуванню здорових матеріальних і духовних потреб особистості; між прагненням особистості та п можливостями: коли особистість прагне досягти певних результатів у навчанні, а рівень її пізнавальних можливостей ще не достатній, для вирішення суперечності їй потрібно посилено працювати над собою.
У навчально-виховній діяльності педагогам слід враховувати, що розвиток особистості школяра має наслідувальний характер, а людська особистість розвивається в діяльності, під впливом середовища. Цей розвиток відбувається як результат впливу на всі сторони людської психіки. Нові риси особистості потребують нового ставлення до неї.