Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Кафедра практичної психології
ІНДЗ з педагогічної психології на тему:
«Яку роль відіграв Л.С. Виготський у розвитку психологічної науки, зокрема педагогічної психології? Розкрийте стисло суть його поглядів про зони актуального і найближчого розвитку дітей»
студентки 2 курсу ПС-22 групи Слободян О. А. Національна шкала ________________ Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____ Перевірила кандидат педагогічних наук, доцент кафедри практичної психології. Шпак М.М.
м.Тернопіль - 2013 рік
ЗМІСТ
ВСТУП
Коротка біографія Л.С. Виготського
Зона актуального і найближчого розвитку
Педагогічні ідеї Виготського Л.С.
Педагогічна діяльність Виготського Л.С.
Дослідження навчальної діяльності школярів
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Яскравим прикладом вчителя з “великої літери” є видатний радянський психолог і педагог початку ХХ століття Виготський Лев Семенович (1896-1934 рр.). Саме завдяки його досягненням в області дитячої психології, його педагогічному таланту сучасна педагогіка збагатилась, розкрила ще один “козир” таємниці людського пізнання. Виготський творив в часи революційних подій 1917 року та й ідеї його були справді революційними. Всі його досягнення в області педагогіки ґрунтувались, в першу чергу, на дослідженнях дитячої психології. Цей вчений своєю працею вніс значні прогресивні корективи в здавалось непохитні психологічні та педагогічні істини. Дослідження Виготського тісно пов'язувані з проблемою навчання та його впливу на розумовий розвиток дитини, охоплюючи широке коло проблем, що має велике практичне значення
Кожна його ідея в педагогіці ґрунтувалась не на теоретичних засадах науковця, а на глибокому психологічному аналізі тих чи інших факторів людського розвитку та діяльності, тобто на експериментальному досвіді. Досягнення Л.С.Виготського та його послідовників мають величезне значення та залишаються основою наукового світогляду більшості професіоналів в цій сфері
Коротка біографія л.С. Виготського
Нажаль, долею Виготському було відведено всього 38 років, тяжка хвороба обірвала його життя в період найвищого розквіту. Але навіть ті 10 з “хвостиком” років, присвяченні науці, залишили величезний скарб - наукову спадщину в області психології та педагогіки, яка й сьогодні є джерелом наснаги для молодих психологів і педагогів в Росії, Україні та в багатьох інших країнах світу. Таке коротке життя вченого не було безхмарним, визнання прийшло не відразу, але він знаходив в собі сили жити й працювати, бо був справжнім митцем, генієм, як його часто називали й називатимуть послідовники.
Виготський Лев Семенович - видатний психолог. Основоположник одного з найбільш значущих напрямів психології та розвитку дитини. Йому, його школі, учням і послідовникам належить одна з найважливіших ролей в розвитку російської психології. За теорією Виготського, психічні функції, дані дитині природою, перетворюються у функції вищого рівня розвитку - культурні. Так, механічна пам'ять стає логічною, асоціативне протягом уявлень – цілеспрямованим мисленням або творчою уявою, імпульсивна дія - довільним і т.п."Будь-яка функція в культурному розвитку дитини, - пише Виготський, виходить на сцену двічі, в двох планах, - спершу соціальному, потім - психологічному. Спершу між людьми як категорія интерпсихическая, потім усередині дитини як категорія інтрапсіхіческая". Зароджуючись у прямих соціальних контактах дитини з дорослими, вищі функції потім "вращіваются" в його свідомість.У наступних роботахВиготський робить наголос на дослідження значення словесного знака, тобто на сполученого з ним (переважно інтелектуального) змісту. Спільно з учнями він розробив експериментально обгрунтовану теорію розумового розвитку дитини.
Принцип розвитку дитини поєднувався в працях Виготського з принципом системності. Він розробив поняттяпро "психологічних системах", під яким розумілися цілісні утворення у вигляді різних форм міжфункціональних зв'язків (наприклад, зв'язків між мисленням і пам'яттю, мисленням і мовою). У побудові цих систем головна роль надавалася Виготським спочатку знаку, а потім значенням як "клітинці", з якої розростається тканину людської психіки на відміну її від психіки тварин. Виготським також був запропонований принцип єдності "афекту та інтелекту", стверджував необхідність дослідження розумового розвитку в його неподільній спряженості з розвитком мотиваційним.
Педагогічні ідеї Виготського л.С.
Розглядаючи більш детально суть педагогічних ідей Виготського, очевидним є те, що всі вони мають глибоку психологічну основу, оскільки їх автор вважав, що педагогіка й психологія існують в тісному зв’язку, доповнюючи одна одну. Педагогіка не може існувати без психологічного підґрунтя, яке “червоною ниткою” проходить в педагогічній діяльності Лева Семеновича. За висловом Леонтьєва, теж видатного психолога, Виготський володів даром "анализируя явление, выделять в нем две полярные, борющиеся между собой стороны, и в этой борьбе видеть движущую силу развития".
Він розробивтеорію про вік як одиницю аналізу розвитку дитини, запропонував нове розуміння умов, джерел, форми, специфіки та стимулів психічного розвитку дитини; описав стадії і фази дитячого розвитку, а також переходи між ними в процесі онтогенезу; він виявив та сформулював основні закони психічного розвитку дитини.