- •1. Політика як суспільне явище, її сутність та структура.
- •2. Поняття, предмет та методи політології.
- •3.Функції політології та політики
- •4.Місце політології в системі суспільних наук.
- •5.Політико-правове вчення Аристотеля і Платона.
- •6.Політична думка Стародавнього Сходу.
- •7.Суспільно-політичні доктрини античності.
- •8.Політична думка Західноєвропейського Середньовіччя.
- •9.Політичні погляди епохи Відродження та Реформації.
- •10.Концепції політики і держави епохи Просвітництва.
- •13. Українська політична думка хvі-хvііі ст.
- •14. Конституція Пилипа Орлика.
- •15. Плюралізм українських політичних концепцій хіх – початку хх століття.
- •16. Етапи становлення політології як науки.
- •17. Інституювання політології в Україні.
- •18. Влада як суспільне явище, її джерела та засоби здійснення.
- •19. Сутність політичної влади та її концепції.
- •20. Легітимність політичної влади та її типи.
- •21. Сутність політичної системи, її структура та типологія.
- •22. Напрямки і проблеми становлення політичної системи сучасної України.
- •23. Політичний процес, режими його протікання.
- •24. Політична організація суспільства.
- •26. Теорії походження і сутності держави.
- •25. Походження, сутність та функції держави.
- •27. Типи і форми держави.
- •28. Державна влада та принцип її поділу.
- •29. Республіка як форма правління.
- •30. Правова і соціальна держава.
- •31. Структура державної влади в сучасній Україні.
- •32. Сутність демократії, її форми та основні ознаки.
- •33. Умови становлення та ефективності демократії.
- •34. Теорія поліархії.
- •35. Класифікація концепцій і моделей демократії.
- •36. Сутність та ознаки громадянського суспільства.
- •37. Співвідношення громадянського суспільства і держави.
- •38. Основні концепції громадянського суспільства.
- •39. Сутність, ознаки та типи політичного режиму.
- •40. Основні характеристики тоталітарного політичного режиму
- •41. Авторитарний політичний режим та його соціальна роль
- •42. Основні характеристики демократичного політичного режиму.
- •43. Сутність та структура політичної партії.
- •44. Класифікація та функції політичних партій.
- •45. Типологія партійних систем.
- •46. Суспільно-політичні організації і рухи в політичній системі суспільства.
- •47. Стадії розвитку суспільно-політичних рухів.
- •48. Політична соціалізація особи.
- •49. Сутність, теорії та типологія політичного лідерства.
- •50. Сутність політичної ідеології, та класичні уявлення про неї.
- •51. Сучасні політико-ідеологічні доктрини.
- •52. Соціально-етнічні спільності та етапи формування нації.
- •53. Етнонаціональні відносини та етнонаціональна політика.
- •54. Право націй та самовизначення і форми його реалізації.
- •55. Етапи становлення нації.
- •56. Сутність націоналізму та інтернаціоналізму.
- •57. Форми і функції політичних відносин.
- •58. Сутність і типологія політичної культури.
- •59. Економічна політика, її структура та механізми реалізації.
- •60. Економічний вимір політики.
- •61. Міжнародні відносини, їх форми та принципи реалізації.
- •62. Основні міжнародні та регіональні політичні організації.
- •63. Глобальні проблеми сучасної цивілізації та шляхи їх вирішення.
57. Форми і функції політичних відносин.
Політичні відносини - стійкі взаємозв'язки й взаємодії суб'єктів політики. Досягається ця стійкість за рахунок появи норм, що регулюють поводження взаємодіючих політичних суб'єктів. Форми :Політична позиція — порівняно стійка сукупність взаємодій та взаємозв'язків політичних суб'єктів, що формує спосіб їхньої спільної діяльності. Політичне співробітництво — форма політичних відносин, що відбиває спільні дії суб'єктів політики, які не суперечать цілям кожного з них. Політичний компроміс є формою політичних відносин, за якої розв'язання конфлікту і досягнення на цій основі угоди відбуваються шляхом взаємних поступок сторін. Конкуренція в політиці — форма політичних відносин, що виражені у змаганні в процесі здійснення політичної діяльності між соціальними групами, окремими особами — політичними лідерами або індивідами, політичними партіями та іншими організаціями для досягнення поставленої мети. Політична консолідація— форма політичних відносин, що виражає об'єднання суб'єктів політики з метою досягнення загальних цілей на основі спільних принципів взаємовідносин. Політична боротьба — форма політичних відносин між суб'єктами політики, спрямованих на досягнення міцних позицій у системі владарювання, впливу на владу шляхом реалізації своєї політичної волі.
Ф-ції: Об'єднувальна функція. Координаційна функція. Функція соціально-політичного творення. Діяльнісна функція.
58. Сутність і типологія політичної культури.
Політична культура - це якісний бік системи політичних уявлень і політичної поведінки: рівень політичних знань, міра включеності у політичний процес, компетентність і професіоналізм, стан демократії тощо. Політична культура - це не якість і не стан політики, а конкретні політичні феномени, які самі формують механізми політичного життя. Політична культура с своєрідним процесом, у якому можна виділити шерег операцій, дій, зокрема: формування елементів політичної культури (ідей, ідеалів, норм, символів, стереотипів тощо); трансляція вироблених елементів культури на усі регіони держави, на кожну соціальну групу, на усе суспільство (т. зв. політична соціалізація); функціонування політичної культури; удосконалення системи політичної культури відповідно до нових умов життя. 1)Американські політологи виділили 3 типи політ.культури: патріархальну(відсутність у людей інтересу до політики, орієнтація членів сус – ва на вождів племенів, шаманів), підданська (певний інтерес соц. суб’єктів до функціонування політ. системи, але суб’єкти не проявляють політ. активності), активістська ( значний інтерес громадян до політ.сис-ми та наслідків її функціонування, активність у політ.процесі) 2) Замкнуті (орієнтуються на власні уявлення про політ. життя, свої нац.традиції та звичаї), Відкриті ( пол.культури зберігають свої традиції, цінності, норми), 3) Елітарні(це культура політ. влади, обєднань громадян) та масові (це культура підданих, рядових громадян держави). 4) Ринкова (відносини купівлі – продажу, досягнення вигоди, як вищої цілі політ.діяльності), бюрократична (розв.політ.політ.прблем за допомогою механізмів держ. регулювання і контролю за політ. процесами) Види політ.культури: культура депутатської діяльності; культура діяльності об'єднань громадян; електоральна (виборча) культура та ін.