51.Поняття молоді. Основні протиріччя юнацтва як предмет соціології молоді

Мо́лодь — соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану. Молодість як певна визначена фаза, етап життєвого циклу біологічно універсальна, але її конкретні вікові рамки, пов'язаний з нею соціальний статус і соціально-психологічні особливості мають соціально-історичну природу і залежать від суспільного ладу, культури та властивих даному суспільству закономірностей соціалізації.

Сучасна молодь довше навчається в школі та, відповідно, пізніше починає самостійне трудове життя. Ускладнилися й самі критерії соціальної зрілості. Початок самостійного трудового життя, завершення навчання та набуття стабільної професії, одержання політичних прав, матеріальна незалежність від батьків, вступ у шлюб і народження першої дитини — усі ці події, такі, що в своїй сукупності надають людині почуття повної дорослості, та відповідний соціальний статус, настають не одночасно, й сама їхня послідовність і символічне значення кожного з них не однакові в різних соціальних прошарках. Звідси й дискучійність хронологічних, абсолютних вікових границь: нижню границю молодості встановлено між 14 і 16, а верхню — між 25 і 30 роками та навіть пізніше.

Юнацтво (від 10-11 до 14-15 років) є перехідним голов­ним чином в біологічному смислі, оскільки це вік статевого дозріван­ня, паралельно якому досягають зрілості й інші біологічні системи організму. В соціальному аспекті підліткова фаза - це продовження первинної соціалізації. Всі підлітки цього віку - школярі, вони зна­ходяться на утриманні батьків (держави), їхньою провідною діяль­ністю є навчання. Соціальний статус юнака мало чим відрізняєть­ся від дитячого. Психологічно цей вік дуже суперечливий. Для нього характерні максимальні диспропорції у рівні й темпах розвитку, обу­мовлені значною мірою біологічно. Найважливіше психологічне но­воутворення віку - почуття дорослості - являє собою новий рівень домагань, що передбачає майбутнє становище, якого підліток фак­тично ще не досяг. Звідси - типові вікові конфлікти та їх перелом­лення в самосвідомості підлітка. В цілому це період закінчення ди­тинства і початку «виростання» з нього.

53.Провідні проблеми молоді

Соціологія молоді досліджує такі проблеми:

-загальні характеристики молоді як соціально-демографіч­ної групи;

- особливості різних вікових груп молоді;

- соціальна специфіка молоді;

- особливості різних етапів соціалізації та виховання;

- специфіка первинних і вторинних агентів соціалізації на різних вікових етапах;

- формування й динаміка ціннісних орієнтацій;

-  особливості адаптації молоді в різних сферах життє­діяльності;

- проблеми взаємодії різних поколінь;

- соціальна мобільність молодіжної когорти;

- девіантна поведінка молоді та її різновиди;

- молодіжний екстремізм;

- молодіжна субкультура.

Вивчення цих проблем набуває особливого значення в наш час, коли відбуваються структурні зміни в українському суспільстві, котрі вимагають формування якісно нових рис у молодого покоління. Молодь є досить значною соціальною групою, кількість якої становить майже 10 млн. чоловік. Вона посідає важливе місце в суспільному виробництві - це єдине джерело поновлення трудових ресурсів.

Молодь є основним носієм інтелектуального, творчого потенціалу суспільства, вона здатна швидко та ґрунтовно опановувати нові знання, професії, спеціальності.

На думку вчених, проблеми молоді в суспільстві повинні розглядатися в трьох аспектах:

1)  що суспільство може дати молоді для її формування та становлення;

2) що молодь може і здатна дати суспільству;

3)  яким чином найефективніше використати потенціал молоді як у її власних інтересах, так і в інтересах суспільства.

Завданням соціології молоді є не лише визначення її першо­чергових проблем, а й розробка конкретних рекомендацій стосовно їх вирішення, надання пропозицій для визначення основних напрямків державної молодіжної політики. Від того, яким чином будуть вирішуватися проблеми та реалізовуватися потенційні можливості молоді, залежить добробут і прогрес майбутнього суспільства.