- •1.Предмет та метод соціології
- •2.Взаємозвязок соціології та інших соціально-гуманітарних наук
- •3.Структура соціологічного знання
- •5.Основні напрямки розвитку соц..Знання
- •6. Основні історичні етапи розвитку соціологічного знання
- •8. Соціологічна концепція г.Спенсера
- •9. Натуралістичні школи в соціології
- •10.Психологічна школа в соціології кінця 19-поч.20 ст.Дослідження масових соц..-псих.Феноменів люд.Поведінки
- •11. Загальна характеристика соціологічної спадщини е.Дюркгейма
- •12 Матеріалістична соціологія к.Маркса та неомарксизм в соціології XX ст. (хреново)
- •13. «Розуміюча соціологія» м.Веббера
- •14. Чиказька соціологічна школа
- •15.Соціологічна теорія соціальної стратифікації та мобільності п. Сорокіна.
- •16.Соц.Концепції 10-ї половини 20ст.:функціолістична соціологія т.Парсона;теорія соц..Змін р.Мертона;соц..Ідеї Франкфуртської школи.
- •19.Основні методи конкретних соціологічних досліджень
- •20.Основні етапи розробки програми конкретного соц.Дослідження
- •21. Визначення об’єкта та предмета соціологічних досліджень.
- •22. Опитування як метод конкретного соціологічного дослідження
- •23. Спостереження як метод конкретного соціологічного дослідження
- •24. Аналіз документів як метод конкретного соціологічного дослідження
- •25. Експеримент як метод конкретного соціологічного дослідження
- •27.Види вибірок і технологія їх розробки
- •28. Анкета як основний інструмент соціологічного дослідження.Технологія підготовки анкети.
- •29. Основні методи обробки соціологічної інформації. Технологія підготовки звіту про результати дослідження
- •30.Соціологія особистості: її історичний розвиток і актуальні проблеми
- •31.Основні фактори розвитку особистості
- •32.Соціалізація особистості:визначення, етапи соціалізації
- •33. Поняття соціальної структура особистості
- •34.Типологія особистості
- •35. Ролева та статусна концепції особистості
- •36. Соціальні відхилення. Девіантна поведінка.
- •37.Соціологічний аналіз суспільства
- •41. Соціальні групи: поняття, класифікація.
- •42. Соціальна система: поняття, типи , структура.
- •44.Соціологія культури: її теорії, теоретики та актуальні проблеми
- •46.Соціальні інституи культури. Управління культурою
- •47.Соціологія науки: проблеми та сучасний стан розвитку
- •48.Соціологія сімї
- •49.Соціологія освіти: проблеми та сучасний стан розвитку
- •50. Громадська думка як предмет соціології
- •51.Поняття молоді. Основні протиріччя юнацтва як предмет соціології молоді
- •53.Провідні проблеми молоді
- •54.Соціологічні дослідження проблем молоді
- •55.Поняття соціального конфлікту
- •56.Соціальні конфлікти як предмет соціології
- •57.Історичний розвиток соціології конфлікту
- •58.Основні методологічні підходи щодо вивчення соціальних конфліктів
- •59.Типологія конфліктів
- •60.Прогнозування та управління конфліктами
44.Соціологія культури: її теорії, теоретики та актуальні проблеми
Культура — сукупність способів і методів матеріальної та духовної людської діяльності, об'єктивно втілених у матеріальних і духовних носіях, які передаються наступним поколінням. Соціологія культури є галуззю соціології і водночас культурознавчою наукою. Вона знаходиться на межі філософії і культурології. Щоб пізнати соціологію культури як наукову дисципліну, необхідно розглянути її в контексті соціологічного знання і в контексті інших наук про культуру, а в більш широкому плані — визначити співвідношення соціології та культурології, роль і місце її серед інших наук про культуру. ПРЕДМЕТ ТА ОБ'ЄКТ соціології КУЛЬТУРИ Соціологія культури — галузь соціології, яка вивчає культуру як соціальний феномен, П місце і роль у взаємодії з іншими системами суспільства, а також взаємодію особистості, спільноти і суспільства.
Соціологія культури належить до соціологічних теорій середнього рівня (спеціальних соціологічних теорій), Вона здобуває емпіричні дані, які характеризують культуру як одну із соціальних підсистем і, узагальнюючи ці дані, розробляє її теоретичну модель в межах загальносоціологічної теорії. Як складова соціології, соціологія культури використовує вироблені нею поняття і засоби, без яких неможливе пізнання соціальної реальності як системи (група, роль, інститут тощо) і окремих соціальних феноменів (релігія, клас, економіка та ін.). Особливість культури як однієї із соціальних підсистем полягає в тому, що на основі аналізу культурного життя суспільства стало можливим виявити різноманітні загальносо-ціологічні параметри, визначити підходи і розробити найважливіші засоби, обґрунтувати зміну парадигм соціального пізнання. Е. Дюркгейм, М. Вебер, П. Сорокін, розвиваючи соціологію загалом, сформували основні засади і соціології культури (багато соціологів класичної епохи приділяли увагу аналізові культури у своїх концепціях соціального і культурного життя). Соціологія культури є складовою соціології, однією із спеціальних соціологічних дисциплін, які використовують вироблені соціологією поняття і засоби для аналізу окремих соціальних феноменів (релігія, політика, освіта тощо). Соціологія має справу з культурою як соціальним феноменом, тобто вивчає культуру як доступну спостереженню, емпіричним засобам дослідження соціальну систему. Найважливішими чинниками виникнення людських суспільств, поряд із економічними, природними, є і культурні умови, які по-різному впливають на соціальні процеси. У науці побутують різноманітні трактування ролі, місця та сутності культури в контексті світової цивілізації. Нерідко терміни «культура» та «цивілізація» вживаються як синоніми. Однак вони суттєво різняться за своїми значеннями. Термін «культура» виник раніше. Він вживався французькими просвітителями XVIII ст. — Вольтером (1694— 1778), Жаном Кондорсе (1743—1794), німецьким філософом Йоганном Гердером (1744—1803). Для них культура — те, що створено людством у процесі його історії, передусім — матеріальна культура. У неї включали й людський фактор як її творця. Термін «цивілізація» виражає результати колективної діяльності, а сутність терміна «культура» зміщується на індивіда та виражає головним чином його духовний, освітньо-моральний стан. Однак не буває культури без цивілізації та навпаки.