- •1.Предмет та метод соціології
- •2.Взаємозвязок соціології та інших соціально-гуманітарних наук
- •3.Структура соціологічного знання
- •5.Основні напрямки розвитку соц..Знання
- •6. Основні історичні етапи розвитку соціологічного знання
- •8. Соціологічна концепція г.Спенсера
- •9. Натуралістичні школи в соціології
- •10.Психологічна школа в соціології кінця 19-поч.20 ст.Дослідження масових соц..-псих.Феноменів люд.Поведінки
- •11. Загальна характеристика соціологічної спадщини е.Дюркгейма
- •12 Матеріалістична соціологія к.Маркса та неомарксизм в соціології XX ст. (хреново)
- •13. «Розуміюча соціологія» м.Веббера
- •14. Чиказька соціологічна школа
- •15.Соціологічна теорія соціальної стратифікації та мобільності п. Сорокіна.
- •16.Соц.Концепції 10-ї половини 20ст.:функціолістична соціологія т.Парсона;теорія соц..Змін р.Мертона;соц..Ідеї Франкфуртської школи.
- •19.Основні методи конкретних соціологічних досліджень
- •20.Основні етапи розробки програми конкретного соц.Дослідження
- •21. Визначення об’єкта та предмета соціологічних досліджень.
- •22. Опитування як метод конкретного соціологічного дослідження
- •23. Спостереження як метод конкретного соціологічного дослідження
- •24. Аналіз документів як метод конкретного соціологічного дослідження
- •25. Експеримент як метод конкретного соціологічного дослідження
- •27.Види вибірок і технологія їх розробки
- •28. Анкета як основний інструмент соціологічного дослідження.Технологія підготовки анкети.
- •29. Основні методи обробки соціологічної інформації. Технологія підготовки звіту про результати дослідження
- •30.Соціологія особистості: її історичний розвиток і актуальні проблеми
- •31.Основні фактори розвитку особистості
- •32.Соціалізація особистості:визначення, етапи соціалізації
- •33. Поняття соціальної структура особистості
- •34.Типологія особистості
- •35. Ролева та статусна концепції особистості
- •36. Соціальні відхилення. Девіантна поведінка.
- •37.Соціологічний аналіз суспільства
- •41. Соціальні групи: поняття, класифікація.
- •42. Соціальна система: поняття, типи , структура.
- •44.Соціологія культури: її теорії, теоретики та актуальні проблеми
- •46.Соціальні інституи культури. Управління культурою
- •47.Соціологія науки: проблеми та сучасний стан розвитку
- •48.Соціологія сімї
- •49.Соціологія освіти: проблеми та сучасний стан розвитку
- •50. Громадська думка як предмет соціології
- •51.Поняття молоді. Основні протиріччя юнацтва як предмет соціології молоді
- •53.Провідні проблеми молоді
- •54.Соціологічні дослідження проблем молоді
- •55.Поняття соціального конфлікту
- •56.Соціальні конфлікти як предмет соціології
- •57.Історичний розвиток соціології конфлікту
- •58.Основні методологічні підходи щодо вивчення соціальних конфліктів
- •59.Типологія конфліктів
- •60.Прогнозування та управління конфліктами
23. Спостереження як метод конкретного соціологічного дослідження
Одним із методів, яким користуються соціологи для отримання інформації, є спостереження.
Спостереження - це метод, за допомогою якого відбувається пряма реєстрація подій свідками. Знання, отримане через спо-стереження, має такі особливості:
• пов'язаність із дослідницькою метою та визначеними завданнями;
• передбачуваність чіткого планування;
• фіксування отриманої інформації в щоденниках або протоколах;
• необхідність контролю за обґрунтованістю та сталістю отриманих даних.
Найбільш поширеною є класифікація спостережень залежно від становища спостерігача, згідно з якою спостереження поді-ляють на включені та прості.
Включене спостереження передбачає входження в соціальне середовище, адаптацію до нього дослідника.
Модифікацією такого спостереження є стітулювальне спостереження. Якщо мета дослідження пізнавально-аналітична чи практична й передбачає прийняття управлінських рішень, активне втручання соціолога в події є доцільним. Створюючи нестандартні ситуації, дослідник вивчає реакцію об'єкта спостереження на свої дії, стимулює його діяльність, що дає можливість краще вивчити його стан, побачити щось неможливе у звичайній ситуації.
Перевагами такого спостереження є отримання яскравих, безпосередніх вражень, можливість краще зрозуміти вчинки людей та дії соціальних спільнот. До недоліків можна віднести те, що дослідник може втратити здатність об'єктивно оцінювати ситуацію та перейти на позиції тих, кого він вивчав.
Просте спостереження передбачає реєстрацію позицій дослідником.
Залежно від програми дослідження, його гіпотез спостереження може здійснюватися за орієнтовним планом, що надасть можливість структурувати об'єкт, виділити його елементи, ознаки, функції.
Просте спостереження використовується при дослідженні буденного життя, де об'єктами є люди, що реагують на поведінку спостерігача. Для того, щоби звести до мінімуму вплив дослідника на об'єкт, необхідно:
- досягти того, щоб люди не знали, що за ними спостерігають або забули про це;
- створити в людей хибне уявлення про мету спостереження.
Просте спостереження передбачає поступове входження в об'єкт таким чином, щоб люди звикли до спостерігача, перестали його помічати та не відчували недовіри до нього.
Яким би не було спостереження, необхідно щоденно занотовувати, систематизувати й упорядковувати (згідно з програмою дослідження) отримані дані, записувати в картки, фіксувати у протоколі та комп'ютерному файлі.
Для підвищення надійності даних спостережень необхідно виконувати деякі правила:
• детально класифікувати елементи подій;
• прагнути, щоб усі, хто здійснює спостереження, порівнювали свої враження, визначалися з оцінками й інтерпретацією по-дій, використовуючи однакову методику;
• спостерігати об'єкт у різних ситуаціях і з різних боків;
• не змішувати опис подій з їхньою інтерпретацією.
Спостереження особливо корисні при дослідженні системи організації, діяльності підприємств і установ, тобто порівняно ав-тономних соціальних одиниць. У прикладних дослідженнях - це метод роботи соціолога-консультанта, що завжди комбінує спосте-реження, інтерв'ю та вивчення документів організації.