- •1.Предмет та метод соціології
- •2.Взаємозвязок соціології та інших соціально-гуманітарних наук
- •3.Структура соціологічного знання
- •5.Основні напрямки розвитку соц..Знання
- •6. Основні історичні етапи розвитку соціологічного знання
- •8. Соціологічна концепція г.Спенсера
- •9. Натуралістичні школи в соціології
- •10.Психологічна школа в соціології кінця 19-поч.20 ст.Дослідження масових соц..-псих.Феноменів люд.Поведінки
- •11. Загальна характеристика соціологічної спадщини е.Дюркгейма
- •12 Матеріалістична соціологія к.Маркса та неомарксизм в соціології XX ст. (хреново)
- •13. «Розуміюча соціологія» м.Веббера
- •14. Чиказька соціологічна школа
- •15.Соціологічна теорія соціальної стратифікації та мобільності п. Сорокіна.
- •16.Соц.Концепції 10-ї половини 20ст.:функціолістична соціологія т.Парсона;теорія соц..Змін р.Мертона;соц..Ідеї Франкфуртської школи.
- •19.Основні методи конкретних соціологічних досліджень
- •20.Основні етапи розробки програми конкретного соц.Дослідження
- •21. Визначення об’єкта та предмета соціологічних досліджень.
- •22. Опитування як метод конкретного соціологічного дослідження
- •23. Спостереження як метод конкретного соціологічного дослідження
- •24. Аналіз документів як метод конкретного соціологічного дослідження
- •25. Експеримент як метод конкретного соціологічного дослідження
- •27.Види вибірок і технологія їх розробки
- •28. Анкета як основний інструмент соціологічного дослідження.Технологія підготовки анкети.
- •29. Основні методи обробки соціологічної інформації. Технологія підготовки звіту про результати дослідження
- •30.Соціологія особистості: її історичний розвиток і актуальні проблеми
- •31.Основні фактори розвитку особистості
- •32.Соціалізація особистості:визначення, етапи соціалізації
- •33. Поняття соціальної структура особистості
- •34.Типологія особистості
- •35. Ролева та статусна концепції особистості
- •36. Соціальні відхилення. Девіантна поведінка.
- •37.Соціологічний аналіз суспільства
- •41. Соціальні групи: поняття, класифікація.
- •42. Соціальна система: поняття, типи , структура.
- •44.Соціологія культури: її теорії, теоретики та актуальні проблеми
- •46.Соціальні інституи культури. Управління культурою
- •47.Соціологія науки: проблеми та сучасний стан розвитку
- •48.Соціологія сімї
- •49.Соціологія освіти: проблеми та сучасний стан розвитку
- •50. Громадська думка як предмет соціології
- •51.Поняття молоді. Основні протиріччя юнацтва як предмет соціології молоді
- •53.Провідні проблеми молоді
- •54.Соціологічні дослідження проблем молоді
- •55.Поняття соціального конфлікту
- •56.Соціальні конфлікти як предмет соціології
- •57.Історичний розвиток соціології конфлікту
- •58.Основні методологічні підходи щодо вивчення соціальних конфліктів
- •59.Типологія конфліктів
- •60.Прогнозування та управління конфліктами
27.Види вибірок і технологія їх розробки
Основні різновиди вибірки:
1)Випадковий добір – коли кожна одиниця сукупності має однакову або майже однакову імовірність потрапити до вибірки.
2)Невипадковий – квотна вибірка, це відбір респондентів для кожної з підгруп, передбачений чисельністю цих підгруп, тобто розраховується за формулою: p = N/n.
3)Стихійна вибірка – пресові опитування, добір собі подібних, допитування першого зустрічного тощо.
4)Опукла вибірка.
28. Анкета як основний інструмент соціологічного дослідження.Технологія підготовки анкети.
Анкетування - це найбільш поширений у соціології метод.
Анкета - це документ, у якому міститься впорядкований перелік питань, що дають змогу отримати нову інформацію.
Створенню анкети передує довга копітка розробка програми дослідження у зв'язку з тим, що в анкету закладаються гіпотези, сформульовані завдання, котрі потрібно вирішити під час соціологічного дослідження. Перекласти мову науки на запитання до ре-спондентів - процедура складна, але необхідна. Існує різниця між науковими термінами й буденною мовою, тому поняття можуть мати для простих людей і вчених різні значення.
Анкета починається зі вступної частини — звернення до респондента. У ньому визначається мета дослідження, спосіб запо-внення анкети. Далі йде основна частина анкети з блоками запитань до опитуваних і третя частина - "пас-портичка", тобто демо-графічні відомості про опитуваних (може виноситися на початок).
Структура та послідовність запитань в анкеті передбачає розвиток комунікації соціолога з респондентом: завоювання довіри, пробудження зацікавленості, бажання продовження бесіди та ін. Логіка побудови запитань в анкеті відповідає меті дослідження й отримання інформації, що перевіряє гіпотези.
Питання слід формулювати максимально конкретно та точно, не допускати неясності й неоднозначності.
При формулюванні запитань анкети необхідно виконувати такі правила:
• однозначність - мова йде про однакове розуміння змісту запитання респондентами. Дуже важливим є визначеність понять та їхня конкретність. Іноді запитання анкети містять у собі два, а то й більше запитань, що є недоцільним і заважає отримати об'єк-тивну інформацію;
• стислість - досвід проведення соціологічних досліджень свідчить, що чим довше запитання, тим важче респондентові зро-зуміти його зміст. Якщо запитання довге, то поки респондент дочитає його до кінця, він забуде початок;
• валідність - міра відповідності запитання анкети проблемі, що вивчається. Запитання можуть бути прямі та непрямі. Валід-ність запитання визначається точністю переведення показника в запитання.
Відомо, що добре опрацьована анкета може бути заповнена не більше, ніж за півгодини. За більший проміжок часу настає психологічна втома й увага до анкети спадає.
29. Основні методи обробки соціологічної інформації. Технологія підготовки звіту про результати дослідження
Мета опрацювання й аналізу зібраної первинної соціологічної інформації полягає в кількісній оцінці впливу різних чинників на розвиток соціальних процесів у різних сферах суспільства. Первинну соціологічну інформацію можна опрацьовувати вручну і за допомогою ЕОМ з використанням різних методів економіко-математичної статистики: простих і комбінованих групувань, розрахунків середніх величин, регресивного, кореляційного і факторного аналізу. Опрацьовану інформацію може бути подано в таблицях, графіках, діаграмах, рисунках, схемах, які дають змогу інтерпретувати зібрані дані, аналізувати й виявляти певні залежності, робити висновки, розробляти рекомендації.
Однак статистичне опрацювання можливе лише за умови кількісного вимірювання ознак досліджуваного явища. У більшості ж соціальних явищ за винятком таких ознак, як вік, стаж роботи, кваліфікаційний розряд, розмір заробітної плати, рівень виконання норм тощо, кількісної визначеності бракує. Наприклад, як виміряти сумлінність, ініціативність, відповідальність, ентузіазм, задоволення? Адже соціологу важливо знати не тільки про наявність чи брак таких, а й про інтенсивність їх вияву. Для цього використовують соціологічне вимірювання.
Соціологічне вимірювання — це процедура, за допомогою якої якісні ознаки соціального явища чи об’єкта, що вивчається, порівнюють з певним еталоном і одержують числовий вираз у певному масштабі.
Шкала — це інструмент для виміру оцінок соціологічної інформації, що збирається в процесі аналізу документів, спостереження, опитування.
Індикатор — (від лат. indicator — покажчик) — доступна для спостереження й вимірювання характеристика, її стан, зміна цього стану, ступінь цієї зміни об’єкта, який вивчається, що дає змогу робити висновок щодо інших його характеристик, недоступних безпосередньому дослідженню.
Квантифікація — це процедура вимірювання і кількісного вираження якісних ознак і відносин соціальних об’єктів.