§ 3. Ціноутворення в міжнародній торгівлі Програмні питання

Основні ознаки світової ціни.

Суть світової ціни.

Джерела інформації про світові ціни.

Систематизація світових цін.

Формування фактурної ціни.

Цінові скидки.

Взаємозв’язок національних і світових цін.

Вплив рівнів продуктивності праці в різних країнах на світові ціни.

Трансфертні ціни.

Основні поняття

Регулярні торговельні угоди

Джерело інформації про ціни

Зарубіжні ринки

Досьє на іноземні товари

Витрати виробництва

Трансфертна ціна

Наукомістка продукція

Світова ціна, що об’єктивно відображає вартість товару характеризується наступними ознаками:

• це ціна, за якою здійснюються великі експортні та імпортні угоди на умовах, які є звичними для більшості національних товарних ринків;

• це ціна, яка використовується в регулярних торговельних угодах на найважливіших ринках світу;

• це ціна в таких угодах, платежі за якими здійснюються у вільно конвертованій валюті.

Джерела інформації про світові ціни, як правило, наступні:

1. Це отримувані різними шляхами відомості про ціни у звичайних комерційних угодах, розрахунки за якими закордонні фірми здійснюють між собою у вільно конвертованій валюті. Корисно використовувати, наприклад, опубліковані міжнародними товарними біржами дані про котирування на такі сировині товари, як зерно, каучук, мідь, олово тощо.

2. Відомості про довідникові ціни, які публікуються регулярно в галузевих журналах та іншій періодичній друкованій продукції міжнародних союзів, провідних агентств та інших спеціалізованих організацій. Цим джерелом вигідно користуватися при пошуках інформації про світові ціни на нафту, вугілля, чорні метали та інші сировинні товари й напівфабрикати, але користуватися такою інформацією слід обережно, бо не завжди вона відповідає дійсності.

3. Імпортні контракти вітчизняних партнерів з іноземними постачальниками, якщо до них є доступ.

4. Інформація про ціни, що використовується зовнішньоторговельними організаціями сусідніх країн у звичайних комерційних угодах при закупівлі товарів.

5. Дані про ціни, за якими вітчизняні фірми продавали свою продукцію на тому чи іншому зарубіжному ринку. Використовуючи це джерело, звертають увагу на відповідність термінів і комерційних умов минулих угод і тієї, яка передбачається здійснюватись.

6. Пропозиції, рахунки-фактури, листи про наміри, протоколи, про домовленості та інші документи, які передують угоді і в яких відображена передбачувана договірна ціна.

7. Прейскуранти, каталоги підприємців (у тому числі посилкової торгівлі) та інші джерела подібного роду, хоча й також потребують обережності у використанні.

8. Опубліковані різного роду офіційні документи ООН і урядових організацій промислово розвинених країн.

Інформацію про ціни систематизують і створюють досьє на іноземні товари, які є аналогічними або близькими за своїми параметрами до тих, що мають експортуватись.

Ціни на однакову продукцію різні в різних країнах. Найвищі ціни (внутрішні та експортні) на продукцію оброблювальної промисловості у більшості випадків мають фірми США, що пояснюється більшими витратами виробництва в цій країні порівняно з іншими розвиненими країнами. Наприклад, заробітна плата робітників оброблювальної промисловості США в середньому у два рази перевищує рівень зарплати таких же робітників у Франції чи в Італії. Крім того, у загальному обсязі виробництва, й особливо експорту, питома вага найбільш прогресивної або унікальної продукції в деяких галузях промисловості США вища, ніж в інших країнах, що також підвищує загальний рівень американських цін.

Як правило, найконкурентнішою за цінами є стандартна й універсальна американська продукція, оскільки масовість і високий ступінь автоматизації виробництва такої продукції зменшують вплив на ціни високої вартості робочої сили. Менш конкурентоспроможною за цінами є унікальна і габаритна американська промислова продукція (турбогенератори, атомні реактори, прокатні стани тощо), у витратах виробництва якої значну частку займає саме заробітна плата.

У боротьбі за збут таких товарів, як чорні метали, автомобілі, кольорові телевізори, портативні калькулятори, американські фірми все частіше програють конкурентам з інших країн і не тільки на зовнішніх ринках, але й на власному ринку. Так за останні двадцять років на внутрішньому ринку частка американських виробників верстатів спала зі 100% до 35%, телефонів – з 99% до 25%, кольорових телевізорів – з 90% до 2%, програвачів і відеомагнітофонів – з 90% до 1%.

На зовнішніх ринках, завдяки найсучаснішій продукції, широкому розвитку внутрікорпоративних постачань американських транснаціональних компаній, а також завдяки ефективній системі державного і фірмового кредитування й страхування експортних постачань плюс валютний демпінг, американські компанії і при високих витратах, а відповідно і цінах, можуть витримувати конкуренцію.

Серед західноєвропейських експортерів промислових виробів, як правило, найконкурентоспроможнішими є фірми ФРН. Високі темпи оновлення основного капіталу в промисловості країни і порівняно нижчі питомі витрати на робочу силу дозволяють фірмам ФРН продавати свою продукцію дешевше, ніж це роблять фірми інших країн.

Дещо особливе місце на світовому ринку промислових товарів займає продукція швейцарської промисловості. Висока якість, унікальність і досконалість конструкцій дають можливість швейцарським фірмам інколи здійснювати постачання за цінами, які перевищують ціни усіх інших західноєвропейських експортерів.

За багатьма видами промислової продукції (побутова електронна техніка, кораблі, підшипники, чорні метали), не секрет, найбільш конкурентоспроможного рівня цін досягли фірми Японії. Висока продуктивність праці, сучасний технічний рівень виробництва в поєднанні з відносно низьким рівнем заробітної плати робітників дають можливість японським фірмам успішно конкурувати на зовнішніх ринках з фірмами інших розвинених країн.

У результаті інтенсивного процесу індустріалізації в останні роки усе помітнішу роль стали грати на світовому ринку промислової наукомісткої продукції нові індустріальні країни (НІК). Найвищими темпами НІК розвивають експорт електронної промислової продукції, а в деяких з них (Південна Корея, Сінгапур) швидко зростає виробництво окремих елементів авіакосмічної техніки. Активну участь у розвитку виробничо-експортної бази наукомістких галузей промисловості НІК бере іноземний капітал в особі провідних транснаціональних компаній (ТНК) розвинених країн. Притік західних капіталів у НІК стимулюється високою прибутковістю інвестицій, оскільки витрати виробництва в цих країнах набагато нижчі, ніж в промислово розвинених країнах. Наприклад, витрати ТНК на заробітну плату робітників у нових індустріальних країнах у середньому в 10-15 разів менші, ніж в країнах базування метрополій. Що стосується технічного рівня продукції, то він цілком відповідає вимогам світового ринку, така як така продукція, як правило, виготовляється за технологіями, що надаються провідними ТНК.

Саме таке поєднання низьких витрат виробництва з високим науково-технічним рівнем дає можливість новим індустріальним країнам експортувати свою продукцію за низькими цінами і в той же час отримувати значні прибутки (велика частина яких, щоправда, потрапляє в сейфи ТНК).

Таким чином, специфіка економічного і науково-технічного розвитку окремих країн прямо або побічно, поряд з іншими ціноутворюючими факторами, впливає на світові товарні ціни. тому аналіз динаміки та рівня цін на ринку обов’язково повинен включати кількісну оцінку різниці в рівнях цін фірм різних країн і враховувати виявлені причини цієї різниці.