2.4. Підручники для початкової школи

Для молодших школярів підручник З основне дже-

рело знань з певного предмета. Підготовка підручників

для кожного типу навчального закладу й етапу навчання

має певну специфіку.

Перш ніж стати сучасним підручником, цей вид

навчальної книги пройшов довгий історичний шлях. В

античному світі підручники були рукописними і при-

значалися для еліти суспільства. Коли зявився друк,

підручники стали доступнішими. Першим друкованим

підручником у нашій країні була азбука Івана Федорова,

видана у Львові 1574 р. У 15% р. вийшла граматика

Лаврентія Зизанія. Граматика Мелетія Смотрицького

(1619) була шкільним підручником понад 130 років.

З половини XVII ст. зявилися перші підручники

арифметики.

Так, у 1703 р. вийшов підручник Л.Магницького

"Арифметика, сиречь наука числительная", який до

68

середини XIX ст. слугував основним підручником для

школярів. Яскравий слід в історії створення підручників

для початкової школи лишили підручники Я.А.Комен-

ського "Відчинені двері мов" і КД.Ушинського "Рідне

слово" та "Дитячий світ".

Цікаво і повчально ознайомитися з розробкою

шкільних підручників за радянських часів.

Проблему підготовки шкільних підручників в Україні

у різні періоди розвязували по-різному. У перших пять

років будівництва нової школи після 1917 р. старі під-

ручники пристосовували до нових умов. У початкових

класах українських шкіл діти вчилися читати за букварем

"Від хати З до школи", читанками "Веселка", "Ко-

лоски життя", лічити за задачником "Життя та знання

в числах" тощо. Автори цих підручників прагнули адап-

тувати традиційний зміст початкової школи до нових

політичних умов.

Розвиток школи на початку 30-х років характеризу-

вався відмовою від традиційної форми підручника і

навязуванням педагогам "ідеалу" нового типу підруч-

ника З "робочої книги з краєзнавчим ухилом". Так, у

1930 Р. Була видана книжка начебто з математики, в якій

головним, проте, був не математичний зміст, а матеріал

для соціального виховання з яскраво вираженим полі-

тичним спрямуванням (усі революційні, свята, антире-

лігійна робота, пятирічка, день Ілліча тощо).

Аналогічною була інтегрована робоча книга "Червоні

зорі", в якій мовний, літературний, суспільствознавчий,

математичний, природничий та інші матеріали групу-

валися за політичною ідеєю. Отже, основним джерелом

змісту освіти було навколишнє життя. Але в 1930 З 1932

рр. спостерігається поступовий відхід від комплексних

програм і проектів, розпочинається створення нових

навчальних програм і, відповідно, постає проблема ство-

рення нових підручників. За постановою ЦК ВКП(б)

(1933 р.) Наркомосам заборонялося видавати так звані

робочі книги, розсипні підручники, які не забезпечували

систематичного вивчення основ наук.

На часі була проблема видання стабільних підруч-

ників. Принципово, що в ті роки в Україні переваж-

но використовували підручники, видані "Учпедгизом"

РСФСР. Видавництво "Радянська школа" випускало

лише букварі та читанки для початкових класів і під-

ручники з російської мови для українських шкіл.

69

Із середини 80-х років у звязку з проведенням експе-

рименту з навчання дітей 6-річного віку і паралель-

ним існуванням три- і чотирирічної школи в Україні

починається створення нових оригінальних підручни-

ків з математики, української мови, ознайомлення з

навколишнім, природознавства, образотворчого мис-

тецтва, російської мови. Показово, що деякі підручники

доповнювалися робочими зошитами (з навчання гра-

моти, математики, мови, природознавства). Поряд з

новими підручниками в серії "Бібліотека вчителя почат-

кових класів" випускалися поурочні розробки з кожного

предмета, дидактичні матеріали. Це було першою спро-

бою створити в Україні навчальні комплекти.

Процес підготовки нових підручників на цей час уже

дістає певне теоретичне підЄрунтя. У щорічних збірниках

"Проблеми шкільного підручника" (М.: Просвещение,

1972 З 1981) аналізуються різні аспекти підручникотво-

рення (добір змісту, структури, типи запитань, способи

ілюстрування тощо), у педагогічних журналах публі-

куються результати їх експериментальної перевірки,

проблеми підручникотворення є предметом обговорен-

ня на різноманітних конференціях.

До здобуття Україною незалежності в початковій

школі не було альтернативних навчальних планів, прог-

рам, а отже, і альтернативних підручників. Лише з

1992/93 навчального року вчителі в нашій країні дістали

можливість вибирати підручники (букварі, читанки, по-

сібники з математики, художньої праці).

Процес створення нових альтернативних підруч-

ників тільки розпочинається. Розглянемо ознаки, які

мають характеризувати сучасні підручники. Наголоси-

мо: з оновленням освіти через зміну її цілей стає акту-

альною проблема перегляду функцій підручників.

Донедавна шкільний підручник був зорієнтований пе-

реважно на інформаційну і відтворюючу функції, які

обслуговували таку модель навчання: вчитель передає

знання, а учень опановує їх на рівні засвоєння З при-

своєння. Сучасна освіта вимагає особистісно-орієнто-

ваної моделі навчального процесу. А це З антипод

традиційних педагогічних систем, розрахованих на слух-

няних виконавців, а не на співпрацю всіх учасників

навчального процесу. В звязку з цим у сучасних під-

ручниках мають бути різні завдання, які б забезпечували,

70

крім інформаційної, мотиваційну і розвивальну

функції. Це, безумовно, вимагає багатоманітності при-

йомів для їх втілення з урахуванням специфіки змісту та

віку учнів.

Розглянемо найважливіші з цих прийомів.

Особистісно-орієнтована модель навчання зумовлює

визначальну роль діалогу і полілогу як форми орга-

нізації співробітництва, а певною мірою З і суперництва

(хоча перше результативніше, особливо для опанування

комунікативного і соціального досвіду). Тому в під-

ручниках мають передбачатися завдання для діалогу з

різною метою (учень З учитель, учень З учні, учень З

учень), завдання для роботи в парі, групі, фронтальної та

індивідуальної. Особливо важливим є введення навчаль-

них завдань на вільний вибір. Ситуації вільного вибору,

а також наявність обовязкового і необовязкового ма-

теріалу посилюють мотиваційну функцію підручників,

стимулюють розвиток самооцінки, запобігають гіперо-

піці учнів.

Найбільш актуальною і складною для авторів є проб-

лема добору навчального матеріалу за певними крите-

ріями: науковості, систематичності, ступеня необхід-

ності. Перед ними постає складне питання: як узгодити

зміст, структуру та обсяг підручника з цілями предмета

і часом, що відводиться на його вивчення, з віковими

особливостями учнів і типом школи?

Дуже важливо, щоб обсяг підручника не переви-

щував можливостей учнів. Якщо тексту забагато, це

стомлює дітей, знижує увагу та інтерес. Відомо, що над-

мір інформації зумовлює формальне, поверхове знання.

Визначаючи обсяг підручника, його автори мають

передбачити способи диференційованої подачі мате-

ріалу з урахуванням рівнів розвитку дітей, співвідно-

шення завдань на тренування і творче використання,

забезпечення доступності, систематичності й достат-

ності вправ тощо.

Сучасний шкільний підручник повинен мати виразні

ознаки певної педагогічної технології, тобто давати

вчителеві масової школи взірець добротної технології

навчання і розвитку. Ознайомлюючись із змістом під-

ручника, вчитель може побачити майбутній сценарій

організації навчальної діяльності. Сучасний урок пови-

нен будуватися не за якоюсь усталеною схемою, а мати

71

гнучку структуру, тому підручник прогнозує діяльність

учнів, спрямовану на розвязування певних навчальних

завдань.

Структура підручника, текст і позатекстові позначен-

ня, символи, колір, ілюстрації мають давати чітке уяв-

лення, чого і як слід навчати за цим підручником.

Такий підхід може сприйматися і як спроба стримати

творчість учителя. Однак, якщо йдеться про підручники

нового покоління, саме технологічність нового підруч-

ника здатна забезпечити його випереджальну роль щодо

масової практики, пришвидшити запровадження нових

ідей. Адже для того й створюються нові підручники, щоб

процесуально втілити надбання педагогічної науки та

авторські знахідки.

Сучасний підручник, навіть для початкової школи,

повинен поступово, але послідовно й наполегливо готу-

вати дітей до самонавчання. Цей аспект має принци-

пове значення, адже учневі треба адаптуватися в суспіль-

стві, яке постійно змінюється і потребує ініціативних

людей, здатних самостійно мислити. У гарних підруч-

никах ця ідея реалізується різнобічно. Зокрема, для

забезпечення мотивації учіння автори практикують різ-

ні засоби заохочення та підтримки самостійних ро-

зумових зусиль учнів: достатній вибір завдань різного

рівня складності, цікавий матеріал, ілюстрації, схеми

міркування тощо.

Процесуальний аспект З уміння автора спроекту-

вати в тексті, завданнях, схемах розгорнутий процес

самоучіння. Це передбачає вміння учня ставити й усві-

домлювати мету (що я роблю, для чого, з якою метою),

робити вибір та давати оцінку засобів виконання само-

стійної роботи, прогнозування (що з цього вийде),

обовязкову самооцінку, самооаналіз якості своєї ро-

боти. Якщо підручник час від часу дає дітям можливість

усвідомлено пройти крізь усі ланцюжки самостійного

учіння, то в них поступово створюється установка на

самоорганізацію і самоаналіз інтелектуальної праці.

У сучасних підручниках має бути система завдань,

які навчають різних способів пізнання. Зокрема, спо-

чатку на рівні оволодіння мислительними операціями

(аналіз, порівняння, узагальнення, доведення тощо),

а потім З перенесення знань і способів дій у нову

ситуацію.

72

Підручник для початкової школи повинен мати чітку

структуру, кольорове і шрифтове виділення опорних

слів, висновків, схем. Бажано, щоб у ньому була достат-

ня кількість ілюстрацій, які полегшують процес ви-

ділення й запамятовування головного. У тексті мають

бути певні повтори основного матеріалу і посилання на

внутріпредметні і міжпредметні звязки.

Є певні вимоги і до поліграфічного виконання: ба-

жано, щоб усі підручники для одного класу були одна-

кового формату, мали мяку обкладинку з поліефірним

покриттям, міцну основу, чіткий шрифт, ілюструвалися

реалістичними малюнками з виразним чітким зображен-

ням обєктів.

Вибираючи новий підручник для учнів, учитель по-

винен зіставити його з діючою навчальною програ-

мою. Адже вдалий підручник З надійна основа для

реалізації всіх цілей вивчення предмета.

Таким чином, сучасний підручник має забезпечува-

ти інформаційну, мотиваційну і пізнавальну функції

учіння, показувати, чого і як слід навчати школярів

з даного предмета. Водночас він уже З не єдиний

носій навчальної інформації, тому в його змісті

учень має знаходити орієнтири для подальшої ро-

боти відповідно до своїх пізнавальних можливостей

і потреб самостійно вчитися.

Перевірте себе

Закінчіть речення: "Зміст шкільної освіти має бути

аналогом соціального досвіду, тому до його складу

входять..."

Які джерела формування змісту початкової освіти?

Які функції навчального предмета? Назвіть предмети,

які обовязково вивчаються в початковій школі.

Чим різняться державний і шкільний компоненти в

навчальному плані?

73

Е Які особливості навчальних планів для шкіл з різними

мовами навчання?

Е У чому сутність диференціації та інтеграції змісту

початкової школи?

Е Яким вимогам має відповідати сучасний підручник?

Е Література

для самостійного опрацювання

Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закон

Української РСР "Про освіту". З К., 1996.

Державна національна програма "Освіта. Україна XXI сто

ліття". З К., 1994. З Розділ "Зміст освіти". З С.11 З 14.

Гончаренко С.У., Мальований Ю.І. Гуманітаризація загально

середньої освіти // Почат. шк. З 1995. З № 4. З С.9 З 14.

Зязюн І.А. Філософські проекції освіти й освітніх технологій /

Шлях освіти. З 1996. З №1. З С. 1-9.

Савченко О.Я. Альтернативні можливості початкової освіти /

Почат. шк. З 1995. З № 4. З С.2 З 8.

Савченко О.Я. Реформування змісту початкової освіти // По

чат. шк. З 1996. З № 1. З С.2 З 7. у

Современная дидактика: теория З практика. З М., 1994.

Шинкарук В.І. Культура й освіта: світоглядні аспекти // Шлях

освіти - 1996. З №1. З С.9З15.

Розділ 3

ПРОЦЕС НАВЧАННЯ

Не забуваймо, що в школі дитина не тільки

вчиться. В школі вона живе. Там, де вихователі

забувають цю істину, навчання стає для дитини

важким тягарем. Там, де навчання виступає

як невід ємна частина багатогранного духовного

життя, З воно для дитини бажане й захоп-

лююче.

Василь Сухомлинський

Що голова, то розум.

Народна мудрість