38.Композитор м. Лисенко та його твори.

М.Лисенко захоплювался музикою все своє життя з самого дитинства.Весною 1859 року Микола Віталійович Лисенко переїхав до Києва. Саме в період навчання у Києві молодий студент остаточно, глибоко і свідомо захоплюється ідеєю служіння Україні, її культурі.У жовтні 1868 року вийшов з друку перший випуск обробок українських народних пісень для голосу з фортепіано.Їх було 40, і це число стало обов'язковим для всіх наступних випусків.Крім практичного призначення, ці обробки мають велику науково-етнографічну цінність.У 1873 році було видано першу музикознавчу працю М. Лисенко про український музичний фольклор.У цей же період Микола Віталійович пише симфонічну фантазію на українські народні теми "Козак-Шумка".З 1880 року розпочинається період інтенсивної композиторської творчості.М. Лисенко започатковує роботу над своїм найвизначнішим твором—монументальною оперою "Тарас Бульба".У 80-ті роки було написано також лірико-фантастичну оперу "Утоплена",кантату "Радуйся, ниво неполитая".З 1888 по 1893 роки він пише дитячі опери "Коза-дереза", "Пан Коцький", "Зима і Весна, або Снігова краля",У 1889 Микола Віталійович вдосконалює та оркеструє музику до оперети "Наталка Полтавка", у 1894 пише музику до феєрії "Чарівний сон",у 1896 оперу "Сапфо".Останній період життя Микола Віталійович звертається до царини духовної музики і пише низку творів, які продовжили започаткований його "Херувимською" ще в кінці 19-го століття цикл:"Камо пойду от лиця Твоєго, Господи","Пречистая Діво, мати руського краю", "Діва днесь пресущественного раждаєт", "Хресним древом".У 1908 році було написано хор "Тихесенький вечір",а у 1912—оперу "Ноктюрн".

39.Роль п.І. Чайковського у музичному житті України.

Петро Ілліч Чайковський народився в м. Воткінську в Удмуртії, де його батько служив начальником заводів, але все своє життя любив Україну і українську музику. З 1864 року і до кінця своїх днів він майже щороку місяцями жив на УкраїніТут він частково або повністю написав понад ЗО творів.

Чайковський бував також в Києві, Харкові, Одесі, де зустрічався з діячами українського мистецтва. В роки жорстоких утисків української культури з боку царизму він домагався постановки «Тараса Бульби» Миколи Лисенка в Петербурзі.

Петро Ілліч любив українські народні пісні і використовував їх в своїх творах в операх «Черевички» і «Мазепа», в Другій Українській симфонії, тощо.

Отже й твердження, що творчість великого композитора не була пов'язана і нашим краєм також невірне.

Творча спадщина Чайковського охоплює майже всі музичні жанри, однак чільне місце в ній посідають опера та симфонія. Композитор багато років поспіль проводив літо на лоні української природи – Черкащині, Поділлі, Сумщині; бував у Києві, Харкові, Одесі. Творчість Чайковського тісно пов’язана з Україною.

У його творах надзвичайно талановито, по-новому звучать мелодії українських народних пісень.

40.Розкрийте значення терміну "українізація".

УКРАЇНІЗАЦІЯ - — державна партійна політика в УСРР, спрямована на запровадження укр. мови в держ. установах, освіти і культурній сферах республіки. Термін почав уживатися з кінця 1919. Офіц. політикою Українізація стала після того, як 27 .VII 1923 Раднарком УСРР прийняв декрет «Про заходи у справі українізації шкільно-виховних та культурно-освітніх установ», за яким укр. мова запроваджувалась у всіх типах шкіл. «Про заходи термінового проведення повної українізації радянського апарату», а пленум ЦК КП(б)У 30.У 1925 - резолюцію про У. парт, та профспільного апарату. В усіх державних установах і торгівельно-промислових підприємствах до1926р.запроваджувалося діловодство укр. мовою. Передбачалося збільшити кількість видань укр. підручників, укр. л-ри, видати заг. академ. словник укр. мови, а також термінол. словники з окр. галузей науки. Всі держ. підприємства та установи могли брати на службу тільки осіб, які мали посвідчення про знання укр. мови, підписане головою комісії по У. в установі, де ця особа склала відповід. іспит. УІІ 1927 ВУЦВК і РНК УСРР прийняли пост. «Про забезпечення рівноправності мов та про сприяння розвиткові української культури». До початку 1928 на укр. мову викладання перейшло понад чверть інститутів, більше половини технікумів і загальноосв. шкіл. Переважна кількість книжок і газет видавалася укр. мовою. Однак на початку 30-х рр. почався процес згортання українізації. З призначенням у січні 1933 на посаду генерального секретаря ЦК КП(б)У П. П. Постишева Українізацію було припинено, у пресі розгорнулася широка кампанія проти одного з найактивніших провідників українізації — М. О. Скрипника;