- •6.Видатні діячі культури Київської Русі.
- •7.Що таке мозаїки та фрески? Розкажіть, що Ви знаєте про мозаїки та фрески Софійського собору в Києві.
- •8.Види прикладного мистецтва, які набули високого розвитку та поширення на Русі.
- •9.Розвиток літописання та літератури в Київській Русі
- •10.Видатні архітектурні споруди Київської Русі.
- •13.Роль, яку відігравали православні братства в Україні.
- •15.Роль міста, церкви та княжих дворів у розвитку культури.
- •16. Розвиток освіти в польско-литовску добу.
- •17. Характерні особливості літературного і видавничого процессу в українських землях за часів феодальної роздрібненості.
- •18.Виникнення української козацької держави та її роль урозвитку національної культури.
- •19. Розкрийте роль друкарень у розвитку культури XVII ст.
- •20. Охарактеризуйте Києво-Могилянську добу і її роль у розвитку культури хvіі ст.
- •23.Козацький живопис.
- •24. Навчальні заклади хvііі ст.
- •25.Суть та риси українського барокко
- •26.Козацькі літописи г. Грабянки, Самійла Величка, Самовидця.
- •27.Роль "Енеїди" і.П. Котляревського в українській літературі
- •28. Квітка-Основ'яненко та його гумористичні оповідання.
- •29. Художники – портретис хvііі ст.
- •30. Українських композитори хvііі ст.
- •31.Значення "Історії Русів"для спрямування української культури XIX ст.
- •33.Кирило-Мефодіївське братство і його роль в житті української інтелігенції.
- •34.Громади і їх роль у суспільному та культурному житті.
- •35.Історія створення гімну "Ще не вмерла Україна".
- •36.Творчість м.В. Гоголя та її роль для розвитку української культури.
- •37.Роль т.Г. Шевченка в розвитку в української літератури, мови та українського малярства.
- •38.Композитор м. Лисенко та його твори.
- •39.Роль п.І. Чайковського у музичному житті України.
- •40.Розкрийте значення терміну "українізація".
- •41.Розкрийте значення терміну «соціалістичний реалізм»
- •42.Охарактеризуйте основні етапи розвитку радянської школи.
- •43.Твори українських радянських письменників.
- •44.Основні тенденції розвитку української культури періоду незалежної держави.
- •45.Небезпека поширення “масової культури” для розвитку української національної культури.
- •46.Особливості розвитку сучасної української освіти.
- •49. Творчість яких письменників українського зарубіжжя стала відомою українському читачеві в останні роки?
- •50. Дайте аналіз головних проблем сучасної української культури та визначте роль культури в подальшому розвитку держави.
19. Розкрийте роль друкарень у розвитку культури XVII ст.
Мистецтво книгодрукування цілком залежало від майстерності робітників словолитних та палітурних майстерень.
Перші книги, друковані кирилицею, з'явилися у 1491 р. в краківській друкарні Швайпольта Фіоля. Це були "Осьмигласник", "Тріодь цвітна", "Часословець". Новий етап в історії книговидання в Україні пов’язують з іменем московського першодрукаря Івана Федоровича(Федорова). Зазнавши переслідувань у Московії, він на початку 70-х. рр.. 16 ст. прибув до Львова. У 1574р. у Львові Іван Федорович видав «Апостола» і перший український друкований підручник для навчання грамоти – «Буквар». У 1581р. в Острозі Федорович видав справжній шедевр серед стародруків – Острозьку Біблію. До середини 17ст в Україні діяло 25 друкарень в різних містах та селах. Спершу було чимало малих приватних друкарень, але поступово видання книжок зосередилися у найбільших друкарнях – Києво-Печерської лаври, Львівського братства, Михайла Сльозки, Львівського єзуїтського колегіуму. Найбільшим центром книгодрукування в Україні у першій половині 17ст. стала друкарня Києво-Печерської лаври. Її заснував 1615р. архімандрит Лаври Єлисей Плетенецький. Лаврська друкарня видала першу книжку 1616р. протягом другої половини 17ст. у ній було видано 120 найменувань книг – насамперед богослужебна література, а також букварі, словники, календарі, праці з історії тощо. Найуславленіше видання того часу – «Требник» Петра Могили. Друкарня Києво-Печерської Лаври проіснувала понад 300 років.
Львівська друкарня продовжує традиції вітчизняного друку, але її діяльність не є формальним наслідуванням друкарської практики. У перших своїх виданнях друкарня Львівського братства спробувала реформувати церковнослов'янський кириличний шрифт.
Перші видання Львівського братства були оздоблені досить скромно ("Граматика", 1591 p.). Але вже в наступних виданнях ("Часослов", 1609, "Бесіди Іоанна Золотоустого о воспитании чад", 1609 р.) з'являється новий елемент оздоблення — сюжетно-фігурна гравюра.
20. Охарактеризуйте Києво-Могилянську добу і її роль у розвитку культури хvіі ст.
Велику роль в розвитку української культури відіграла Києво-Могилянська академія. Наприкінці 17 століття було декілька спроб закрити академію (зокрема після пожежі 1666р.). Лише за царя Федора становище академії покращилося, у 1701 році Колегія була перейменована в Академію, їй дано право володіти маєтками, призначено щорічну субсидію у розмірі 1000 золотих.
Важливою була діяльність у справі відродження академії гетьмана Івана Мазепи. Мазепа був меценатом і опікуном академії: він збудував для неї новий будинок, новий Братський собор, в якому відбувалися урочисті служби, часто відвідував академію, бував на диспутах тощо.
В ці часи в академії працювали такі видатні професори, як Степан Яворський, Йоасаф Прокопович, енциклопедист Теофан Прокопович (спеціаліст у галузі теології, філософії, літератури, математики, астрономії тощо) та інші.
Навчання було побудовано за зразком єзуїтських польських колегій. Було 7 - 8 класів, які поділялися на три цикли: нижчий - граматичний (інфіма, граматика та синтаксис), середній - риторичний(піїтика та риторика) та вищий - філософський (діалектика, логіка та теологія). Останній клас був розрахований на 4 роки. Мова навчання - латинська, крім того вивчали грецьку та старослов'янську. Академія мала у своєму складі одну з найбільших бібліотек, де були зібрані багато книг, рукописів, хронік.
У Академії навчалися племінники Мазепи та діти старшини: Ломиковського, Горленка, Данила Апостола, Ханенка, Лизогуба та інших. Також тут вчилися і іноземці: Б.П. Шереметєв, син Патрика Гордона.
За 150 років свого існування в Академії навчалося бл. 25000 українців. З цієї кількості вийшли тисячі освіченого духовенства та більша частина свідомої інтелігенції, яка протягом 18 століття займала урядові місця.
Академія була також науковим осередком: її професорів та вихованців запрошували до Московії, а пізніше - до Російської імперії. Наприклад, Синод у своєму складі мав вихованців академії: Ст. Яворський, Т. Прокопович, А. Лопатинський та інші. З 1721 по 1750 р. більше 200 вихованців зайняли високі посади вРосії
21. Що таке козацький літопис, які літописи ви знаєте? Їх роль у культурному розвитку XVII ст.
Коза́цькі літо́писи — історико-літературні твори 2-ї половини XVII — середини XVIII століття, присвячені козацьким війнам. Цінні джерела для дослідження вітчизняної історії і важливі пам'ятки літератури. Мова більшості літописів —книжна, близька до народнорозмовної.Особливе значення серед літописів 2-ї половини XVII — початку XVIII століття мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси їх умовна назва — «козацькі», «козацько-старшинські» літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються.До наших днів дійшли три найвизначніші козацькі літописи — Самовидця (про події 1648 — 1702 років, вірогідний автор — Роман Ракушка-Романовський), Грабянки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 — 1700 років).В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-1654 років, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції, Молдови, Туреччини та інших держав.Джерелами козацьких літописів були давні українські літописи, власні спостереження, спогади сучасників, документальні матеріали (урядові офіційні і приватні листи, акти, грамоти, універсали), твори чужоземних істориків, народні легенди, перекази тощо.
У 30-х pp. XVIII ст. Ізмаїл Срезневський склав «Короткий опис Малоросії» (рос. мовою) про події від Київської Русі до скасування гетьманства в 1734 році.У 1765 році Петро Симоновський скомпонував «Краткое описание о козацьком народЂ» з описом подій від найдавніших часів до 1751 року.Автором «Летописца или описання краткого знатнЂйших дЂйств и случаев» про події в Україні з 1506 по 1737 рік був, імовірно, Яків Лизогуб.
У 1770 у Прилуках полковий обозний Степан Лукомський склав «Зібрання історичне» з описом подій в Україні у XIV — XVI столітті.Літописно-історичні праці про Україну писали також зарубіжні автори — Гійом Боплан, К. Гаммердерфер, Йоган Енгель, С. Зарульський, О. Рігельман та інші.
22. Роль православної церкви в козацькому житті.
Областю самобутнього функціонування православної церкви на українських землях здавна була Запорізька Січ. Відмовившися від відтворення в козацькому товаристві багатьох законів, норм, відносин, притаманних позасічовому суспільству (нерівність, кріпацтво, шлюбне життя та ін.), козаки, однак, перенесли в новозасноване ними товариство майже в повному обсязі релігійне світосприйняття й світорозуміння. В межах запорізьких вольностей релігійно-церковна зорієнтованість козаків мала свої, інколи досить істотні особливості і була нерідко дійовішою, аніж царські укази чи гетьманські грамоти. В деяких випадках релігійні норми, приписи виявлялися чи не єдиними ефективними регуляторами розбурханої, далеко не завжди дисциплінованих і керованих козацьких мас.