42. Облік відпусток. Облік допомоги в разі тимчасової непрацездатності

ЗУ «Про відпустки» встановлено видм відпусток:

1. щорічні відпустки

• - основна

• - додаткова за роботу у шкідливих умовах

• - ін.. додаткові

• 2) Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням

• 3) Творчі відпустки

• 4)Відпустки для підготовки у змаганнях

• 5) Соціальні відпустки

• - по вагітності та пологам

• - по догляду за дитиною до 3-х років

• - додаткові відпустки працівникам що мають дітей

• 6. Відпуски без збереження ЗП (2 тижні)

• 7. За колективним договором

• 8.Інші види відпусток

Мінімальний термін щорічної відпустки 24 календ дні за відпрацьований рік.

Право на відпустку повної тривалості виникає через 6 міс з дня зарахування на роботу на підприємстві.

В праві на дострокову повну щорічну відпустку не можна відмовити:

- жінкам по вагітності та пологам

- жінкам з 2 і більше дітьми до 15 років та дітьми-інвалідами

- інвалідам

- працюючим у віці до 15 років

- Чоловікам, дружини яких знаходяться у відпустці по вагітності та пологам

- Сумісникам (одночасно з відпусткою з основним місцем роботи)

- Працівникам-студентам які успішно навчаються у навчальних закладах

Загальна тривалість щорічної відпустки (основної та додаткової) не може перевищувати 59 календ днів.

Нарахування відпускних:

Сума відпускних = сума заробітку за останні 12 місяців або за менший фактично відпрацьований час / кількість календарних днів року (за винятком святкових і неробочих днів)

Підставою для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності є лікарняний листок виданий:

• Лікуючим лікарем державних і комунальних закладів охорони здоров’я

• Лікуючим лікарем стаціонарів протезно-ортопедичних установ Міністерства праці та соціальної політики України

• Лікуючим лікарем туберкульозних санаторіїв

• Фельдшером у місцевостях, де відсутній лікар

Перші 5 днів непрацездатності оплюється за рахунок установи ( КЕКВ 1111), за інші дні – за рахунок ФСС (КЕКВ 1120)

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня з/п є 6 календарних місяців.

Розмір допомоги визначається виходячи з середньоденної з/п та кількості робочих днів непрацездатності.

Середньоденна з/п визначається діленням нарахованої з розрахунковий період з/п на кількість відпрацьованих у цьому періоді робочих днів

Сума допомоги залежить від страхового стажу і визначається з врахуванням коефіцієнтів:

- до 5 років – 0,6 серед. з/п

- 5-8 років – 0,8 серед з/п

- більше 8 років – 100%

44. Облік утримань із заробітної плати.

Відрахування із заробітної плати працівників бюджетних установ не мають якихось особливостей порівняно з відрахуваннями із зарплати працівників виробничої сфери. Вони здійснюються на загальних підставах відповідно до чинного законодавства. Усі відрахування поділяють на обов'язкові та добровільні. Останні здійснюють за заявами (згодою) працівників.

До обов'язкових відрахувань належать:

1. ПФО;

2. ЄСВ;

3. за виконавчими листами суду, приписами нотаріальних органів, рішеннями адміністративних органів про відрахування штрафів, повідомленнями контролюючих органів про накладеш штрафи на посадових осіб, надлишково виплачені суми авансів тощо.

До відрахувань за заявою працівника належать:

1. членські профспілкові внески (1% від суми заробітку);

2. невикористані і не повернуті вчасно підзвітні суми;

3. за товари, продані в кредит;

4. погашення наданих позик;

5. безготівкові перерахування па особові рахунки в банках;

6. безготівкові перерахувати внесків за договорами добровільного страхування і т. ін.

Згідно із законодавством загальна сума обов'язкових відрахувань із заробітної плати працівників не повинна перевищувати 20%, а в окремих випадках - 50% суми зарплати, що належить до виплати працівникові.