Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Teoria_96_voprosov_GOS.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
705.02 Кб
Скачать
  1. Деталізація та його роль в аналітичному дослідженні.

Більшість показників, що характеризують роботу підприємств, підсумкові. В них взаємознищуються від'ємні і додатні відхилення. Розкладання підсумкових показників дає змогу побачити серйозні відмінності і різноманітність первісних показників. Тому виникає потреба йти від загальних показників до деталізованих, послідовно розчленовуючи загальні показники на складові. Такий аналітичний засіб називають деталізацією. Розчленування складних явищ на більш прості, або складові, здійснюється за такими основними напрямками: утворюючими факторами, якісними ознаками, підрозділами та часом. При проведенні аналізу тією або іншою мірою деталізуються всі загальні показники, які характеризують діяльність підприємства. Проте це не означає, що в кожному випадку проводиться глибока деталізація кожного показника або фактора. З метою зменшення трудомісткості аналізу застосовують принцип головної ланки, який дає змогу із всієї сукупності інформації відокремити найбільш важливу, яка і піддається достатньо глибокій деталізації. Наприкінці слід зауважити, що деталізація є не що інше, як одна з форм прояву аналітичного методу.

  1. Сальдовий прийом, його можливості застосування в економічному аналізі.

Сальдовий і балансовий прийом застосовується коли відомі деякі однорідні показники і є можливість через них визначити значення інш. показників чи факторів, перевірити їх взаємозв’язок. Сальдовий прийом викор-ся для аналізу фін. стану під-ва та перевірки вірності розрахунків, виконаних прийомом ланцюгових підстановок, абсолютних чи відносних різниць, тощо.

Часто застосовують сальдовий метод як різновид балансового методу. За цим методом можна визначити величину останнього фактора, якщо вже відомі сумарний вплив усіх інших (крім нього) факторів і загальна зміна результатив­ного показника. Сальдовий метод доречно використовувати там, де прямий розрахунок впливу будь-якого фактора є технічно складним або не зручним з інших міркувань (занадто трудоміс­ткий тощо).

Проте слід дуже обережно користуватися цим методом, оскіль­ки будь-який прорахунок на попередніх етапах автоматично при­зводить до помилки на останній стадії розрахунку. До речі, ця помилка має системний характер і зберігає загальний баланс по­казників або факторів.

21. Елімінування в економічному аналізі. Відносні різниці.

Елімінування означає усунення, виключення впливу всіх, крім одного, факторів на величину результативного показника. Цей прийом виходить з умовного визнання того, що всі факто­ри змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюєть­ся один, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються два; потім три і т.д. за незмінних інших. Це дає змогу визначи­ти вплив кожного фактора на величину досліджуваного показ­ника окремо.

В аналітичній практиці широко застосовуються такі прийоми елімінування:

  • спосіб ланцюгових підстановок;

  • спосіб абсолютних різниць;

  • спосіб відносних різниць;

  • індексний спосіб.

Спосіб відносних різниць. Цей спосіб, як і попередній, вико­ристовується для вимірювання впливу факторів на результатив­ний показник тільки в таких моделях, де результативний показ­ник представлений у вигляді добутку факторів (типу У = Х1Х2) та в комбінованих моделях типу У = (Х1 – Х2) Х3. Він значно прос­тіший за спосіб ланцюгових підстановок, що за певних умов ро­бить його досить ефективним. Цей спосіб відрізняється від попе редніх тим, що розрахунки впливу факторів на досліджуваний показник проводяться виходячи з відносних показників їх зміни, що виражені у відсотках або коефіцієнтах.

Розглянемо методику розрахунку впливу факторів за допомо­гою цього способу для моделі типу У = Х1Х2Хз.

Спочатку необхідно розрахувати відносні відхилення фактор­них показників за формулою:

X1 - Х°

ΔХ% = 100% .

Х°

Згідно зі способом відносних різниць для визначення впливу першого фактора на результативний показник необхідно базис­не значення результативного показника помножити на відносне відхилення першого фактора, яке виражене у відсотках, і поді­лити на 100. Для спрощення розрахунків відносне відхилення фа­кторів доцільно розраховувати в коефіцієнтах:

ΔУх1 = (У0*ΔХ1%)/100

Вплив другого фактора визначається множенням базисного значення результативного показника, скоригоеаного на вплив дії першого фактора (позитивний вплив додається, негативний віднімається), на відносне відхилення другого фактора, що ви­ражається у відсотках, і результат поділити на 100:

ΔУх2 = (У0+ΔУх1)*ΔХ2% /100

Вплив третього фактора (і всіх наступних) визначається аналогічно: базисне значення результативного показника коригу­ється на результат дії першого та другого факторів (додається чи віднімається залежно від напрямку дії) і отриманий резуль­тат множиться на відносне відхилення третього фактора:

ΔУх3 = (У0+ΔУх1+ ΔУх2)*ΔХ3% /100

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]