62.Аналіз руху грошових коштів.

Фін благополуччя підпр-ва багато в чому залежить від потоку грош коштів, що забезпеч-ть покриття їх зобов'язань. Грош кошти – це готіка, кошти на рах-х в банку та депозити до запитання. Рух грош коштів певного напрямку чи виду дія-ті назив-ть грош потоком. Розрізн-ть 2 осн види грош потоків: звичайний (всі суми різняться за величиною) та ануїтет (всі суми рівновеликі). Виділяють 3 осн види аналізу грош потоків:

попередній – здійсн-ся на стадії укладання договорів (контрактів). Особливо старанно аналіз-ся інвестиц проекти і лізингові контракти. По ним здійсн-ся послідуючий (ретроспективний) аналіз. Ретроспективний і перспективний аналізгрош потоків здійсн-ся в цілому по підпр-ву з метою вивчення їх динаміки, можливостей внутр фін-ня, визначення перспективної плат-ті.

Коеф-т грош потоків фокусує свою увагу на витратах грошей як найліквідн з активів і визначає кільк-ть днів, яку можна покрити проектом за рах-к власних грош надходжень:

КГП=гроші та еквівалент + рах-ки до отримання/річна потреба в грошах

Крім того аналіз може бути як внутр, так і зовн. Для останнього інформаційною базою виступає форма №1, №2 і особливо "Звіт про рух грош коштів". Останній склад-ся на основі м-ду потоку грош коштів і який дає відповідь на питання про вміння підпр-ва розпоряджатися коштами. За умов відсутності звіту про грош потоки та його аналогів рух грош потоків може бути визначений розрах-м шляхом за допомогою прямого чи опосередкованого методів. Прямий використ-ся при внутр аналізі. Його суть полягає в прямому співставленні надходжень ГК та їх вибуття. Прямий метод спирається на розрах-к прибутку (виручка від реаліз прод, аванси отримані та ін) і відтоку (оплата рах-ів постач-ів, повернення отрим короткост кредитів і позик і ін) грош коштів, т.б. вихідним елементом явл виручка. Непрямий грунтується на ідентифікації та обл операцій, які пов'язані з рухом грош засобів, і послідовному коригуванні чистого приб, т.б. вихідним елементом виступає прибуток. Другий м-д використ-ся в основному при зовн аналізі.

63. Аналіз рентабельності окремих видів продукції. Фактори, що впливають на рентабельність продукції.

До показників рентабельності продукції відносять:

1. Рентабельність окремих виробів — розраховується як від­ношення прибутку від виробу до собівартості самого виробу.

2. Рентабельність реалізованої продукції — розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (або чистого при­бутку) до виручки від реалізації* продукції.

3. Рентабельність виробництва — розраховується як відно­шення прибутку від реалізації до вартості основних фондів і ма­теріальних оборотних коштів.

Показники рентабельності визначаються в коефіцієнтах або у відсотках і показують частку прибутку в кожній грошовій одини­ці витрат, або частку товарної продукції в собівартості продукції.

Показники рентабельності можна розраховувати і за окреми­ми структурними підрозділами, і за видами діяльності.

Показники рентабельності використовують для оцінки резуль­татів діяльності підприємства, його структурних підрозділів, у ціноутворенні, інвестиційній політиці, для порівняльного аналізу споріднених підприємств, що виробляють таку саму продукцію, для вибору варіантів формування асортименту і структури про­дукції, аналізу раціональності виробництва продукції.

Завданнями аналізу рентабельності є:

—оцінка виконання визначених параметрів (плану, прогнозу тощо);

— вивчення динаміки показників;

—визначення факторів зміни їх рівня;

—пошук резервів зростання рентабельності;

—розробка заходів для використання виявлених резервів.

Зміна рентабельності окремих видів продукції відбувається під впливом різних факторів:

1. Ціна реалізації:

- якість продукції;

- попит ринку;

- показники інфляції;

2. Собівартість виробу:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі трудові витрати;

- непрямі витрати.

Рентабельгість окремих видів продукції:

R_i = (Ц-С)/С*100