68. Аналіз інвестиційної діяльності.

У процесі аналізу необхідно враховувати такі особливості ін­вестиційної діяльності:

• обмеженість фінансових ресурсів;

• можливість вибору альтернативних проектів;

• значний вплив фактора ризику.

За об'єктом вкладень інвестиції поділяються на фінансові та реальні.

Фінансові інвестиції — це вкладення коштів у різноманітні фінансові інструменти, такі як цінні папери, депозити, цільові банківські вклади, паї, частки, вкладення в статутні фонди інших підприємств.

Реальні інвестиції — це вкладення коштів у матеріальні та нематеріальні активи. До матеріальних об'єктів інвестування на­лежать: будинки, споруди, обладнання, дорогоцінні метали, ко­лекції, інші товарно-матеріальні цінності. До цієї групи включа­ють інвестиції у відтворення й приріст основних фондів, які здій­снюються у формі капітальних вкладень.

Для внутрішніх суб'єктів аналізу найважливішим завданням є обґрунтування та вибір найефективнішого напряму інвестування коштів. На початковому етапі аналізується доцільність вкладення коштів у реальні та фінансові інвестиції. Залежно від результатів аналізу вибирають один із напрямів проведення інвестиційних опе­рацій або визначають оптимальне їх поєднання. Методика аналі­зу дохідності та ризику інвестиційних операцій залежить від спе­цифіки об'єктів дослідження, тобто від того, чи є це виробничі проекти, чи фінансові інструменти.

Після того, як вибір зроблено і реалізація інвестиційного проекту (капітальні вкладення) почалася, або були придбані певні цінні папери, завдання аналізу полягає у виявленні можливих відхилень від запланованого сценарію та обгрунтуванні коригую­чих управлінських рішень.

Після завершення інвестиційної операції необхідно проаналі­зувати її фактичну ефективність та виявити причини відхилень^ від запланованої або очікуваної ефективності. Результати такого аналізу допоможуть підприємству в майбутньому адекватно оці­нювати свої можливості та приймати обґрунтовані управлінські рішення. Отже, в процесі аналізу інвестиційної діяльності під­приємства застосовуються всі види аналізу: попередній, операти­вний, ретроспективний.

69. Аналіз обсягів і динаміки виробництва продукції.

Аналіз обсягів виробництва продукції зазвичай починають з оцінювання того як виконано план виробництва в цілому по підприємству і за основними виробничими одиницями; якими були рівні виконання по місцях і кварталах звітного періоду. Визначають причини можливих невдач і встановлюють винних у цьому осіб.

Враховуючи складне економічне становище в країні, повсюдний спад виробництва, особливу увагу доцільно приділити вивченню динаміки обсягів вивченню динаміки обсягів випуску продукції на підприємстві. При цьому найдоречнішим є використання натуральних вимірників обсягів випуску продукції, оскільки це дає змогу запобігти перекрученням, які спричинює інфляція. Якщо ці вимірники не можна використати, то обсяги визначають у незмінних цінах.

Аналізуючи динаміку обсягів виробництва, треба обов’язково визначити, які фактори спричинили таку тенденцію, і відокремити ті, що діяли на народногосподарському рівні, тобто були зовнішніми.

Проте внутрішні фактори потребують не меншої уваги. Обсяг виробництва можна збільшити, використовуючи більш дорогі матеріали і відповідно підвищуючи ціну виробів або, навпаки, збільшуючи у складі рецептур дешеві компоненти і спрямовуючи зекономлені дефіцитні матеріали на додатковий випуск продукції.

Усі заходи щодо розвитку спеціалізації та кооперації також помітно впливають на обсяги виробництва. Регулювання рівня якості та зміни асортименту були найуживанішими засобами збільшення обсягів виробництва на підприємствах і в цілих галузях промисловості колишнього СРСР. до речі, сучасний ринок України ефективно бореться з цими «хитрощами» зниженням (вимушеним) попиту.