49. Методика оцінки фінансового стану підприємства

Аналіз балансу (Б) починається з визначення зміни сум Б, а також побудови Б. в агрегованому (ущільненому) вигляді, тобто з побудови Б. за основними розділами і деякими важливими групами статей. На основі агрегованого Б. здійснюється аналіз структури майна під-ва. Розглядаючи аналітичний Б. активу й пасиву, можна одержати низку важливих хар-к фінансового стану під-ва. Зокрема: - заг. вартість майна під-ва — валюта, або підсумок Б.; - вартість необоротних активів — підсумок розділу І активу Б.; - вартість оборотних активів — підсумок розділу II активу Б.; -розмір ДЗ — рядки 160—210; -суму вільних грошових засобів — рядки 230—240; - суму поточних ФІ — рядок 220; -суму вит. майб. пер.; -величину ВК — розділ І пасиву Б.; -розмір наступних витрат і платежів — розділ II пасиву Б;-суму довгострокових зобов'язань — розділ ІІІ пасиву Б.; -суму поточних зобов'язань — рядки 500—610; -суму доходів майб. пер. — рядок 630. Горизонт. аналіз цих показників дозволяє встановити їх абс. відх. та темпи зрост. за аналізований пер.. Напр., динаміка вартості майна дає можливість виявити по­тужність під-ва. Але поряд із горизонт. аналізом важливе значення для оцінки фінансового стану має також вертикальний (структурний) аналіз активу й пасиву Б. Прикметами «позитивного» Б. з погляду підвищення ефективності можна назвати наступні показники: - коеф. поточ. ліквідності; -заб-сть під-ва власними оборотними засобами; -зрост. ВК; -ДЗ перебуває в рівновазі з розміра­ми КЗ; - відсутність збитків, простроченої заборгованості банкам, бюджету; -запаси й витрати не повинні перевищувати мінім.джерел їх фор-ня (власних оборотних засобів, довгостроко­вих кредитів і позик, короткострокових кредитів і позик).

50. Аналіз асортименту продукції. Як вивчають ступінь його оновлення на п-ві?

Під асортиментом розуміють перелік вироблюваних видів продукції їз зазначенням обсягів випуску. Вужчим поняттям є номенклатура випуску, яка хар-є тільки обсяг, різноманітність прод., що виробляється. Стр-ра – співвідношу. окремих виробів у заг. обсязі в-ва, виражене здебільшого у %. Зміна асор-ту порівняно з планом спричинює асортиментні, а стр-ри випуску – стр-ні зруш. Роз-нок показн. виконання плану з асор-ту здійсн. 3-ма способами: 1) спосіб «найменшого числа»-полягає у виборі меншої з двох сум. Береться факт. сума, але за умови, якщо вона не перевищує планового зав-ня.; 2) як заг. показник беруть найм. серед усіх виробів % викон-ня плану.; 3) полягає у знаходженні спввіднош. к-ті виробів з повним вокон-м плану й к-ті планових позицій. Цей показник пов’яз. із номенклатурою прод, звідси і його назва – коеф. номенклатурності. Оновлення асор-ту – процес заміни застаріл. зразків прод. на сучасніші та техн. досокналіші або випуск принципово нової прод-ї. Коеф. оновлен. асот-ту розрах-тя як відношення к-ті нових виробів до заг. к-ті прод. Проте його логічніше визначати як частку вироблених нових видів продукції (у грошовому вираженні) до загальної варто­сті товарної продукції. Перспективним напрямом аналізу є розрах-к частки прод., яка має товарні знаки, за реєстр.у вітчиз. і міжнарод. орг-ціях. Наявність товарн. знака на якусь прод. і захист його на споживчому ринку свідчать про оригіналь­ність виробу, його високу та стабільну якість. Слід також ураховувати, що прод. з добре відомими това­рними знаками, яка має сталий попит, — це об'єкт постійного копіювання і навіть фальсифікацій. Тому потребують обов'язко­вого розв'язання проб., пов'язані із захистом тов. марки, у т. ч. в судовому порядку. Під час аналізу асор-ту продукції, що її випускає під-во, необхідно враховувати, наскільки цей асор-т є тра­диційним, які нові види товарів сам ост.розроблено і впрова­джено у вир-во, а які вироблено за ліцензіями або за співучасті інших фірм. Дуже корисним для оцінки асор-ту був бі розрах-к допоміжних показників – к-ті застрілих зразків прод., яку випускає п-во, та відповідної частки осягу тов..прод.

51. Аналіз показників використання виробничого обладнання. Всі показники використання основних засобів звичайно ділять на дві групи: *показники екстенсивного використання; *показники інтенсивного використання.

Показники першого типу характеризують роботу устаткування за часом або за кількістю (охопленням). Показники другого типу пов’язані з його виробітком, тобто визначають рівень використання потужності. Останні показники обов’язково мають одиниці виміру (гривні, штуки, метри і т.д.). У процесі аналізу досліджуються склад і структура календарного фонду верстатного часу, співвідношення наявного, встановленого і діючого устаткування. Коефіцієнт змінності роботи (Коеф. змінності роботи обладн. за часом= кільк. відпрац. машино-змін одиницею обладнання/ число машино-днів (діб)) устаткування дозволяє порівняти цей показник з планом, вивчати в динаміці та в порівнянні з іншими спорідненими підприємствами. За наявності інформації аналізують також склад і використання виробничих та допоміжних площ. Особливу увагу завжди звертають на розрахунки й аналіз показника фондовіддачі (фондомісткості продукції). Фондовіддача = Обсяг товарної продукції, тис. грн./ Середньорічна вартість основних вироб­ничих фондів, тис. грн. Необхідно розібратися у тенденціях її зміни і вивчити фактори, які на неї впливають.

Нарешті, слід перейти до аналізу використання окремих типів устаткування і машин. Недоліки в його використанні можуть бути пов’язані: 1) з наявністю диспропорцій у діючому парку верстатів; 2) зі змінами асортименту структури випуску продукції, а отже і потреб у тих або інших видах устаткування; 3) з рівнем забезпеченості матеріально-технічними ресурсами і кваліфікованою робочою силою; 4) з технічним станом, якістю ремонтів і догляду за устаткуванням; 5) з іншими причинами.

52. Як проводиться експрес – аналіз фін.стану п-ва Метою такого аналізу є наочна і проста оцінка фін. стану і динаміки роз-ку госп. суб.. В процесі аналізу можна запропонувати розрах-к різних показників і доповнити його методами, які базуються на досвіді і кваліфікації спеціаліста. Експрес-діагностика дає миттєвий погляд на ситуацію в компанії і призначена для пошуку і виділення найбільш важливих і складних проблем у керуванні фінансами. Її основною задачею є звуження масштабів пошуку проблем і їхнього вирішення. Цей вид аналізу припускає незначні витр. часу для одержання рез-ту і наступне провед. додат. аналіт. досліджень по виділених напрямках. Експрес-діагностика під-ва припускає вивч. поточ.(тактичних) аспектів ді-ті компанії. Схема експрес-аналізу і побудови Звіту: 1. Оц. і аналіз ек. потенціалу під-ва. 1.1.Оц. майнового стану.1.1.1. Вертик. аналіз балансу.1.1.2. Горизонт. аналіз балансу. 1.1.3. Аналіз якісних змін у майновому стані. 1.1.4. Аналіз стр-ри і динаміки оборотних коштів. 1.2. Оцінка наявності негат. статей у звітності. 1.3. Оц. фін. стану. 1.3.1. Оц. ліквідності. 1.3.2. Оц. фін. стійкості. 2. Оц. і аналіз рез-тів фін.-госп. діяльності п-ва. 2.1. Оц. ділової активності. 2.2. Оц. Рентаб.. 2.3. Оц. положення на ринку цінних паперів. 2.4. Верт. аналіз фін. рез-тів. 2.5. Комплексна оцінка рез-тів д-ті по методиці “Дюпон” 3. Висновки та рекомендації.

Фін. блок експрес-діагностики являє собою набір універсальних показників, що розрах-ся на базі осн. форм бух.звітності. Вище приведені основні аспекти аналізу показників, які необхідно оцінити в ході експрес-діагностики. Вони описують різні сторони д-ті компанії, дозволяючи визнач. найбільш серйозні її проб.. Дуже важливо розглядати всі показники в динаміці, оскільки це дає можливість зіставити дані й оцінити тенденції їхньої зміни.