33.Два шляхи утворення дод.Вартості

Норма додаткової вартості — відношення додаткової вартості до змінного капіталу, виражене у процентах. Її формула, де т — додаткова вартість; v — змінний капітал; м— норма додаткової вартості. Джерелом додаткової вартості є додаткова праця найманого робітника, яка затрачається протягом додаткового робочого часу. З кількісної точки зору відношення додаткової вартості до змінного капіталу і відношення додаткової праці до необхідної збігаються. Норма додаткової вартості показує, у скільки разів робітник на капіталіста працює більше, ніж на себе. Це і є відносним показником.

Від норми додаткової вартості слід відрізняти її масу. Маса додаткової

вартості - це її абсолютна величина. Між масою і нормою додаткової

вартості існує функціональний зв'язок. З формули:

m1 = m / v

ля того, щоб визначити масу додаткової вартості, виробленої не одним, а

всіма робітниками даного підприємства (фірми, корпорації), необхідно

норму додаткової вартості помножити не на вартість однієї робочої сили,

а на всю величину змінного капіталу. Розрахунок робиться за формулою:

M = m / v * V , де

М - маса додаткової вартості; m - додаткова вартість, створена за день

одним робітником; v - змінний капітал, що витрачається щоденно на

купівлю однієї робочої сили; V - загальна сума змінного капіталу.

34.Технічна, вартісна та органічна будова виробництва

Вартісна будова капіталу (ВБК) є відношення вартості функціонуючих засобів виробництва (с) до вартості робочої сили (v), що здійснюють функціонування засобів виробництва в процессі створення продукції

C\V=ВБК

Вартісна будова капіталу розкриває соціально економічний бік виробничих відносин в процесі створення матеріальних та інших благ.

Технічна будова капіталу (ТБК) – це відношення засобів виробництва до технічного рівня робітничих, що обслуговують цю техніку

C\V=ТБК

Технічна будова капіталу розкриває технічний рівень суспільного виробництва, тобто рівень техніки й технології, що використовується в процесі виробництва, та рівень кваліфікації робітничих, які обслуговують цю техніку.

ОБК – це вартісна будова капіталу, яка визначається його технічною будовою та адекватно відображає зміни в його технічній будові.

C\V=ОБК

Або: ОБК – це вартісна будова капіталу, абстрагована від тих змін постійного (С) та змінного (V) капіталів, що викликані зміненням вартості (ціни) та не відображають зміни технічної будови капіталу або кількісно не відповідають його зміні. Наприклад, якщо відношення змінилося (збільшилося) в зв'язку з тим, що підвищилася якість обладнання, удосконалилися технології, то така зміна характеризує зростання ОБК.

35.Постійний та змінний капітал і його роль

Постійний капітал — частина фізичного капіталу, яка бере участь у процесі праці своїм речовим змістом, є при цьому фактором виробництва, але не залучається до процесу збільшення вартостей, не змінює величини своєї вартості і відповідно не створює додаткової вартості, а переноситься конкретною працею на новостворений продукт у формі амортизації.

Змінний капітал — частина капіталу, авансована на придбання робочої сили, яка змінює свою вартість у процесі виробництва, тобто не тільки відтворює власний еквівалент, а й створює своєю працею завдяки синергічному ефекту додаткову вартість. Великий вплив на норму прибутку має вартісна будова капіталу, тобто співвідношення між вартістю постійного і змінного капіталів

Норма прибутку залежить також від швидкості обороту капіталу. Зростання норми прибутку за рахунок даного фактора відбувається через те, що збільшення швидкості обороту змінного капіталу веде до зростання річної маси додаткової вартості при однакових розмірах авансованого капіталу. Отже, за рівних інших умов норма прибутку прямо пропорційна числу оборотів капіталу за рік.