18.Двоякий характер праці, закладеної в товарі

Товар – це продукт праці, який вироблено не для власного споживання ви-робником, а для продажу (обміну) цього продукту на ринку. Товар має дві основні економічні властивості – споживчу вартість і мінову вартість. Для розуміння якісної сторони вартості треба взяти до уваги, що праця лю-дини в умовах товарного виробництва має двоякий характер – включає кон-кретну працю і абстрактну працю.

Конкретна праця – затрати робочого часу в певній, безпосередній формі. Скільки професій – стільки і видів конкретної праці. Конкретна праця ство-рює особливу споживчу вартість. Конкретні види праці не співставні, якісно відмінні. Проте, яким би видом конкретної праці не була зайнята людина, працюючи вона витрачає свою життєву енергію – фізичну, нервову, розумову тощо. Затрати життєвої енергії людини – те спільне, що властиве всім видам праці і становить абстрактну складову процесу праці.

Абстрактна праця – затрати життєвої енергії людини, яка витрачається на виробництво товарів. Абстрактна праця створює вартість товарів – те спіль - не, що властиве всім товарам. Вимірюється в годинах робочого часу.

Чим більш кваліфікованою (складною) є праця, тим більш інтенсивною є вона і тим більшу вартість створює в одиницю часу.

19Продуктивність та інтенсивність праці та їх вплив на величину вартості

ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ – продуктивність виробничої діяльності людини, кількість продукції, яка виробляється за одиницю часу. У гірничій промисловості є чотири методи вимірювання продуктивності праці: натуральний, трудовий, вартісний та умовних одиниць.

Інтенси́вність пра́ці — ступінь напруженості праці в процесі виробництва. Характеризується витратами фізичних та нервових зусиль, в тому числі важкістю праці, її темпом та ритмом, коефіцієнтом використання робочого часу.

20.Індивідуальні та суспільно необхідні затрати праці

індивідуальні затрати праці збігаються з суспільно необхідними, відбувається нормальний процес відтворення.

Суспільно необхідні затрати праці - це робочий час, необхідний для виготовлення товару при наявності суспільно середніх умов виробництва - умов з середнім для даного суспільства рівнем техніки, організації виробництва, умілості та інтенсивності праці.

Суспільно необхідні затрати значною мірою визначаються підприємцями, які виробляють більшу частину даного продукту. Суспільно необхідні затрати праці, або суспільно необхідний робочий час не є незмінною, постійною величиною. Вони змінюються залежно від продуктивності праці, яка вимірюється кількістю продукції виготовленої за одиницю часу.

Продуктивність залежить від багатьох факторів, насамперед від розвитку знарядь, а також від кваліфікації працівників, ступеня розвитку науки і техніки та їх використання у виробництві, організації та управління виробництвом.

21. Евол. Форма вартості

Обмін виник за перв. ладу, але був випадк.. З розвитком сусп. поділу праці відбув. перехід до повн. (розгор.) форми вартості. ,...до заг. форми вартості: товар на який обмін. ін. товари відіграє роль заг. еквіваленту.

З розвитком прод. сил відбув. перехід до єдиного еквіваленту: золото, срібло – грош. форма. Гроші –товар, що викон. роль заг. еквіва- лентту. У XVII— XVIII ст. набула поширення номіналістична теорія грошей (автори Дж. Локк, Дж. Берклі та ін.), згідно з якою долар, фунт стерлінгів тощо є лише умовними рахунковими одиницями, результатом угоди, свідомої домовленості між людьми. Отже, причиною появи грошей був суспільний поділ праці і необхідність регулярного обміну між товаровиробниками, які спеціально виготовляють продукти для обміну.

Загальний еквівалент.

13. Гроші – товар, що викон. роль заг. еквіва- ленту. Суть розкрив. в їх фун-ях: 1) міра вартос-ті – вартість товару відобр. в грошах і наз. ціною (зруч-ть вимір-я гр..од.) 2) посередник тов. обміну 3) перетвор-я грошей в скарб 4)

засіб платежу, обмін на основі векселів.

5) світ. гроші – обіг г. за межами країни. Цінні папери також є грошима.