74.Банк.С-ма Укр..

Банки є центр.фігурою кред.с-ми.Саме через них здій.основні посер.ф-ії між кред.і позич. Є б. центральні і комерц. В сукуп.і взаємодії всі банки скл. банк.с-му.У центрі банк.с-ми стоїть центр.банк.Він є емісійним, касовим та резервн. центром кр.Центр. б.В Укр..є Нацбанк.Він забезп.стаб.і збаланс.ринку екон Укр..; пров.єдину грош.пол.;визн. курс. грн.Друга част.банк.с-ми-комерц.б. та їх відділення.Свій кап.вони утв.за рах.депозитів(вкладів, позичок клієнтів).Банк.приб.є част.ДВ,ств.в проц.виробн. і перерозп.на користь грош.підпр.За спос.функц.можуть бути АТ і ТОВ. Правова осн.д-сті –ліцензія. Ком.банки був:універс.(акумул.грош.коштинас.,підпр.,зд.грош.розрах.,над.банк.посл.) і спеціалізм.(здійсн.грош-кред.операц.у вузько спец.серах.

75.Ф-ії та операц.банків.

Банки є центр.фігурою кред.с-ми.Саме через них здій.основні посер.ф-ії між кред.і позич. Є б. центральні і комерц. Ком.банки був:універс.(акумул. грош.кошти нас.,підпр.,зд.грош.

розрах.,над.банк.посл.,кер.грош-кред.обігом) і спеціалізм. (здійсн.грош-кред.операц.у вузько спец.серах.(кооперат.,сільс.,іпот.,експ.-імпорт.).Ф-ії НБУ: -здійсн.єдин. держ.пол.у сфері грош.обігу і кредит.;-моноп.право на випус(емісію)грошей;-коорд.д-сть банк.с-ми в кр.; -устан.курс.нац.

грош.один.;-над.кредити комерц.б.;регул.розміри банк.

відсотк.ставок.;-зберіг.грош.кошти резерв.б. Ф-ії комерц.б.: -розміщ.грош.вкладів і кред.; здійсн.грош.розрах.за доруч.клієнта; зберіг цінностей сейах;здій. траст.операц.;зд.випуск,куп.,прод.,зберіг. плат.докум.,цін.паперів,а також опер.з ними.

76.Агр.Відн.Та їх специфіка.

Агр..відн.-це сист.екон.відн.,що виник.між людьми з приводу викор.землі та виробн,розп.,обміну та спож. с\г прод. В основі агр..відн.лежать форми власн.на землю.В Укр. прив.,колект.,держ.та особисте.підсобн.господ. Особл. с\г: -земля най гол.спосіб вир.;-земля спец.засіб вир. і якщо вірно її викор., то прод.землі зростає;-землю неможл.кільк.збільшити; -виробн.зал.від прир.-клім.умов; -характ.неспівпадіння часу вир.з роб період. В с\г дод.прод.под.на 2 астини:1.типов.дод.прод,який вигот.і в ін.галуз.; 2.надлишк.дод.

прод.,що утв.в окрем. зонах на основі диференціююч. прир.фактор. Спостер.особл.кругообігу основн.і оборот.фондів.Вони не завжди проход.стадії обігу.

77.Зем.Рента та орендна плата.

Земе́льна ре́нта — дохід, який отримують землевласники, реалізуючи власність на землю. Причиною виникнення визнається існування монополії на землю як об'єкт господарювання. Земельна рента — нетрудовий тип приватної власності на засоби виробництва.

Розрізняють такі форми земельної ренти:

диференційна рента І-го роду — диференціація земель за їх якістю;

диференційна рента ІІ-го роду виникає при послідовних вкладеннях капіталу та праці в одну і ту ж ділянку землі;

абсолютна рента утримується власником землі з орендарів незалежно від родючості земель і їх місцезнаходження;

монопольна рента виступає у вигляді додаткового доходу, який утворюється внаслідок перевищення ціни товару над його вартістю, коли даний товар вироблений у сприятливих умовах, що дають можливість виробляти рідкісні види продукції й за рахунок цього встановлюють на них монопольно високі ціни.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

78.Диференц.рента 1 і 2.В с\г утв.надприбуток,так як і в промисл.,тобто це різниця між суп.і індив.ціною виробн.Але в пром.надприб.має тимч.характ.В с\г він може існувати постійно.Прич. цього є своєрідна моноп.на землю,як на об’єкт господар.Таким чином,прич.утв.дифер.ренти і 1,і 2 порядку є моноп.на землю,як на оюєкт господар.Отож,дифер.рента- це різн.між суп.ціною виробн.,що визнач.затратами виробн.на гірших землях і індив.ціною виробн.на кращ.і серед.землях. Умовою дифер.р.1 є наявність не однак.за родючістю земель,тобто прир. родючість,а також не однак.місце розташ.від ринку збуту.