7.Економ т., економ.Політика.Е.Т. Та право

Економічна теорія — наука про основні закономірності розвитку економічної системи, поведінку людини і груп людей у виробництві, розподілі та споживанні життєвих благ з метою задоволення потреб при обмежених (рідкісних) ресурсах, що породжує проблему економічного вибору і конкуренцію за їх використання. Це наука, яка вивчає економічні закони і економічні відносини.

Економі́чна полі́тика — система заходів, здійснюваних державою та її владними структурами або іншими особами, спрямованих на регулювання економічних процесів.

Економічна політика повинна базуватися на певних принципах:

принцип науковості

принцип комплексності,

принцип збалансованості,

принцип конкретно-історичного підходу,

принцип альтернативності, який передбачає врахування різних варіантів розвитку.

8. Екон. Прогрес-

результат діяльності людей, їх праці, соц. активності.Руш. сили ек. прогресу: 1) (10)) діями людей рухає суперечність – форма зв’язків і відносин між протил. сторонами, їх елементами, властивос- тями, що вираж. 1 і ту ж суть. Важ. джерелом сусп. розвитку є суп-ть між прод. силами і вироб. відносинами (розвиток прод. сил вплив. на роз-к вир. від-н, і навпаки)

2) вир. відносини : супер-ті між різ. Формами власності, чим біл. таких форм власності у межах пев. способу вир-ва, тим сил. сили і джерела ек. прогресу.Виріш-я супер-ей: 1) привед-я у відпов-ть в\в і прод. сил 2) ек. криза 3) госп. механізм, діял-ть держави 4) зміна формації(розрив 1) )

3) конкур-я 4) екон. інтереси(заг,кол,особ)

9.Економічні потреби і економ. Інтереси

Економічні інтереси - це усвідомлені потреби (умови) існування різних суб'єктів господарювання. Генезис інтересу полягає у відборі свідомістю найважливіших потреб для задоволення, їх реалізації. Економічні інтереси - це причина та умова взаємодії й саморозвитку економічних суб'єктів.

Економічні інтереси можна класифікувати і за іншими критеріями:

* за ознакою важливості розрізняють інтереси головні та другорядні;

* за часовою ознакою - поточні та перспективні;

* за об'єктом інтересів - майнові, фінансові, інтелектуальні, інтереси режиму праці та вільного часу, комфорту, умов праці й життя;

* за ступенем усвідомлення - дійсні та помилкові.

Економічні потреби - це частина суспільних потреб, задоволення яких пов'язане з функціонуванням суспільного виробництва, включаючи виробничу і невиробничу сферу.

Задоволення економічних потреб відіграє неоднакову роль у відтворенні здібностей людини. В зв'язку з цим виділяють:

* фізіологічні (матеріальні) потреби, з (продукти харчування, одяг, взуття, житло, товари господарсько-побутового призначення);

*духовні потреби, (одержання освіти, підвищення кваліфікації,

*соціальні потреби, (охорона здоров'я, сімейно-побутові умови, умови праці, транспорт, зв'язок ).

За способом задоволення виділяють:

- індивідуальні - це потреби в одязі, житлі, їжі та ін.;

- колективні - (підвищення кваліфікаційного рівня працівників, будівництво спільних баз і будиночків відпочинку,

- суспільні - це потреби у забезпеченні громадського порядку,

За ступенем реалізації потреби можна класифікувати на:

- абсолютні потреби - визначаються максимально можливим обсягом виробництва матеріальних благ і послуг які могли бути спожиті суспільством;

- дійсні потреби - відповідають рівню розвитку економіки певної країни;

- платоспроможні - потреби, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін