63. Зношування основго капіталу.Амортизація.

У процесі кругообігу основний капітал зазнає фізичного (матеріального) і морального зношування.

Фізичне зношування - це матеріальне зношування машин, обладнання, ЕОМ, комп'ютерів, інструментів, будівель і споруд та інших засобів праці в результаті поступової втрати окремими елементами своїх техніко-виробничних властивостей, своєї споживної вартості. Фізичне зношування є наслідком впливу виробничних навантажень, атмосферних умов, змін у будові матеріалу, з якого виготовлені знаряддя праці. В економічному значенні фізичне зношування — це процес перенесення вартості на готовий продукт тією середньою мірою, якою основний капітал втрачає свою споживну вартість.

Крім фізичного зношування, основний капітал зазнає і морального зношування.

Моральне зношування - це передчасна втрата засобами праці (машинами, обладнанням, ЕОМ, комп'ютерами, інструментами) частини вартості через конструктивне старіння, винайдення нових засобів праці незалежно від фізичного зношування. Матеріальною основою морального зношування є науково-технічний прогрес. Існують дві форми морального зношування. Перша форма полягає у втраті місткості засобів праці внаслідок підвищення продуктивності праці. Тобто, коли старі засоби праці втрачають частину первісної вартості, бо нові засоби праці такої самої конструкції виробляються дешевше внаслідок зростання суспільної продуктивності праці в галузях, що їх виготовляють. У результаті на готовий продукт переноситься їхня менша вартість.

Амортизація - це процес поступового перенесення вартості засобів праці у міру зношування на вартість виробленого продукту і використання цієї вартості для подальшого відтворення (заміщення, відновлення) засобів праці

64. Суспільні та індивід.Витрати виробн.

Витрати виробництва – це сукупні витрати живої та уречевленої праці в засобах виробництва, при виробництві конкретного виду продукції .

З теоретичної точки зору витрати виробництва поділяються на суспільні та індивідуальні.

Суспільні витрати – це витрати які відповідають вартості продукції, тобто вони лежать в основі еквівалентного обміну товару на товар.

Індивідуальні витрати – це витрати конкретного підприємства на виробництво конкретного виду продукції. Індивідуальні витрати відповідають собівартості продукції

65. Класифікація витрат на виробництво.

Витрати - грошове вираження витрат виробничих факторів, необхідних для здійснення підприємством виробничої і коммерційної діяльності. Вони проявляються в показниках собівартості виробництва і продукції.

Класифікація витрат на вир-во- 1)зовн.- явні (придб-я того, що саме не виробл.- сировина, паливо; відображу. в бухг. обліку) 2)внутр.- неявні (пев. прибуток власника фірми, що скл. елемент витрат). В сумі вони є економ. витратами. Витрати є залежн. і незал. від величини вир-ва. Не залеж.- пост. витрати (TFC) рента, амортиз. відрахув-я, з\п вищ. управл. персоналу, охорона. Залеж.-змін. витрати (TVC) сировина, паливо, з\п, транспорт-я. Їх сума скл. валові витрати- TC=TFC+TVC. Сер. витрати- A TC=TC\Q (од. продукту). Сер. пост. в.- A FC=TFC\Q. Змінні- A VC=TVC\Q. Грант. витрати(MC)- витрати на вир-во кож. дод. од. прод-ї відносно розрахунку об’єму вир-ва. Вони показ. приріст вал. витрат при зміні об’єму випуску на 1дод. одиницю- MC=∆TC\∆Q (зміна). Прямі в.- вигот-я пев. різновиду перод-ї і обчисл. на його од. прямо. Непрямі- вигот-я різ. виробів, тому не обчисл. на окр. різновид прод-ї.

66Собівартість- витрати підпр-ва на вир-во і реаліз-ю продукції вираж. в грош. формі. Це вартість витрач. засобів вир-ваі роб. сили. Стр-ра С.- аморт-я осн. капіталу, паливо, сир., енерг, з\п, соц. страх-я. Існує індив. і галуз. С. Виробн.С.-аморт-я+ вартість+ з\п+ страх-я. + витрати на реаліз-ю- повна С.(комерц.). Шляхи зниж-я- 1)підвищ-я прод. праці 2)екон. викор-я обор. капіталів 3)ефект. викор-я осн. капіталів 4)зниж-я цін 5)авто-я вир-ва 6)НТР 7)удоскон-я структури управл-я.

67..Прибуток- перетвор. форма дод. вартості. Відмін-ть- 1)д.в. створ. жив. працею, є виразом дод. праці 2)д.в.- результат процесу вир-ва, пр-к- капіталу 3)д.в.- вираз відносин власників засобів вир-ва і роб. сили; пр-к- нема відносин між екон. суб’єктами 4)д.в. залеж. від реаліз-ї змін. капіталу і норми д.в.; пр-к- + реаліз. ціни на товар. Норма прибутку- віднош-я д.в. до аванс. капіталу. ... Відмін-ть Р1(пр-к) від М1(д.в.)- норма д.в. відбив. ступінь спів-я д.в. до ступеня експлуатації робітників; норма пр-ку- ступінь прибут-ті капіталу. М1 більш. ніж Р1. На пр-к вплав.- 1)п-к пр.пропорц. залеж. від д.в. 2)економії викор-я пост. капіталу 3)фактор зрост-я- підпр. діяльність 4)собівартість, рівень цін, прод. праці, якість Доход- виручка від реалізації- Р(ціна) * Q(к-ть). Пр-к- це різниця між заг. виручкою від реадіз-ї і її пов. собівартістю. З баланс. Пр-ку роб. 1-чергові платежі- податки, за кредит, штрафи. Залиш. чист. пр-к з якого форм. резервн. фонд. Утвор. фонд розвитку вир-ва, соц. розвитку, матер. заохоч-я. Для визнач-я цілей пр-ку існ. статут підпр-ва.