56.Суть ринку праці. Попит на прцю Пропозиція п:

Ринок праці - це частина економічної системи, її елемент і характеристика, в межах яких відбувається залучення праці як економічного ресурсу до сфери національного виробництва.

Ринок праці існує коли існують споживачі трудового ресурсу (підприємства, його продавці (наймані працівники) та заробітна плата як прояв ціни робочої сили. Деякі економісти пропонують розглядати ринок праці як ринок зайнятості. Як міра товарно-грошових відносин ринок праці являє собою складну систему, яка може функціонувати успішно лише при взаємодії з іншими ринками. Він здійснюється через систему працевлаштування. Включаючи широку сітку бюро зайнятості, банків даних про робочі місця, державних програм по придбанню професійних знань.

На ринку праці в результаті взаємодії попиту на працю і її пропозиції визначається рівень зайнятості (N), а отже, і обсяг пропозиції благ в короткому періоді, оскільки при заданому обсязі капіталу та існуючій технології обсяг виробництва благ стає функцією однієї змінної. пропозиції праці заснована на наступних передумовах:

- весь час, яким володіє людина (Т), розподіляється на дві частини: час роботи за дохід (Н) і все інше час, який називається дозвіллям (L), тобто Т = Н + L;

- працюючи, людина отримує заробіток (w) відповідно зі ставкою заробітної плати та відпрацьованим часом;

- сукупний дохід складається із заробітку ( w) та інших доходів, не пов'язаних з роботою і званих нетрудовими (V);

- людина споживає набір благ (С), який він може придбати на сукупний дохід;

- дозвілля є споживчим благом, причому це нормальне благо;

- людина максимізує корисність від споживаних благ.

58. Соціальна політика соціальний захист

Соціальна політика — діяльність держави з управління розвитком соціальної сфери суспільства, спрямована на підтримку на належному рівні трудової мотивації населення, задоволення його інтересів і потреб, утвердження способу життя, що сприяє комплексному розвитку особистості.

Соціальна політика охоплює побут, культуру, освіту, охорону здоров'я і т.ін., причому колена з цих сфер через свою специфіку є або об'єктом прямого регулювання чи впливу з боку держави, або вплив на неї здійснюється через створення умов, що спонукають людей до бажаної для суспільства соціальної поведінки.

У системі соціальної політики важливе місце належить соціальному захисту. Соціальний захист — система заходів, що забезпечує соціальну захищеність перевалено непрацездатного населення та соціально уразливих верств працездатного населення.

Соціальна політика будується на таких принципах:

• поєднання диференційованого та загального підходу (охоплення всіх сфер життєдіяльності та всіх соціальних груп на всіх стадіях життєвого циклу);

• гнучкість системи соціального захисту та її соціальних гарантій;

• попереджувальний характер;

• соціальне партнерство.

Принципам соціального захисту відповідають такі форми:

• соціальне страхування;

• соціальна допомога непрацездатним та малозабезпеченим громадянам;

• поліпшення рівня життя.

59. Зар п лата– грош. вираз вартості і ціни товару роб. сила та резул-ті функт-я роб. сили. Сутність: залеж. від трив-ті роб. дня, не однак. інтенс-ть праці робітника; від попиту і проп-ї , від рівня освіти і каліф-ї

Форми оплати праці: погодинна – це оплата праці за відпрацьований час (тобто кількість праці визначається відпрацьованим часом)

- відрядна – це оплата праці за кількість виготовленої продукції, виконаних робіт чи наданих послуг (тобто кількість праці обчислюють кількістю та якістю виготовленої продукції чи виконаної роботи).

Види зарплати:

Основна з/п — це винагорода за виконану роботу відповідно до норм праці.

Додаткова з/п — це винагорода за працю понад норми, за успіхи в роботі, винахідництво та особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань та функцій.