20. Україна в періоди Руїни.

Руї́на — період історії України кінця XVII століття, що відзначився розпадом української державності і загальним занепадом.

Під час Руїни Україна була поділена по Дніпру на Лівобережну та Правобережну, і ці дві половини ворогували між собою. Сусідні держави (Польща, Московія, Османська імперія) втручалися у внутрішні справи України, й українська політика характеризувалась намаганням підтримувати приязні стосунки з тією чи іншою окупаційною силою. Українську Православну Церкву в 1686 було підпорядковано Московському Патріархатові. Українські лідери цього періоду були, в основному, людьми вузьких поглядів, котрі не могли здобути широкої народної підтримки своїй політиці: (І. Брюховецький, М. Ханенко, Ю. Хмельницький, Д. Многогрішний, С. Опара, І. Сірко, Я. Сомко, П. Суховій, П. Тетеря). Гетьмани, які віддали всі свої сили, щоб вивести Україну із занепаду: І. Виговський, П. Дорошенко.

Причини Руїни

відсутність загальнонаціонального лідера, який би міг продовжити справу Богдана Хмельницького після його смерті

глибокий розкол серед української політичної еліти з питань внутрішньої та зовнішньої політики

егоїстичність козацької старшини, її нездатність поставити державні інтереси вище від вузькокланових та особистих

перетворення українських теренів на об'єкт загарбницьких зазіхань Росії, Польщі, Османської імперії та Кримського ханства внаслідок внутрішньої міжусобної боротьби.

21. Мазепа і його доба.

Мазепа Іван – гетьман Лівобережної України, визначний діяч української державності.

. Іван Мазепа дістав добру освіту: вчився у школі Київського братства, потім у Києво-Могилянській колегії, згодом у колегії у Варшаві. Продовжував своє навчання в Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де вивчав артилерійську та інженерну справи, оволодів 7 мовами..

25.06.1687 року у таборі на р. Коломак відбулися вибори нового гетьмана. Дві тисячі козаків підтримали кандидатуру Мазепи і він став гетьманом Лівобережної України. З Москвою були підписані нові Коломацькі статті, згідно з якими, крім Києва, московські залоги могли знаходитися також у Чернігові, Переяславі, Ніжині, Острі; було встановлено 30-тисячний козацький реєстр. Гетьман не міг змінювати генеральної старшини без згоди Москви і встановлювати безпосередні зв’язки з іншими державами. Отже, Москва все більше обмежувала владу гетьмана.

У 1689 році І. Мазепа разом з В. Голіциним бере участь у новому Кримському поході, який був вдалим:. Гетьман зосередив у своїх руках велику владу і велике багатство. Мазепа вславився як великий меценат. Він відбудував монастир Лаври, побудував собор у Переяславі і багато церков, споруджених у пишному стилі, який називають козацьким бароко. У 1701 році Києво-Могилянську колегію перетворено на академію, а кількість студентів збільшено до двох тисяч..

У 1700 році Московське царство в союзі з Річчю Посполитою і Данією починає війну проти Швеції, яка дістала назву Північної війни. Україна була вимушена взяти участь у цій війні. Козаки воювали зі шведами поза межами України і зазнавали великих втрат. Страшним тягарем було будівництво фортець, царевої столиці – Петербурга, утримання московського війська, збір податків, сума яких у зв’язку з війною значно зросла. У 1704 році бойові дії почалися безпосередньо на Україні, козацькі полки діяли досить успішно – і Мазепі вдалося на деякий час зайняти Правобережну Україну. Після поразки Польщі основні сили шведів зосереджуються проти Москви. У вересні 1708 року шведські війська вступають на територію України. На їх бік з 5-тисячним військом переходить І. Мазепа. Він обіцяє шведському королю Карлу XII зимові квартири, продовольство і фураж, військову допомогу. Шведський король зобов’язується обороняти Україну, зберігати права старшини і козаків.

І Мазепа пішов на цей крок, щоб зробити Україну незалежною від Москви. Він розумів, що впливати на українські справи зі сторони Швеції набагато важче, ніж з Москви. Мазепа добре знав про тенденцію московської політики щодо обмеження прав України і розумів, що ця тенденція зрештою призведе до повної інкорпорації України до складу Росії

Коли Петро I дізнався про перехід Мазепи до шведів, він наказав вчинити масові репресії на Україні. Столиця гетьмана Батурин була зруйнована, 15 тисяч його жителів вбито. Такої ж участі зазнали Лебедин, Ромни та багато інших населених пунктів.

Основна частина українського народу була дезорієнтованою і зустріла шведів як окупантів. Запорожці на чолі зі своїм кошовим отаманом підтримали Мазепу. За це царські війська зруйнували Січ.

У Полтавській битві шведські війська зазнали поразки. Це стало катастрофою для Мазепи і його планів щодо незалежності України. Мазепа і Карл XII рятуються втечею до Бендер. Петро I пропонує турецькому візиру 300 тисяч талерів за голову Мазепи, але останнього бере під захист султан. Приголомшений поразкою та крахом своїх надій, Іван Мазепа помирає 22.09.1709 року у Бендерах (за іншими даними – 22 серпня). Його перше поховання відбулося поблизу с. Варениці під Бендерами. Згодом його прах перенесли до міста Галаца у головну церкву Святогорського монастиря. У перші роки незалежності України була спроба віднайти прах І. Мазепи і перенести його на Україну, але це поки ще не вдалося.

Ім’я Мазепи стало символом українського національного руху в дореволюційні часи і в добу національно-демократичної революції.