
- •2. Походження грошей
- •5. Походження і види кредитних грошей
- •6. Походження векселя. Правові основи обігу векселів
- •9. Індосамент і його види.
- •10. Протест по векселю. Право регресу вимог.
- •11. Цесія і її відмінності від індосаменту
- •12. Операції банка з векселем. Вексель – важливий об’єкт банківських операцій. Найбільш поширені операції: облік, переоблік, інкасування, доміциляція, акцепт, авалювання і онколь.
- •13. Вексельний обіг в Україні. Казначейські і податкові векселя.
- •14. Банкнота і її відмінність від векселя і казнач білета.
- •15. Чек, особливості обігу. Чек в Україні.
- •16. Кредитні картки. Перспективи введення в Україні
- •17. Класична кількісна теорія грошей, її осн постулати.
- •18. Трансакційний варіант кількісної теорії Фішера. Кембриджська
- •19. Кейнсіанське трактування кількісної т.Г. Монетаризм
- •20. Поняття грошового обігу. Грошові потоки, механізм їх баланс
- •21. Суть закону к-ті грошей, необх для обігу. Монетизація ввп
- •22. Поняття та складові маси грошей, що обслуг грошовий обіг. Базові гроші та грошові агрегати.
- •23. Принципи організації безготівкового обігу. Нормативна база бо
- •24. Платіжні засоби та документооб. При здійсненні безготівк обігу
- •26. Загальна організ та ек-на структура грошового (фінанс) ринку
- •27. Пропозиція грошей. Механізм формування і фактори, що впливають на зміну.
- •28. Суть грошової системи, елементи за умови існування метал. Гс
- •29. Біметалічні грошові системи, хар-ка. Закон Грешема.
- •30. Попит на гроші, фактори, що вплив на його зміну.
- •31. Україна і її співпраця з міжнародними вал-фін організаціями
- •32. Валютне регулювання в Україні. Напрямки, механізм здійсн
- •35. Нбу і його взаємодія з комерційними банками.
- •36. Грош-кред політика нбу в умовах становл. Ринк. Ек-ки.
- •37. Типи і види грошових реформ. Методи проведення гр. Реф.
- •39. Мвф. Історія виникнення, сучасні ф-ції
- •40. Світовий банк, історія виникнення, ф-ції. Ебрр, створення, ф-ції
- •41. Паперові гроші. Причини та історія їх появи.
- •43. Комерційний, банківський, споживчій кредити. Особл, роль
- •44. Становлення та розвиток банківської сис-ми в Україні. Принципи банківського кредитування.
- •45. Європейська валютна сис-ма, історія її становлення
- •46. Ямайська валютна угода, її хар-ки.
- •47. Кредитна сис-ма і її складові елементи.
- •48. Комерційний банк та його функції.
- •49. Інвестиційні компанії і фонди. Їх хар-ка як позабанк. Кр. Устан
- •50. Кредитні спілки, значення для ф-вання та розвитку ринк ек-ки
- •51. Цб та його ф-ції. Нбу
- •52. Бреттон-Вудська валютна сис-ма. Становлення, причини краху
- •53. Конвертованість валюти та її види.
- •54. Довірчі товариства. Пенсійні та страхові компанії.
- •55. Валютне регулювання, мета та механізм
- •58. Законодавчі основи ф-вання векселів.
30. Попит на гроші, фактори, що вплив на його зміну.
Попит на гроші спочатку був попитом на товар (випадковий або універсальний, як золото), тож майже до сер 19 ст гроші мали свою вартість як товар. Тут надлишковий обсяг золота не відбивався на стабільності грошового ринку. У 19 ст. гроші втрачають тов. форму і набувають кредитної форми. Тепер вони не мають вартості порівняно з номіналом. Тепер у товарному виробництві виникає проблема балансування попиту і пропоз на гроші.
Теоретичну базу цього явища дає класична кількісна теорія грошей. Вона зводить сукупний попит до маси грошей (M=PQ/V). Але це тлумачення діє тільки на макрорівні.
З розвитком КТ грошей з’являється трансакційна теорія. Аналіз починають здійснювати і на мікрорівні, пов’язуючи його з тим, для чого потрібні гроші.
За цією теорією, існують 2 мотиви попиту: трансакційний (попит на гроші, потрібні для задоволення власних чи в-чих потреб), і як на активи (перетвор грошей у капітал для отр додаткового прибутку). Сукупний попит є сумою цих двох мотивів (Md = M’(Q-доходу)+M’’(i)).
Транс попит залежить від: 1) попиту на гроші як на активи (якщо і зр - зм), 2) доходу (зр-зр), 3) періодичності виплати з/п (чим періодичніше, тим менше), 4) швидкості руху док-тів (зр-зм), швидкості і доступності кредиту для населення (зб-зм).
Попит як на активи залежить від: 1)доходів, мб нульовим, 2) зовн чинників (операцій на біржі), 3) % (зб - зб)
З
графіку видно, що головними чинниками,
що впливають на попит, є % і доходи
населення. Лінія попиту ніколи не
перетинає осей графіка, бо з одного
боку, завжди існує транзакцій ний попит,
а з іншого, завжди є певні депозити уц
банках.
31. Україна і її співпраця з міжнародними вал-фін організаціями
Україна активно веде співробітництво з міжнародними вал-фін організаціями, зокрема, з МВФ, Світовим банком, ЕБРР.
У 1992 р. Україна вступила до МВФ і Світового банку.
Зі вступом у МВФ Україна взяла на себе великі зобов’язання як країна—член фонду з валютного регулювання. Ці зобов’язання полягають у тому, що наша держава не може здійснювати будь-які маніпулювання валютним курсом для забезпечення власної переваги перед іншими країнами. Сюди ж належить і зобов’язання при здійсненні валютної політики суворо дотримуватись основних положень МВФ і не допускати таких дій, які були б руйнівними для інших країн.
МВФ спрямований на надання різноманітних послуг і фінансової підтримки підприємствам, підтримку фінансового сектору країни і розвиток с/г. Для реалізації цих напрямів МВФ надає кредити. Ці кредити дозволили подолати суттєві труднощі на шляху становлення ринкової економіки, але і сприяли суттєвому зростанню зовнішнього боргу.
Україна активно співпрацює також зі Світовим банком, який надав нашій країні велику кількість кредитів. Але Україна не повинна зосереджуватись на суто кредитних відносинах із СБ, а все більше повинна використовувати консультаційні й інформаційні можливості цього банку. Ідеться про поступове реформування всієї економіки, розбудову її інфраструктури, а головне, пристосування й адаптацію всієї сукупності ринкових процесів, а відтак, і економіки в цілому до тих норм, що існують і становлять базу функціонування всієї економіки Європейського союзу.
В Україні ЄБРР здійснив ряд проектів, зокрема, на модернізацію виробництва. Пріоритетами діяльності банку в Україні є:
- підтримка та розвиток приватного сектора; - зміцнення позицій фінансового сектора; - сприяння та допомога в реструктуризації та модернізації сектора енергетики; - розвиток малих та середніх підприємств (МСП); - сприяння реконструкції та реформам ключових секторів інфраструктури, а саме: секторів транспорту, телекомунікацій та комунальних послуг; - підтримка підвищення ядерної безпеки.
Отже, Україну у відносинах з міжнародними фінансовими організаціями передусім цікавило залучення дешевих фінансових ресурсів.